Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі

Скронева кістка(os temporale)має три частини: лускову (pars squamosa), кам’янисту (pars petrosa) і барабанну (parstympanica). Визначення права чи ліва – виличний відросток вперед, шилоподібний відросток – вниз, піраміда- медіально.

Лускова частина має дві поверхні: зовнішню – скроневу, та мозкову. Кам’яниста частина складається з двох пов’язаних утворів: піраміди і соскоподібного відростка.

Піраміда має три поверхні: передню, задню і нижню; три краї: передній, верхній і задній; основу та верхівку. Скронева кістка утворює з нижньою щелепою єдиний, серед з’єднань кісток черепа, діартроз.

Лускова частина(pars squamosa) – опукла зовні пластина, яка знаходиться в сагітальній площині. Відповідно до сусідніх кісток має клиноподібний край(margosphenoidalos) та тім’яний край(margoparietalis). Останній закінчується ззаду тім’яною вирізкою(incisuraparietalis).

Зовнішня скронева поверхня(faciestemporalisexterna) разом з барабанною частиною оточує зовнійшній слуховий отвір(meatusacusticusexternus).Вище і спереду зовнішнього слухового отвору починається виличний відросток(processuszygomaticus). Дорсально виличний відросток продовжується у надсоскоподібний гребінь(cristasupramastoidea), а вентрально зі скроневим відростком виличної кістки утворює виличну дугу(arcuszygomaticus). Під основою виличного відростка знаходиться нижньощелепна ямка(fosssamandibularis) для з’єднання з нижньою щелепою.На дні ямки проходить барабанно-лускова щілина(fissuretympanosquamosa),яка містить у собі тоненьку пластинку кам’янистої частини.Остання поділяє барабанно-лускову щілину на дві щілини: задню – кам’янисто-барабанну(fissurepterotympanica) та передню кам’янисто-лускову(fissurapetrosquamosa).Спереду від останньої послідовно розташовані суглобова поверхня(faciesarticularis) скронево-нижньощелепного суглоба та суглобовий горбок(tuberculumarticulare).Над нижньощелепною ямкою помітна борозна середньої артерїї(sulcusarteriaetemporalismediae),яка прямує вгору.

Внутрішня(мозкова)поверхня(faciescerebralis) має пальцеподібні втиснення,мозкові виступи,борозну середньої оболонної(менінгеальної) артерії(sulcusarteriaemeningeaemediae).Кам’яниста частина(parspetrosa) у вигляді тригранної піраміди з верхівкою(apex) спрямована вентромедіально.У ній розрізняють 3 краї та 3 поверхні.

Верхній край піраміди(margosuperiorpartiespetrosae) відмежовує передню поверхню від задньої.Вздовж нього проходить борозна верхньої кам’янистої пазухи(sulcussinuspetrosisuperioris).

Вздовж заднього краю кам’янистої частини(margoposteriorpartiespetrosae) розташована борозна нижньої кам’янистої пазухи(sulcussinuspetrosiinferioris). Поблизу бічного кінця цієї борозни поруч з яремною ямкою знаходиться отвір канальця завитки(aperturecanaliculiconchae).

У межах переднього краю помітний отвір м’язово-трубного каналу, а ближче до верхівки піраміди – внутрішній отвір слухового каналу(apertureinternacanaliscarotici). Від верхівки до основи піраміди на її передній поверхні(faciesanteriorpartiespetrosae) містяться:трійчасте втиснення(impressiontrigeminalis), борозна великого кам’янистого нерва(sulcusnervipetrosimajoris), борозна малого кам’янистого нерва(sulcusnervipetrosiminoris). Зазначені борозни започатковуються, відповідно, в розтворі каналу великого кам’янистого нерва(hiatuscanalisnervipetrosimajoris) та розтворі каналу малого кам’янистого нерва(hiatus canalis nervi petrosi minoris). Позаду розтворів знаходиться дугове підвищення(eminentiaarcuata), а між ним і кам’янисто-лусковою щілиною(fissurepetrosquamosa) – покрівля барабанної порожнини(tegmentympani).

