
- •Алфавіт мови включає в себе:
- •Лексеми мови. Під лексемами розуміють елементарні конструктивні елементи програми, які є неподільними:
- •Оголошення підпрограм: функцій та процедур. Структурне програмування передбачає побудову програм, яка фактично буде послідовністю звертань до підпрограм.
- •Оператор присвоєння присвоює змінній значення виразу, в якості якого може використовуватися і константа, і змінна, і результат обрахування функції, і група операцій. Оператор має вигляд:
- •Складений оператор. Якщо потрібно деяку групу команд інтерпретувати, їх як одну команду, тобто об’єднати їх в певному контексті, то використовують складені оператори.
- •Оператори вводу-виводу. В мові програмування Turbo Pascal ввід-вивід здійснюється насправді не операторами, а стандартними
- •Оператор розгалуження. В ряді випадків алгоритм розв’язку задачі передбачає розгалуження, тобто можливість виконання декількох різних дій в залежності від значення певної логічної умови.
- •Оператори циклу.
- •Програма знаходження суми чисел 1..10.
- •Програма друкування символів ‘a’..’z’.
- •Програма побудови таблиці істинності для and.
- •Скалярні / прості / стандартні типи даних:
- •Скалярні типи користувача:
- •Наприклад
- •4.Структурокані типи даних:
- •1 Діапазон – одновимірний масив;
- •2 Діапазони – двовимірний ( таблиці, матриці);
- •Наприклад
- •5.Комбіновані структури даних.
- •Варіантна частина у записі може бути лише одна і лише в кінці. Службове слово end є спільним для конструкції record і варіантної частини.
- •Приклади задач з масивами
- •Знайти середнє арифметичне додатніх і від’ємних елементів масиву цілих чисел.
- •Стандартні підпрограми обробки рядків
- •Операції над множинами
- •1. Процедури являють собою дію, тому їх можна використовувати в якості окремого оператора в розділі операторів програми.
- •2. Функції являють собою значення певного типу, крім цього вони можуть використовувати деяку дію, але значення їх є головним. Тому функції використовують як окремі оператори у виразах.
- •Параметри-змінні
- •Без типові параметри
- •Наявність умови зупинки, при якій деякому параметру рекурсії передається деяке значення рекурсії.
- •Чітко визначений алгоритм, при обчисленні кожного вищого рівня рекурсії через попередній рівень.
- •Типізовані.
- •Текстові.
- •Безтипові.
- •Процедура зв’язування певної файлової змінної із конкретним файлом на диску
- •Процедура відкриття файлу для читання
- •Процедура відкривання файлу для запису
- •Процедура закривання файлу
- •Процедура примусового очищення внутрішнього буфера обміну
- •Розглянуті раніше встановлюючи та завершальні підпрограми
- •Процедура читання
- •Процедура запису у файл
- •Функція визначення розміру файла у записі
- •Процедура відсікання хвостової частини файлу
- •Процедура читання з текстового файлу
- •Процедура запису
- •1. Процедура для перейменування файлів
- •2. Процедура видалення файлу
- •Xxxx0 адреса
- •35 Квартира з номером 34 у 13 будинку з номером 12.
- •Файли розміщуються в зовнішній пам'яті, а динамічні структури в оперативній.
- •Типізовані файли фактично є файлами прямого доступу, що означає довільний доступ до елементів. В динамічних структурах доступ до елементів виключно послідовний.
- •Здійснюватиметься рух по дереву до крайнього лівого елемента (найменшого).
- •Це значення друкується.
- •Робиться один крок вправо і послідовність 1-3 повторюється відносно нової поточної вершини.
- •Заголовок.
- •Інтерфейс на частина.
- •Розділ реалізації. В реалізації описуються всі компоненти мови, які мають бути невидимі зовні.
- •Процедури управління виконанням програм
- •Функції перетворення типів
- •Процедури і функції для змінних порядкового типу
- •Математичні функції
- •Процедури та функції роботи з рядками
- •Процедури та функції управління динамічною пам’яттю
- •Функції роботи з вказівниками і адресні функції
- •Процедури вводу-виводу і роботи з файлами і каталогами
- •Інші процедури і функції
- •Змінні та константи модуля
- •Змінні модуля crt
- •Процедури і функції модуля crt
- •Перепризначення файлів вводу-виводу
- •Процедури роботи з екраном
- •Процедури і функції управління курсором
- •Процедури роботи з рядками
- •Функції допиту клавіатури
- •Процедури управління кольором
- •Процедури управління вбудованим динаміком і таймером
- •Використання клавіш редагування рядків
- •Використання командних символі
- •Типи драйверів
- •Типи шрифтів
- •Ініціалізація графіки класифікація типів драйверів і відео режимів
- •Ініціалізація і завершення відеорежиму
- •Обробка помилок ініціалізації
- •Процедури роботи з відеорежимами
- •Переключення між текстовим і графічним режимами
- •Побудова зображень на екрані система координат
- •Управління поточним вказівником
- •Графічні вікна
- •Відображення точки на екрані
- •Відображення відрізків прямих ліній
- •Побудова прямокутників
- •Побудова многокутників
- •Побудова дуг, еліпсів і кіл
- •Робота з текстом
- •Відображення рядків
- •Відображення числової інформації
- •Управління параметрами зображення встановлення кольору
- •Встановлення палітри
- •Функції управління операційним середовищем
- •Процедури управління процесами
- •Процедури обслуговування переривань
- •Програми, резидентні в пам'яті
- •Процедури роботи з датою і часом
- •Процедури і функції перевірки стану диску
- •Процедури і функції роботи з файлами
- •Інші процедури і функції
- •Поля даних оголошуються на початку, а методи після них.
