130. Закон Тафта-Хартлі 1947р. В сша

Закон Вагнера створив певний дисбаланс політичних сил. Боротьба Закону 1935р. почалася після його прийняття. До 1937р. боротьба велася за визнання закону неконституційним, потім за перегляд відбувся, був прийнятий закон Тафта-Хатлі, чинний і до тепер. Закон давав відсіч деяким напрямкам «нечесної трудової практики» профспілок: забороняв деякі види страйків, у тому числі вторинні бойкоти, страйки солідарності, пікетування підприємств для того, щоб домогтися від підприємця укладення договору з профспілкою, страйки державних службовців, страйки, що створюють загрозу національній безпеці та інші. Закон докладно регулював порядок укладення колективних договорів, розглядав яким умовам повинна відповідати профспілка, вимагав від керівників профспілок підписки про непричетність до діяльності Комуністичної партії. Профспілкам було відмовлено в праві робити внески до виборчих фондів осіб, які домагаються на федеральні посади. Заборонивши договір «закритого цеху». Новостворений орган - Федеральна служба посередництва і примирення – повинен був вирішувати спори між підприємцями і робітниками шляхом колективних переговорів їх представників. Президент міг зробити страйк на 80 днів. Антипрофспілкова обмежувальна спрямованість Закону Тафта - Хартлі була підкріплена Законом Лендрама Гріффіна 1959р. який поставив профспілки під ще більший контроль державних органів. Положення Закону Тафта Хартлі неодноразово підкріплювалися згодом рішеннями Верховного суду США. Закон Тафта Хартлі дав можливість більш жорстко упорядкувати відносини між працею і капіталом, зробив очевидний внесок у досягнення згоди між ними і тим самим сприяв зміцненню політичної стабільності.

131. Закон Маккарена-Вуда в сша

Закон 1950 р про внутрішню безпеку-акт, прийнятий конгресом США на пропозицію сенатора П. Маккарена і члена палати представників Дж. Вуда. Проголосив компартію США організацією, що «спрямовується і керується іноземним урядом або іноземною організацією, які управляють світовим комуністичним рухом». На підставі цього звинувачення у законі було сформульовано вимогу реєстрації компартії та кожного її члена у м-ві юстиції США. Під час реєстрації, а також пізніше компартія була зобов'язана щороку інформувати м-во про імена та адреси її посад, осіб звітувати про всі грош. доходи і видатки. За кожне порушення будь-якої вимоги передбачався штраф у розмірі 10 тис. доларів або позбавлення волі строком до 5 років, або штраф та одночасне позбавлення волі. Під порушенням розумілося навіть прострочення на 1 день реєстрації та невнесення до списку прізвища будь-якої окр. особи. Після реєстрації вважалося незаконним для будь-якого члена компартії перебувати на держ. службі, займати виб. посаду в д-ві або адм. пост у профспілках, працювати на оборонному підприємстві, подавати заяви з проханням видати закорд. паспорт. Міністр юстиції США отримав право на період надзв. стану відправляти безстроково до концтабору будь-яку особу, стосовно котрої «є підстави вважати, що вона здійснюватиме акти саботажу та шпигунства»

132. «Новий курс» президента сша Рузвельта

У XX ст. у діяльності американської держави з'явилися нові напрямки. Одним з них стало регулювання економіки і соціальних відносин. Між тим соціально-політична обстановка загострювалася: слідували один за іншим голодні походи, демонстрації, інші форми протесту. У таких умовах на чергових президентських виборах 1932 р. переміг Франклін Делано Рузвельт - кандидат від демократичної партії. Новий президент виступив з розгорнутою програмою по виходу з кризи, що отримала популярність як «Новий курс для забутої людини». Протягом перших ста днів після вступу на посаду президент представив конгресу на затвердження безліч законопроектів. Першими заходами адміністрації були тимчасове закриття банків для упорядкування їхньої діяльності та відновлення довіри до банківської системи, а також організація громадських робіт для безробітних. Щоб стабілізувати грошову систему, був заборонений вивіз золота за кордон, проведена девальвація долара, укрупнена банківська система, в результаті найбільші банки отримали з скарбниці значні кредити та субсидії. Відповідно до закону про відновлення національної економіки від 16 липня 1933 р. вся промисловість була розділена на 17 груп. Для сільського господарства засновувалася Адміністрація регулювання сільського господарства, яка на підставі закону про поліпшення стану в сільському господарстві від 12 травня 1933 наділялася правом регулювання цін на продукцію сільського господарства. З метою зменшення безробіття, зниження її негативних наслідків приймаються екстраординарні заходи. Керівництво здійсненням цих заходів покладається на Федеральну адміністрацію надзвичайної допомоги, замінену незабаром Адміністрацією розвитку громадських робіт. Проведення «Нового курсу» зажадало мобілізації значних грошових ресурсів, які опинилися у розпорядженні уряду Рузвельта. Відповідно до закону про відновлення промисловості підприємці кожній галузі господарства укладали між собою «кодекси чесної конкуренції». Подібна система охопила близько 95% підприємств США. У результаті «Новий курс», що був прямим масованим вторгненням держави в сферу соціально-економічних відносин і включав значні елементи регулювання, сприяв пом'якшенню проявів кризи.