На задній поверхні кам’янистої частини(faciesposteriorpartiespetrosae), посередині знаходиться внутрішній слуховий отвір(porusacusticusinternus), який веде у внутрішній слуховий хід(meatusacusticusinternus) для судин та нервів. Позаду від внутрішнього слухового отвору міститься піддугова ямка(fosssasubarcuata) – місце прикріплення твердої оболони головного мозку. Збоку і внизу від зазначеної ямки розташований отвір канальця присінка(aperturecanaliculivestibuli).

Нижня поверхня кам’янистої частини(faciesinferiorpartiespetrosae). Порівняно великою структурою цієї поверхні є яремна ямка(fossajugularis), спереду від якої знаходиться зовнійшній отвір сонного каналу(apertureexternacanaliscarotici). Між цим отвором і яремною ямкою розташована кам’яниста ямочка(fossulapetrosa), на дні якої починається барабанний каналець(canalicustympanicus). Від нижньої поверхні також відходить шилоподібний відросток(processusstyloideus), в основі якого помітна його піхва(vaginaprocessusstyloidei).

Позаду шилоподібного відростка міститься шилососкоподібний отвір(foramenstylomastoideum), яким закінчується лицевий канал(canalisfacialis).

Соскоподібний відросток(processusmastoideus) є складовою структурою кам’янистої частини скроневої кістки. Він знаходиться позаду зовнішнього слухового отвору, а медіально межує з соскоподібною вирізкою(incisuramastoidea). Паралельно до вирізки, присередньо лежить борозна потиличної артерії(sulcusarteriaeoccipitalis).

Cоскоподібний відосток з’єднаний з потиличною кісткою потиличним краєм(margooccipitalis), поблизу якого можна знайти соскоподібний отвір(foramenmastoideum). Зверху соскоподібний відросток має тім’яний край і тім’яну вирізку. Мозкова поверхня соскоподібного відростка заглиблена борозною сигмоподібної пазухи(sulcussinussigmoidei). У товщі соскоподібного відростка знаходяться соскоподібні комірки(cellulaemastoideae) і найбільша з них – соскоподібна печера(antrummastoideum), яка сполучається з барабанною порожниною. У товщі піраміди міститься лабіринт – внутрішнє вухо.

Барабанна частина(parstympanica) у вигляді підковоподібно зігнутої пластинки оточує зовнішній слуховий отвір спереду, ззаду і знизу. Барабанна частина відмежована спереду кам’янисто-барабанною щілиною(fissurepetrotympanica), а ззаду барабанно-соскоподібною щілиною(fissuretympanomastoidea). У цих щілинах закінчуються канальці скроневої кістки(барабанної струни та соскоподібний)

23.

Канали скроневої к. переважно зосередженні кам’янистій частині. Топографічні взаємовідносини каналів з бараб. порожниною мають велике значення при оперативних втручаннях на ній. Розрізняюсь 3 канали і 4 канальні.

Канал лицевого нерва(canalisnervifacialis)почин. на дні внутріш. слухового ходу, прямує латерально і перпендикулярно до вісі піраміди. На рівні розтвору велик.кам’янистого нерва канал міняє напрямок на дорсокаудальний, утворюючи колінце(geniculum). Тут він має перше відгалуження – канал великого кам’янистого нерва. Після колінця канал проходить у товщі лабіринтної стінки барабан.порожнини і має з нею сполучення. На 4-5 мм вище від шило- соскопод.отвору, де закінчується канал, відгалужується канадець барабан.стуни.

Сонний канал(canaliscaroticus) почин.на нижній поверхні піраміди зовнішнім отвором сонного каналу. Канал підіймається вгору, згинається майже під прямим кутом, прямує до верхівки піраміди, де закінчується внутіш.отвором сонного каналу. У самому початку від каналу відгалужується 2-3 сонно-барабанні канальні.

