3. Наукові методи дослідження стратегії підприємства та їх застосування.

Для успішного вирішення завдань, які поставлені перед стратегією підприємства, як економічною наукою, потрібно не лише оцінити досягнутий рівень господарської діяльності підприємства, але й виявити основні закономірності його розвитку, а також розробляти обґрунтовані рішення стратегії підприємства на майбутнє. Для цього необхідно використовувати певні методи.

Слово „метод” походить від грец. „методос” – шлях до чого-небудь.

Метод (у стратегії) – це сукупність засобів, способів, прийомів досліджень економічних явищ. Методи досліджень бувають загальні і спеціальні.

До загальних відносять діалектичний метод, який розглядає всі явища у природі та суспільстві у тісному взаємозв’язку і взаємо обумовленості їх розвитку.

До спеціальних методів відносять:

1) статистичний – пов’язаний із економічним аналізом статистичних даних, з метою виявлення закономірностей розвитку підприємства чи певного району, області за певний період;

2) абстрактно-логічний – базується на здогадках, інтуїції, домислах, закономірностях розвитку і використання в оперативному управлінні діяльності підприємства у випадку відсутності бази необхідної інформації;

3) розрахунково-конструктивний – базується на використанні різних норм та нормативів;

4) економіко-математичний – базується на побудові моделей економічних явищ та процесів, з метою вибору оптимального варіанту управління підприємством (особливий інтерес викликають моделі, які зображають економічні явища та процеси з урахуванням фактору часу);

5) експериментальний – базується на проведенні експериментів та вивченні результатів їх проведення;

6) соціологічний – передбачає вивчення впливу змін у економіці на соціальну поведінку учасників виробництва (культуру, відношення до роботи, мотивацію тощо);

7) монографічний – включає обстеження та аналіз діяльності підприємства у взаємозв’язку з іншими підприємствами та галузями.

4. Виникнення планування спрямовані на зовні п-ва.

У сучасних умовах успішна д-ть будь-якого п-ва можлива лише у випадку наявності ефективного управління. Сам процес управління п-вом здійснюється за допомогою реалізації 4-ох взаємопов’язаних функцій, які виникли внаслідок поділу і спеціалізації праці.(планування→організація→мотивація→контроль). Планування-це виокремлений вид управлінської д-ті, який визначає майбутній стан та перспективу д-ті п-ва. Перехід економіки України до ринкових відносин зумовив зміни у системі управління в т.ч. у плануванні д-ті п-ва і призвів до існування двох концепцій п-в, як економічних систем.(закрите п-во, відкрита система). Головна відмінність між ними полягає в організації планування та управління діяльності. Діяльність закритого п-ва базується лише на внутрішніх факторах, тобто раціональній організації в-ва, зниження витрат за рахунок внутрішніх резервів, продуктивному використанні ресурсів. Такі п-ва мають вузький товарний асортимент, а в основі ціноутворення на таких п-вах покладено витрати в-ва. Управління на такому п-ві здійснюється на основі довгострокового планування. В умовах встановлення повноцінного ринку в Україні все більше п-в обирають концепцію відкритої системи. Основою д-ті таких п-в є: адаптація до умов зовнішнього середовища; пошук та реалізація нових можливостей розвитку; підпорядкування в-ва споживанню. Механізм управління відкритою системою базується на виявленні проблем і розробленні нових рішень для реалізації цих завдань здійснюється стратегічне управління переважно за слабкими сигналами.