- •При оголошенні методів у структурі задаються лише заголовок відповідної підпрограми (подібно до інтерфейсу в модулях).
- •Окремі методи можуть використовувати інші методи цього ж об’єкта, тому вони повинні бути оголошенні в певному порядку.
- •Ini; {ініціалізація графіки}
- •Віртуальним варто оголошувати лише той метод, який:
- •Постановки задачі;
- •Наявними програмними ресурсами;
- •Вимогами по швидкодії, використанням ресурсів еом.
Процедури управління процесами
Використовуючи спеціальні засоби мови Pascal, можна організувати виклик з програми будь-якої іншої програми, яку називають програмою-нащадком. Важливо пам’ятати, що для того, щоб програма-нащадок успішно завантажилася в пам'ять і почала виконуватися, необхідно забезпечити виділення їй потрібного об’єму пам'яті. Так як програма, яка виконується в даний момент, по замовчуванню захоплює всю вільну динамічну пам'ять (кучу) системи, то для завантаження програми-нащадка просто немає місця. Для того щоб виділити для програми-нащадка достатньої кількості вільної пам'яті, необхідно на початку програми вказати за допомогою директиви компілятора $M мінімальний розмір виділеної програмі пам'яті, а якщо в програмі не використовується динамічна пам'ять, то зовсім не виділяти її.
Виклик програми-нащадка відбувається за допомогою процедури
Exec (Path, CmLine: STRING);
Параметр Path – це повний чи скорочений шлях до командного файлу і його ім'я, а CmLine – параметр, в якому можна передати викликаній програмі командний рядок. Якщо виклик програми не відбувся, то це ніяк не відіб’ється на роботі викликаної програми, тобто вона буде вести себе однаково як при успішному, так і при неуспішному виклику. Для того щоб визначити, як пройшов виклик, використовується системна змінна DosError, яка описана в модулі Dos. Зразу після виклику процедури Exec необхідно перевірити значення змінної DosError. Якщо вона рівна 0, то це означає, що виклик пройшов успішно. Не нулеві значення свідчать про помилку. Значення цієї змінної відповідає кодам, виробленими операційною системою, і можуть бути наступними
код помилки |
Значення |
0 |
нормальне завершення |
2 |
файл не знайдений |
3 |
шлях не знайдений |
4 |
надто багато відкритих файлів |
5 |
доступ закритий |
6 |
порушена інформація в полях файлу чи в системних областях |
8 |
недостатньо пам'яті |
10 |
несумісні параметри оточення |
11 |
нерозпізнаний формат диску |
18 |
немає більше файлів |
Коли викликається програма нащадок, бажано, щоб ця програма виконувалася в оточенні DOS, що відповідає тому оточенні, яке забезпечує операційна система. Однак програма, написана на Турбо Паскалі, звичайно не виконує ці умови. При запуску вона завжди перевизначає деякі переривання для особистих цілей. Тому перед викликом програми нащадка потрібно відновити початкову адресу обробника переривань, а після завершення роботи викликаної програми встановити адресу об робітника Турбо Паскаля. Ці дії виконує процедура Swap Vectors, яка не має параметрів.
Використовуючи механізм виклику незалежних програм, можна створити складні програмні комплекси, в яких програма-диспечер, займає чи не великий об’єм пам'яті, проводить виклик необхідних (в тому числі і системних) програм. В такому випадку може виникнути необхідність передачі інформації з програми-нащадка у викликаючи програму чи навпаки. Нажаль, можливості MS-DOS по здійсненню таких обмінів невеликі. Якщо програма що викликається, написана на мові Турбо Паскаль, то доступ до командного рядка здійснюється за допомогою функцій ParamStr і ParamCount.
Стандартним способом передачі інформації в програму, що викликається, являється процедура HALT, яка має один параметр і через нього передає код завершення, який, в свою чергу, може бути використаним в програмі, що викликається, за допомогою функції
DosExitCode: WORD;
Ця функція повертає значення типу WORD, в молодшому байті якого міститься код повернення, переданий через процедуру завершення, а в старшому – ознака того, як завершилася програма.