М’язово-трубний канал(canalismusculotubarius)почин.збоку від сонного каналу, маючи з ним спільну стінку. Канал спрямований дорсокаудально і закін. у барабанній порожнині на її передній стінці. Горизонтально тонкою перетинкою канал поділ. на два асиметричні півканали. Верхній, менший, півканал м’яза-натягувача барабан.перетинки (semicanalismusculitensoristympani). Нижній, більший – півканал слухової труби(semicanalistubaeauditivae).

Барабанний канадець(canaliculustympanicus) почин. в кам’янистій ямочці, поникає в барабан.порожнину через нижню її стінку, робить слід на лабіринтній стінці- борозну мису. Він виходить з бабаан.порожнини через розтвір малого кам’янистого нерва, де і закінчується.

Соскоподібний канадець (canaliculusmastoideus) почин. в яремній ямці, прямує дорсолатерально, перехрещуючись з каналом лицевого нерва, і закін. в барабанно- соскопод. щілині.

24.

Лицевий череп утворюють такі кістки: верхня щелепа(maxilla),нижня щелепа (mandibula),піднебінна кістка(ospalatinum),нижня носова раковина(conchanasalisinferior), леміш(vomer), носова кістка(osnasale), сльозова кістка(oslacrimale), вилична кістка(oszygomaticus). Лицевий череп розташ. під мозковим. Значну частину лицевого черепа займає скелет жувального апарата-права і ліва щелепи, а також нижня щелепа, що рухливо з’єднана з черепом. Інші кістки лицевого черепа мають невеликі розміри, входять до складу стінок очних ямок, носової і ротової порожнини, визначають конфігурацію обличчя. Частина кісток черепа має заповнені повітрям порожнини, які сполу. з порожниною носа. Такі повітроносні кістки(верхня щелепа, лобова і клинопод. кістки) зменшують масу черепа при збереженні його міцності. Порожнини є також звуковими резонаторами. Особливе місце займає під’язикова кістка, яка розташ. у передній ділянці шиї і з’єднана з кістками черепа зв’язками і м’язами.

25.

Верхня щелепа (maxilla) парна кістка. Вона має тіло і 4 відростки: лобовий(processusfrontalis), виличний(p.zygomaticus), комірковий(p.alveolaris) і піднебінний(p.palatinus). На тілі розрізняють 4 поверхні(передню, очноямкову, підскроневу, носову), лобовий відросток кістки спрямований уверх, піднебінний- медіально, носова вирізка-спереду. Під очноямковий край кістки розмежовує передню та очноямкову поверхні її тіла.

Передня поверхня обмежена також спереду і медіально — носовою вирізкою (incisuranasalis),яка внизу закінчується передньою носовою остю(spinanasalisanterior).На поверхні помітний підочно- ямковий отвір(forameninfraorbitale),ниж­че якого — іклова ямка(fossaсапіпа). Внизу передня поверхня непомітно пе­реходить у комірковий відросток.

Очноямкова поверхня(faciès orbitalis)є складовою частиною нижньої стінки оч­ної ямки і має підочноямкову борозну(sulcusinfraorbital).Остання заглиблюється у товщу тіла кістки, перетворюючись у підочноямковий канал(canalisinfraorbitalis), який відкривається підочноямковим отво­ром(forameninfraorbitale) на передній поверхні.

На дні борозни і каналу містяться середні та передні коміркові отвори (foraminaalveolaria media et anteriora),якими починаються відповідні коміркові канали(canales alveolares),що ведуть до зубних комірок (альвеол).

