
- •1. Загальні функції, завдання та принципи маркетингу
- •2. Концепція розвитку музейного менеджменту і маркетингу
- •3. Особливості маркетингового підходу в музейній діяльності
- •4. Маркетингова робота в музі: функції, завдання та принципи
- •5. Особливості застосування принципів маркетингу в музейній роботі
- •6. Проблеми та шляхи вирішення музейного маркетингу
4. Маркетингова робота в музі: функції, завдання та принципи
Таким чином, стосовно до музейної діяльності маркетинг можна визначити, як стратегічний підхід, службовець для досягнення загальних цілей музеїв в умовах ринкової економіки.
Маркетинг - це спосіб переосмислити роль музею, підвищити ефективність його роботи і задовольнити потреби організації, не жертвуючи при цьому його філософією, місією та цілями.
Відповідно до закону Російської Федерації «Про музейному фонді Російської Федерації і музеях Російської Федерації» музей є некомерційним закладом культури, створеним для зберігання, вивчення та публічного представлення музейних предметів і колекцій. Тому музеї в Російській Федерації можуть здійснювати підприємницьку діяльність для досягнення даних цілей, це означає, що без використання принципів маркетингу музеїв не обійтися, і такі поняття як товар, ціна, збут, просування, паблік рілейшнз, фандрейзинг мають право на використання в музейній практиці.
Незважаючи на те, що Статут ІКОМ визначає музей як некомерційна установа, маркетингові технології все активніше входять до музейної сфери. Адже «некомерційний» характер діяльності музеїв не означає заборону на отримання прибутку, а лише накладає певні обмеження на її використання: зароблені кошти музей повинен спрямовувати на свій розвиток, а статус некомерційної організації забезпечує йому в ряді випадків податкові пільги.
Музейний маркетинг є тим дієвим інструментом, який дозволяє не тільки визначати, прогнозувати і задовольняти потреби споживачів музейних послуг, але в ряді випадків ефективно впливати на формування цих потреб і навіть безпосередньо їх формувати. На відміну від маркетингу в комерційних установах, музейний маркетинг залучає ресурси в двох формах:
- Прямий - за рахунок продажу споживачам своїх товарів і послуг;
- Опосередкованої - за рахунок залучення зовнішніх ресурсів: бюджетних коштів, грантів, спонсорської підтримки, приватних пожертвувань.
Ці кошти використовуються для реалізації соціально значущих культурних проектів і програм.
Обидві форми некомерційного маркетингу тісно взаємопов'язані: чим вище соціальна значущість музею і громадська привабливість його програм та проектів, тим більше в нього можливостей отримувати кошти з «зовнішніх» джерел.
На відміну від комерційного сектора, де споживач і платник виступають в одній особі, в некомерційному маркетингу споживачі і фінансові ресурси роз'єднані, але взаємопов'язані: доступ до грошей відкривають громадський інтерес і визнання.
Тому маркетинг музею завжди включає два стратегічні напрямки:
- Презентацію і просування музею та його діяльність;
- Презентацію та послуг з просування товарів або послуг.
Необхідно відзначити, що колекції та філософська концепція музею завжди будуть визначати його основну діяльність.
Маркетинг - це лише тільки спосіб організувати цю діяльність таким чином, щоб вона стала більш привабливою для публіки. Це потребує вивчення ролі маркетингу і можливості використання його інструментарію в оптимізації діяльності музею в нових ринкових умовах.
Економічна модернізація сфери культури створення загальної системи маркетингового управління сприятиме вдосконаленню організаційно-економічного механізму подальшого розвитку обмінних відносин у сфері культури за повноцінному задоволенню інтересів і запитів всіх учасників ринку культури: держави, комерційних і некомерційних організацій культури, діячів культури і мистецтва та індивідуальних споживачів. При цьому система маркетингового управління повинна забезпечувати:
- Постійний моніторинг та прогнозування стану ринку культури;
- Формування попиту і регулювання пропозиції культурної продукції на ринку культури.
Процес маркетингового управління діяльністю установ культури з урахуванням специфічних особливостей сфери культури включає в себе такі основні етапи:
- Визначення стратегічних і тактичних завдань маркетингового управління у сфері культури;
- Створення загальної системи збору та аналізу маркетингової інформації на основі кадастру, який містить у собі два взаємопов'язаних компоненти - звід відомостей про культурні потреби і платоспроможного попиту населення і звід відомостей про об'єкти та установах культури на регіональному рівні;
- Проведення маркетингового моніторингу попиту і пропозиції на ринку культури;
- Проектування змісту соціального замовлення на продукцію закладів культури;
- Формування сприятливої громадської думки про діяльність установ культури;
- Розробка ефективної маркетингової стратегії управління діяльністю установ культури.
Система маркетингового управління повинна бути спрямована на реалізацію наступних функцій:
1. Проведення моніторингу поточного стану, діагностики і прогнозування тенденцій розвитку ринку культури.
2. Регулювання процесів, що відбуваються на ринку культури.
3. Формування сприятливої громадської думки про діяльність установ культури.