81. Закон судний людям

це найдавніший письмовий законодавчий пам'ятник зі збережених серед слов'янських народів. Він був створений в Болгарії за князювання Бориса незабаром після прийняття болгарами в 865 році християнства. Введення в Болгарії християнства супроводжувалося одночасно введенням єдиного нового права, яке регулювало феодальні громадські та виробничі відносини. Це право своїм джерелом мало візантійське право Візантійське, але було значно перероблено відповідно до умов Болгарського Справжній текст Закону судного людям не зберігся до нашого часу. Цей закон відомий з різних його списках, наявних у двох редакціях - короткій та розлогій. У Законі судном людям, що складається з 32-х розділів, порушені численні правові питання. Постанови Закону судного людям стосуються злочинів, пов'язаних з прийняттям християнства , злочинів проти суспільної моральності й християнської моралі злочинів проти власності. Різном передбачені цими постановами покарання - смертна кара, членоушкодження, тілесні покарання, продаж винного в рабство, вигнання і накладення посту. Закон судний людям містить також ряд положень, які визначають принципи, на яких організується новий судовий процес зобов'язує суддів не розглядати справи без свідків, вказує, хто може бути свідком і яким має бути їх число. У Законі судном людям розглядається низка питань, , що стосуються майнових та сімейних відносин та збереження деяких форм рабовласн. Одна з глав закону (глава III) присвячена питанням військового права. Закон судний людям дозволяє зрозуміти особливості: соціально-економічної структури, що складалася в Болгарії феодального суспільства і взаємовідносин між членами цього суспільства.

83. Законник Стефана Душана

Являвся 1 кодифікацією сербського феодального права. його джерелами були:сербське звичайне право, жалувані грамоти царів, норми візантійського права. мав 200 статей.

Включав в себе правила судового процесу, злочини і кару, а також норми відносні до землю, а також право на експлуатацію залежних селян. Закріплював 2 форми землеволодіння в баштанній кроні.

Поняття злочин розглянулося як порушення царського миру. Покарання виступає як наслідок злочину. Існують форми вини які поділяються на умисні та необережні.

85. Особливості розвитку феодального суспільства та держави Японії

Протягом багатьох століть Японія була типовою феодальною країною. єдиного державного простору не було країна поділялася на князівства. владу в них утримували різні клани феодалів між якими відбувались безперервні зіткнення. За формою правління країна була монархією на чолі якої стояв монарх. фактично країною управляв сильний князівський рід очолюваний сегуном. імператор фактично був під домашнім арештом і виконував релігійно-церемоніальні обряди. його прибічники із знатних сімей земель не мали і отримували плату рисом. вплив придворних на політику був мізерним. до початку 60-х років стан народних мас погіршився що призвело до революції.

86. Виникнення арабського халіфату

В 6 ст. аравійський півострів асоціювався з окраїною світу. На більшій частині камянистої аравії кочували племена арабів, бедуїнів. Лише на пд. Та зх. існували протодержави:Ємен, Мекка, Медіна. В 7 ст. в житті арабів відбуваються зміни: виділяються племінна знать, розвивається торгівля, сформувалась писемність та пн. Арабська мова. подальша історія арабів пов’язана з іменем Мухамеда-засновника ісламу. Мусульманство виявилося останньою за часом релігією. Він проголосив необхідність встановлення культу єдиного Бога Алаха та нового суспільного порядку. Головою держави повинен був стати пророк- посланець Алаха на землі. В 622 році Мухамед тікає до Астебу який став зародком мусульманської держави. після смерті Мухамеда медінська знать обрала замісника Пророка-Халіфа. Загони бедуїнів завоювали Сирію, Йордан, Месопотамію, Палестину, Єгипет, Іран. Араби підкорили вірменів, Азербайджан та частину пн. Африки, Лівію, Туніс, Алжир, Марокко, Іспанію та сер. Азії. Невдовзі арабський халіфат вступає в період розпаду. Причини:1. різний рівень економічного розвитку країни. 2. фізико-географічні умови. 3. історико-культурні традиції. 4. повстання. 5. боротьба класів