Підскронева поверхня(faciès infratemporalis)знаходиться позаду виличного відростка. На ній розташований верхньощелепний горб(tubermaxillare)з дво­ма — чотирма задніми комірковими отворами(foraminaalveolariaposteriora),які ведуть також у коміркові канали і до зубних комірок молярів.Носова поверхня(faciès nasalis)містить трикутної форми верхньощелепний розтвір(hiatus maxillaris),який сполучає верхньощелепну пазуху(sinus maxillaris)з носовою порожниною. Попе­реду розтвору розташована сльозова борозна(sulcuslacrimalis),перед якою міститься раковинний гребінь(cristaconchalis),до якого прикріплюється нижня носова раковина. Позаду розт­вору вертикально розміщена велика піднебінна борозна(sulcuspalatinùs major).Лобовий відросток(processusfrontal­is)досягає носової частини лобової кістки. На бічній поверхні відростка знаходиться передній сльозовий гребінь (cristalacrimalis anterior),який внизу переходить у підочноямковий край. Присверхня відростка має решітчастий гребінь(cristaethmoidalis) зі середньою носовою раковиною.Виличний відростока(processuszygomaticus)з'єднується з виличною кісткою і входить до складу альвеолярно-виличного контрфорсу, який передає силу жувального тиску на основу черепа.Комірковий відросток(processusalveolaris)являє собою товсту дугоподібну закінчується внизу комірковою дугою(arcusalveolaris).Остання вісім зубних альвеол (комірок)(alveolidentales),що відокремлені одна від одної міжкомірковими перегородками(septainterralveolaria). Три останні комірки мають також міжкореневі перегородки(septainteradicularia). Зовні комірковий відросток має коміркові випини(jugaalveolaria).Піднебіннийвідросток(processuspalatinùs)відходить від тіла кістки медіально у вигляді горизонтальної пластинки. Верхня поверхня відростка гладка, нижня- шорстка і містить піднебінні ості(spinaepalatinae)і піднебінні борозни(sulcipalatine). Вільний присередній край піднебінного відростка має носовий гребінь Обидва піднебінні відростки з'єднуються між собою, утворюють

Серединний піднебінний шов(sutura palatina mediana),формуючи більшу частину кісткового піднебіння. Попереду від серединного піднебінного шва різцевим отвором (foramenincisivum)відкривається різцевий канал(canalisincisivus).

26.

Нижня шелепа(mandibula)

Кістка маєтіло(corpus) і двігілки(ramimandibulae). Тілоскладається зоснови (basismandibulae)нижньої щелепи і коміркової частини(pars alveolaris).Кожна гілкавідходить від тіла під тупим кутом і увінчана двомавідростками – вінцевим і виростковим (р. coronoideus et condylaris).Тіло нижньої шелепи(corpus mandibulae)Верхній вільний край коміркової частини — коміркова дуга (arcusalveolaris)містить 16зубних комірок(alveolidentales),зміж комірковими та міжкореневими перегородками(septainterralveolaria et interradicularia). На зовнішній поверхні коміркової частини помітнікоміркові випини(jugaalveolaria)

Посередині зовнішньої поверхні тіла знаходиться підборідний виступ (protuberantia mentalis),а з двох боків і знизу від нього підборідний горбок (tuberculum mentale).Нарівнікоміркидругогомалогокутнього зуба на тілі нж. щелепи розташ. підборіднийотвір(foramen mentale), позаду починаєтьсяіпрямуєдогілкикосалінія(linea obliqua).

Посередині внутрішньої поверхні тіла випинається підборідна ость (spinamentalis),збоку і нижче якої міститься парнадвочеревна ямка(fossadigastrica)/

З обох боків підборідної ості починаєтьсящелепно-під’язикова лінія або нижньощелепний валок(linea mylohyoidea s. torusmandibularis). Вище цієї лінії помітнапід'язикова ямка(foveasublingualis),а нижче і латерально (foveasubmandibularis).До цих ямок прилягають відповіді слизові залози.Гілка нижньої щелепи(ramusmandibulae)утворює з тілом кут (angulusmandibulae).На його зовнішній поверхні знаходить (tuberositasmasseterica),а на внутрішній —крилоподібна гористість(tuberositas pterygoidea)— місця прикріплення м'язів. Вище крилоподібної гористості знаходиться отвір нижньої щелепи(foramenmandibulae),який веде у канал нижньої щелепи(canalismandibulae).Медіально від отвору міститься язичок нижньої щелепи (lingulamandibulae),а знизу — щелепно-під’язикова борозна(sulcusmylohyoideus).Переднійкрайвінцевого відростка – скроневий гребінь(crista temporalis)продовжуєтьсяукосуліній зовні, а медіально — ущічнийгребінь(crista buccinatoria).

