1. Емісія національної валюти:

   1. емісія,

   2. вилучення з обігу фальшивих і зношених купюр,

   3. утилізація грошей.

2. Банк для банків:

   1. Касове обслуговування: комерційні банки зберігають частку своїх резервів на рахунках у центральному банку і в разі потреби звертаються до нього за готівкою, яку отримують в обмін на ці резерви.

   2. Розрахункове обслуговування: є дві форми розрахункового обслуговування комерційних банків – централізована система, передбачає здійснення міжбанківських розрахунків через рахунки комерційних банків, відкриті у центральному, що вигідно малим країнам; децентралізована система, міжбанківські розрахунки здійснюються через кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають один в одного (в Україні діють обидві системи); третій варіант – коли розрахунки здійснюються через приватні розрахунково-клірингові установи.

   3. Кредитне обслуговування (рефінансування).

3. Банк для уряду: забезпечення касового виконання державного бюджету – організація надходжень і видачі грошових коштів у процесі виконання бюджету. Крім центрального банку, рахунки можуть відкривати і великі стабільні комерційні банки за дозволом ЦБ (Приватбанк, Укрексімбанк, Укрсоцбанк); фінансування дефіциту державного бюджету

   1. Емісійне фінансування;

   2. Боргове фінансування (боргові цінні папери – заборонено безпосередній викуп облігацій внутрішньої державної позики – не фінансується дефіцит державного бюджету)

4. Грошово-кредитне регулювання – заходи в сфері грошового обігу і кредиту, спрямовані на регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, забезпечення певного рівня зайнятості, врівноваження платіжного балансу.

5. Банківське регулювання і нагляд (обов’язково додивитися).

58. Міжнародний кредитний ринок. Види та форми кредитної діяльності.

59. Кредитування з боку міжнародних фінансових організацій.

60. Міжнародні боргові цінні папери

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Іноземна облігація — це цінний папір, що випущений нерезидентом у національному фінансовому центрі та в національній валюті. Емісія іноземних облігацій регламентується законодавством з цінних паперів країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає принципам євроринків.