11. Основні тенденції злочинності в Україні у сучасний період.

З 1990 року почалося зростання злочинності. Так, злочинність неповнолітніх збільшилась майже втричі, а молодіжна - в 2,5 рази. Таке становище характерне й для жіночої злочинності. За останні 10 років її питома вага в загальній масі злочинності зросла з 12 до 17%. У посадових і економічних злочинах частка жінокстановить 35-40%. Кількість виявлених злочинів у сфері економіки за останні 10 років зросла на 39%. Значно збільшилась питома вага крадіжок, 75% з них складають розкрадання індивідуального майна громадян, причому майже третина припадає на квартирні крадіжки. Триває зростання злочинів вчинених з необережності, пов'язаних з використанням технічних засобів, а також злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. У найближчому майбутньому серйозною проблемою буде організована і професійна злочинність, яка перебудовує свої ряди. Цей висновок ґрунтується на тому, що нині злочинці сконцентрували в своїх руках великі капітали, мають всі необхідні технічні засоби, контролюють не лише нелегальний бізнес, але й фактично всю злочинність, намагаються проникнути в парламент, державний апарат і правоохоронні органи. Намагаються заволодівати прибутковими підприємствами через компаньйонство (вкладають гроші в їх розвиток), нав'язують співробітництво в інших формах, займаються вимагательством, готові до скоєння будь-яких злочинів.

Невтішні характеристики злочинності неповнолітніх. У кримінологічній літературі зазначається, що більш тривожної проблеми, ніж злочинність неповнолітніх, на сьогоднішній день нема. Деякі аргументи для таких висновків викладені вище. До них можна додати й такі: а) понад 40 тисяч неповнолітніх ніде не навчаються і не працюють; б) близько 70 тисяч підлітків стоять на обліку правоохоронних органів; в) 95% підлітків ніде подітися у вільний час; г) близько 20 тисяч дітей залишаються без батьківської опіки в результаті сімейного неблагополуччя - пияцтва, алкоголізму, наркоманії; д) щорічно 49% сімей розривають шлюб. Серед засуджених підлітків 40% - з неповних сімей. Серйозну загрозу становить бродяжництво і жебрацтво. Йдеться про соціальне середовище, яке формується з осіб, що розшукуються правоохоронними органами за скоєння злочинів, а також раніше судимих, які не виправилися під час відбування покарання. На рахунку цієї категорії злочинців у 1998 році кожне сьоме вбивство і зґвалтування, третій - розбійний напад, п'яте - пограбування, десяте - хуліганство.

У XXI століття ми вступаємо не тільки з багатьма невирішеними економічними й соціальними проблемами, але й із значним рівнем злочинності. Він завжди чутливо відображає стан суспільного організму. В останні роки наша країна опинилася в умовах економічної кризи, загострення багатьох соціальних протиріч. Це, звісно, викликає наростання соціальної напруги, девальвацію традиційних моральних цінностей, дестабілізацію громадського порядку, і, як наслідок, зростання злочинності.

12. Поняття детермінації та детермінант. Детермінація та причинність у кримінології. Співвідношення детермінант злочинності та конкретного злочину.

Детермінація (від лат. determinare — визначати, обумовлювати) — найбільш загальна категорія, що характеризує походження явищ, які вивчаються у природі  і суспільстві. Ідеться про залежність одних явищ, процесів і станів від  інших, про зв’язок між речами і явищами.  

  Детермінація - поняття, похідні від слів «детермінант», «детермінувати». Латинське слово determinare означає «визначати». Детермінант відповідно означає «визначник», детермінувати - «визначати, обумовлювати», детермінація а - «процес обумовлення, визначення". 

  Кримінологічна детермінація використовує в основному три види зв’язку: причинний, обумовлений і функціональний.  

  Як зазначалося, причинний зв'язок є зв’язком генетичним, і причина сама по собі вже породжує наслідок. 

  Умова — це явище, яке формує причину або створює можливість її дії, і цей зв’язок з наслідком обумовлений.   

  Функціональний зв'язок явищ полягає в тому, що зміна одних явищ спричиняє зміну інших. 

 Причини злочинності  — це негативні явища, що  породжують її, то умови злочинності  — це явища, які безпосередньо  не породжують злочинності (наслідку), але у певний спосіб впливають  на розвиток причинного зв’язку,  сприяючи або не перешкоджаючи  породженню злочинності. Умови  злочинності, як правило, поділяють  на об’єктивні та суб’єктивні.  Такий розподіл дає можливість  у кожному конкретному випадку  встановити умови впливу на  поведінку людини як зовні,  так і вплив внутрішніх особливостей  індивіда на його вчинки.  

Стосовно співвідношення детермінант злочинності як соціального  масштабного явища та конкретних злочинних проявів то треба мати на увазі, що причини та умови конкретних злочинів виступають первинним елементом  системи криміногенних детермінуючих  факторів, але система криміногенних  факторів не може бути зведена до арифметичної суми причин всіх злочинів, що входять  в сукупність. Вона наділена якісно новими інтегральними властивостями  не притаманними окремим злочинам. Процес детермінації включає відповідні рівні детермінації від особливого до загального. Детермінанти окремих  злочинних проявів набувають  ознак узагальнення втрачають свою індивідуальну значимість, набуваючи  ознак суспільних тенденцій та протиріч, в яких переважають ознаки соціальної типовості,б соціальної абстракції. В такому вигляді вони виявляються  як соціальні причини та умови  злочинності в цілому , а на рівні  ще вищого узагальнення як соціальні  передумови суспільних явищ, окремим  різновидом яких є злочинність.