До виросткового відростка відносятьсяголовка нижньої щелепи(caputmandibulae)ішийка нижньої щелепи(collummandibulae). Спереду на шийці є заглиблення —крилоподібна ямка(foveapterygoidea).

Між двома зазначеними відростками знаходиться вирізка нижньої щелепи(incisuramandibulae).

27.

Нижня носова раковина( conchanasalisinferior)

Це парна кістка, яка має медіальну і латеральну поверхні та три відростки: сльозовий(processuslacrimalis)верхньощелепний (processusmaxillaris) решітчастий (processusethmoidalis)

Леміш(vomer),Це непарна ромбопод. пластинка, яка має чотири краї: верхній,середній, задній. Леміш формує задньонижню частину кісткової перегородки носа. Верхній край має два крила(alaevomeris).Задній край леміша розмежовує хоани, це —хоанний гребінь(cristachoanalisvomeris).Передній край скошений і відомий якклинопод. частина леміша(parscuneiformisvomeris), а ниж. край шорсткуватий. На поверхні лемеша ледь помітне заглиблення- борозна лемеша(sulcusvomeris).Під’язикова кістка(oshyoieum)Розташована в ділянці шиї, але вивчається з кістками лиця, так як має з ними ембріологічну спорідненість. У ній розріз. тіло і дві пари рогів( великих і малих- cornuamajoraetcornuaminora).

28.

Сльозова кістка(oslacrimale)

Кістка має неправильну чотирикутну форму, медіальну і латеральну поверхні, являє частину

присередньої стінки очної ямки. На бічній поверхні міститься задній сльозовий гребінь(cristalacrimalis posterior),який внизу утворює сльозовий гачок(hamuluslacrimalis).Спередувідзаднього

сльозового гребеня знаходиться сльозова борозна(sulcus lacrimalis),яка входить до скаду ямки сльозового мішка (fossasaccilacrimalis).

Носова кістка(os nasale)Це чотирикутна пластинка з 2 поверхнями (передньою- гладкою і задньою-з решітчастою борозною(sulcus ethmoidalis). Верхній край товщай і вужчий нижнього, латеральний край довший медіального.

Вилична кістка(os zygomaticum)Парна, з'єднуючи кістки мозкового та лицевого черепа зміцнює його та визначає тип обличчя. У ній розрізняють три поверхі: очноямкову,бічну, скроневу (faciиs orbitalis, lateralis, temporalis)та два відростки: лобовий і скроневий (processusfrontalis, temporalis).Очноямкова поверхня- зверху і медіально,скронева поверхня — позаду, скроневий відросток – горизонтально і латеродорсально.

Очноямкова поверхня (faciesorbitalis)формує частини стінок очної ямки.

Вилично-очноямковий отвір цієї поверхні (foramenzygomaticoorbitale)веде у канал, який розгалужується на два канали. Один із них відкривається на бічній поверхні кістки вилично-лицевим

Отвором (foramenzygomaticofaciale), другий на скроневій поверхні –вилично-скроневим отвором

(foramenzygomaticotemporale). Верхній відросток кістки — лобовий(processusfrontalis) з’єднується з виличним відростком лобової кістки та великим крилом клинопод. кістки.

Скроневий відросток з’єднується з виличним відростком скроневої кістки і формує виличну дугу(arcuszygomaticus).

