
- •Предмет філософії, її роль та місце у суспільстві.
- •Світогляд, його суспільне-історичне та життево-теоретичне і тлумачення.
- •3.Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Їх порівняльний аналіз.
- •Виникненя філософії Давньої Індії:Упанішаді,будизм,його походження світу і людини.
- •Філософія давнього Китаю: конфуціанство, даосизм про людину, буття
- •Антична філософія,загальна характеристика її періодів.
- •Філософія Сократа.
- •Основні ідеї:
- •Погляди Платона та Арістотеля
- •Походження і ранні форми релігії.
- •Національні релігії світу.
- •Право і релігія.
- •Філософське вчення Августина Блаженного.
- •Патристика
- •Фома Аквінський – систематизатор середньовічної філософії.
- •Гуманізм епохи Відродження (а.Данте.Н.Макківелі).
- •Релігія як духовна цінність.
- •Філосовське значення наукових відкриттів епохи Відродження (н.Коперник, Дж.Бруно).
- •Особливості філософії Нового часу.
- •Проблеми людини філософії Просвітництва (Вольтер,ж-ж Руссо)
- •Формування релігійної свідомості. Її особливості.
- •Місце німецької класичної філософії в історії філосовської думки.
- •Філософія і.Канта
- •Ноумени
- •Феномени
- •2. Філософія ф.Шелінга
- •3. Філософія г.В.Ф.Гегеля
- •4. Філософія й-г.Фіхте
- •5. Філософія л.Фейєрбаха
- •Філософія і.Канта.
- •Філософія і.Канта
- •Ноумени
- •Феномени
- •Проблема життєвого щастя.
- •Філософія л.Фейєрбаха.
- •Ідеї надлюдини у філософії ф.Ніцше.
- •Ідеї позасвідомого, психоаналіз за з.Фройдом.
- •Формування філосовського свідогляду Київської Русі.
- •Києво-Могилянська академія як посередник філосовської думки (Петро Могила ,Феофан Прокопович).
- •Проблеми людинита нації в теоріях Кирило-Мефодіївського братства. М.Драгоманов, м.Костомаров,ф.Юкевич
- •Філософія г.Сковороди співвідношення теорії та пратики тлумачення Біблії, матерії, сутність Бога.
- •Філософські ідеї у творах т.Г. Шевченка.
- •Релігія як форма всесвітньої культури.
- •Основні виміри буття
- •Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух.
- •Структурні рівні матерії
- •Основні форми руху матерії
- •Два головних напрями в філософії: ідеалізм і матеріалізм.
- •Шляхи відродження української культури.
- •Свідомість та форми психічної життєдіяльності-мислення, пам’ять, воля, емоції. Свідомість і мова. Свідомість та безсвідомість.
- •Основні функції свідомості
- •Струкрура свідомості
- •Індивідуальна
- •Поняття руху.
- •Основні форми руху матерії
- •Філософське уявлення про простір та час. Простір і час як форми існування матерії
- •Походження релігії. Три гілки християнства: православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон взаємного переходу кількості і якості.
- •Закон заперечення заперечення.
- •Наукове пізнання, його форми та методи.
- •Проблеми істини філософії. Істина і омана. Критерії істини.
- •Еволюція релігійної свідомості. Види релігій.
- •Класифікація релігій
- •Таким чином, можна представити наступну класифікацію релігій:
- •Суспільна свідомість, його взаємозв’язок індивідуальною свідомістью.
- •Суспільне виробництво, спосіб виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.
- •Практичний спосіб людського буття.
- •Поняття культури: матеріальна і духовна культура, загальнолюдська та індивідуальна культура.
- •Діалектика та взаємодії людини, особи та суспільства. Сенс життя людини.
- •Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
Струкрура свідомості
Передсвідомість |
Підсвідоме (те, що пройшло через свідомість, але зайшло на рівень психічного автоматизму) |
Несвідоме (інстинкти, сновидіння, гіпнотичні стани) |
р
і
в
н
і
с
в
і
д
о
м
о
с
т
і
Індивідуальна
С
В
І
Д
О
М
І
С
Т
ь
Ь
Поняття руху.
З точки зору філософії, матерія не виникає і не зникає. Вона існує вічно. Матерія не може перетворюватися в ніщо. Які б зміни у світі не відбувалися кільність і якість матерії залишаються стабільними. Цей процес детермінується об'єктивними законами природи. Так, із закону збереження маси і енергії випливає, що: які б зміни у природі не відбувалися, загальний баланс субстанціональної матерії залишається незмінним (субстанція — це те, з чого складається світ).
Все існуюче знаходиться у русі. Це відомо. І ні в кого таке уявлення не викликає сумнівів. Ще в античну давнину говорили, що «життя — це рух. Де немає руху, там немає життя». Рух — це фактично абсолютна величина. Спокій, стабільність речей — відносна. У русі предмет, річ виникає, стає. У спокої закріплюється, фіксується. Немає жодного виду матерії, яка б не знаходилася у русі. Ніде і ніколи не було і не може бути матерії поза рухом. Рух — це сам спосіб існування матерії. Відомо, що при нагріванні, скажімо, води остання інтенсивно випаровується. При охолодженні — інтенсивність випаровування зменшується. При температурі мінус 273° (абсолютна температура) рух молекул фактично припиняється.
Але на атомному рівні рух не припиняється — електрон продовжує обертатися навколо свого ядра, так само як Земля, всі планети нашої галактики обертаються навколо Сонця. Стабільність, стійкість, сонячної системи досягається саме завдяки рухові. Якби цього не було б, то всі планети Сонячної системи впали б на Сонце, оскільки маса його і притягання надвеликі. Цього не відбувається, тому що є рух, діяння відцентрових та доцентрових сил, котрі рівні за своєю величиною і протилежні за своєю спрямованістю.
Рух — суперечливе явище. Щось рухається лише тоді, коли воно знаходиться в даному місці і одночасно в ньому не знаходиться. По суті, рух — це сама існуюча суперечність (Гегель). Рух не лише переміщення, котре можна спостерігати візуально, а й внутрішня, невидима зміна.
Основні форми руху матерії
У філософії розрізняють п'ять основних форм рух матерії:
механічна форма руху (дія — протидія; притягання — відштовхування тощо);
фізична форма руху (наприклад, позитивна — негативна електрика, симетрія — антисиметрія);
хімічна форма руху (розкладання — з'єднання; асоціація — дисоціація);
біологічна форма руху (асиміляція — дисиміляція; спадковість — мінливість);
соціальна форма руху (соціальні суперечності; соціальні конфлікти, антагонізми; боротьба інтересів різних соціальних груп тощо).
Філософське уявлення про простір та час. Простір і час як форми існування матерії
Рух матерії відбувається у певному просторі і часі. Що собою являють поняття «простір» і «час»?
Простір — форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їх взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його трьохмірність, бо такі виміри мають матеріальні об'єкти (ширина, висота, довжина).
Час — теж форма існування матерії. Категорія «час» відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їх зміни. Так само, як і простір, час, без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо.
Отже, змістом простору і часу як загальних форм існування матерії є матеріальні об'єкти. Простір і час — форми буття матерії, змістом же є сама матерія, її конкретні види.
Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони:
об'єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості);
пізнаванні (є об'єктами вивчення).
Простір і час за своїм змістом суперечливі поняття. Ця суперечливість полягає в тому, що нескінченність простору і нескінченність часу у Всесвіті складається з кінечних протяжностей і кінечних тривалостей. Оскільки, з одного боку, конкретні об'єкти є кінечними як речі Землі, а з іншого, нескінченними, як об'єкти Всесвіту.