Піднебінна кістка(ospalatinum)Парна, знаходиться позаду верхньої щелепи. Кістка складається здвох пластинок ( перпендикулярної і горизонтальної)(laminaeperpendicularis et horizontalis) та трьох відростків (очноямкового, клиноподібного,пірамідного (processusorbitalis, sphenoidalis,pyramidalis). Перпендикулярна пластинка кістки спрямована вертикально, очноямковий відросток вгору і вперед, горизонтальна пластинка —медіально і горизонтально. Перпендикулярна пластинка відгалужує вгору два відростки: передній —очноямковий і задній клиноподібний(processus orbitalis etsphinoidalis).Між цими відростками знаходиться клино-піднебінна вирізка(incisura sphenopalatina), яка на цілому черепі разом з тілом клиноподібної кістки утворюєклинопіднебінний отвір(foramensphenopalatinum).На носовій поверхні(faciеs nasalis)перпендикулярної пластинки розташовані двагребені: верхній і решітчастий(cristaethmoidalis) і нижнійраковинний(cristaconchalis). На її бічній поверхні лежитьвелика піднебінна борозна(sulcuspalatinusmajor). Горизонтальна пластинка(laminahorizontalis), чотирикутної форми, з'єднуючись з однойменною пластинкою протилежної кістки, а також з піднебінним відростком верхньої щелепи, завершує склад кісткового піднебіння. Нижняпіднебінна поверхня пластинки(faciespalatina) шорстка, а верхня носова(faciesnasalis)гладенька. Вздовж вільного медіального краю горизонтальної пластинки, як і піднебінного відростка верхньої щелепи, випинаєтьсяносовий гребінь(cristanasalis).Ззаду цей гребінь закінчується

задньою носовою остю(spinanasalisposterior).Від місця злиття перепендикулярної та горизонт.піднебінної кістки відгалужується вниз і дозадупірамідний відросток (processus pyramidalis).Націломучерепівінзаповнюєкрилоподібнувирізку клиноподібноїкістки. Піднебіннаповерхняпірамідноговідростка має малі піднебінні отвори(foraminapalatina minora),якими закінчуються малі піднебінні канали(canales palatini minores).Попередузазначенихотворна кістковому піднебінні знаходитьсявеликий піднебінний канал(foramen palatinum majus),який завершуєвеликий піднебінний канал(canalis palatinus major)Канал формується великими піднебінними борознами перпендикулярної пластинки і верхньої щелепи.

28.

Скронева ямка(fossatemporalis)

Обмежена зверху і ззадуверхньою скроневою лінією(lineatemporalissuperior),знизу —підскроневим гребенем клиноподібної кістки (cristainfratemporalis).Скронева ямка має передню, медіальну і, частково, латеральну стінки. Передня стінка утворена виличною кісткою та виличним відростком лобової кістки, а присередня (медіальна) — скроневими поверхнями великогокрила клиноподібної кістки, лобової луски, луски скроневої кістки та нижньоїчастини луски тім'яної кістки. Ззовні стінка неповна і представлена виличноюдугою(arcuszygomaticus).Скронева ямка сполучається з очною ямкою через вилично-скроневий та вилично-очноямковий отвори і знизу продовжується у підскроневу ямку.

29.

Підскронева ямка,(fossainfratemporalis)

Маєпередню, верхню, медіальну і латеральнустінки, а задня і нижня відсутні.Передня стінка утворена частиною горба верх. щелепи, а медіальна— бічною пластинкою крилоподібного відростка клинопод. кістки. Верхньою стінкоює частина скроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки нижче підскроневого гребеня.Латеральнастінка утворенагілкою нижньої щелепи. На межі між передньою та медіальною стінками підскронева ямка переходить у заглиблення —крилопод. ямку ( fossapterygopalatina).

Підскронева ямка має сполучення з:1-очною ямкою через нижню очноямкову щілину(fissureorbitalisinferior)2-комірками великих кутніх зубів верхньої щелепи через задні коміркові отвори(foraminaalveolariaposteriora)3-середньою черепною ямкою крізь овальний та стистий отвори 4-крилопіднебінною ямкою через крило-верхньощелепну щілину(fissurepterygomaxillaris).

30.

Кридопіднебінна ямка(fossapterygopalatina)

Має 4 стінки (передню, задню, медіальну, верхню(верхньозадню)).Передньоюстінкою крилопіднебінної ямки є горб верх.щелепи,задньою — крилоподібний відросток клиноподібної кістки, медіальною- перпендикулярна пластинка піднебінної кістки, верхньою - верхньощелепна поверхня великого крила клиноподібної кістки в межах круглого отвору. Кридопіднебінна ямка сполучаєтьсядвома щілинами, двома отворами та двома каналами:1-з очною ямкою через нижню очноямкову щілину(fissureorbitalisinferior);2-з підскроневою ямкою через крило-верхньощелепну щілину(fissurepterygomaxillaris) 3-з носовою порожниною через клино-піднебінний отвір (foramensphenopalatinum)\4-із середньою черепною ямкою через круглий отвір(foramenrotundum)5-з ділянкою рваного отвору через крилоподібний канал (canalispterygoideus);6-з кістковим піднебінням (ротовою порожниною) через великі і малі піднебінні канали(canalespalatinimajores et minores)

31.

Очна ямка являє собою чотиригранну піраміду з основoю, яка утворює вхід до орбіти(aditusorbitae),чотирма стінками (верх.,медіальною,нижньою,латеральною) і верхівкою, де починається зоровий канал.

Верхня стінка(pariessuperior) Сформована очноямковою частиною лобової кістки та малим крилом клиноподібної кістки.

Нижня стінка (pariesinferior) Утворена очноямковими поверхнями верхньої щелепи та виличної кістки і очноямковим відростком піднебінної кістки.

Присередня (медіальна) стінка(pariesmedialis)Утворена лобовим відростком верхньої щелепи, сльозовою кісткою, очноямковою пластинкою решітчастого лабіринта і тілом клиноподібної кістки.

Бічна (латеральна) стінка (paries lateralis).Утворена очноямковими поверхнямивиличної кістки та великого крила клиноподібної кістки. Між верхньою та бічною поверхнями знаходиться верхня очноямкова щілина(fissura orbitalis superior),а між бічною та нижньою- нижняочноямкова щілина(fissura orbitalis inferior). У шві між лобовою тарешітчастоюкісткаминамедіальнійстінцієсинтетичі утвори-передній тазаднійрешітчастіотвори(foramina ethmoidalia anterior etposterior), а спереду на ційжестінці—ямкасльозовогомішка(fossa sacci lacrimalis)

Сполученняорбіти:І. Чотирмаканалами:Зпередньоючерепноюямкоючереззоровийканал(canalis opticus)Зікловоюямкоючерезпідочноямковийканал,який в свою чергу маєвідгалуженнядокомірокпремолярів, різцівтаікол.

Зносовоюпорожниноючерезнососльозовий канал(canalis nasolacrimalis).Зіскроневоюямкоюібічноюповерхнеювиличноїкісткичерезвилично-очноямковийотвір— виличнийканал, якийрозгалужується на два канали,спрямованівідповіднодовилично-скроневогоівилично-лицевого отворівІІ. Двома щілинами:Зкрило-піднебінною та підскроневою ямками через нижню очноямкову щілину(fissura orbitalis inferior).

Із середньою черепною ямкою через верхню очноямкову щілину(fissuraorbitalis superior).III. Трьома отворами:З носовою порожниною через задній решітчастий отвір(foramenmoidale posterius).

8.3передньою черепною ямкою через передній решітчастий отвір(foramenethmoidale anterius).9. Із зовнішньою поверхнею лобової луски через надочноямковий отвір(вирізку)(foramen/incisura supraorbitale).

32.

Кісткова носова порожнина(cavitas nasalis osseа)

Займає центральне положення: між основою черепа – зверху, порожниною рота —знизу, очними ямками та гайморовими пазухами – з боків. Носова порожнина розділяється кістковою носовою перегородкою (septumnasiosseum —(перпендикулярна пластинка решітчастої кістки і леміш) на дві половини. У кожній половині розрізняють верхню, нижню, латеральну та медіальну стінки. Спереду носова порожнина крізь грушоподібний отвір (apertura piriformis)сполучається з довкіллям, а ззаду через хоани (choane)- із зовнішньою основою черепа. Між хоанами та заднім краєм носових раковин знаходиться носоглотковий хід(meatus nasopharyngeus).