Відображення числової інформації

звичайно для недосвідчених користувачів відображення числової інформації на екрані представляє деякі трудності, так як в модулі Graph немає призначених для цього процедур. З цього положення можна вийти наступним чином: спочатку перетворити число в рядок за допомогою процедури Str, а потім за допомогою операцій конкатенації (+)об’єднати її з відображеною функцією OutTextXY рядком.

Управління параметрами зображення встановлення кольору

Для різних типів адаптерів кількість кольорів, одночасно відображених на екрані в графічному режимі, може бути різною. Але для всіх BGI-драйверів вона обмежена діапазоном цілочислових значень від 0 до 15.

Для того. Щоб взнати максимальний номер кольору, відтворюваного даним адаптером в поточному графічному режимі, слід використовувати функцію

GetMaxColor: WORD;

Для встановлення кольору і фону в мові Turbo Pascal застосовуються процедури SetColor і SetBkColor. Процедура

SetColor (Color: WORD);

слугує для задання кольору, який буде використовуватися процедурами графічного виводу. Номер кольору вказується параметром Color. По замовчуванню для зображення використовується колір з максимальним номером, а для фону – з мінімальним. Якщо в якості Color вказаний недоступний номер кольору, поточний колір не змінюється. Процедура

SetBkColor (Color: WORD);

встановлює новий колір фону, який визначається значенням Color.

Отримати значення поточних установок кольору можна за допомогою двох спеціальних функцій. Функція

GetColor: WORD;

повертає значення поточного кольору зображення, а функція

GetBkColor: WORD;

поточний колір фону.

Встановлення палітри

Палітрою називається максимальна набір кольорів, які підтримує BGI-драйвер. Вона включає 16 кольорів, пронумерованих від 0 до 15, які використовуються по замовчуванню в режимі 320х200 для EGA як в текстовому, так і в графічному режимах.

Отримати інформацію про поточну палітру можна за допомогою процедури

GetDefaultPalette (VAR Palette: PaletteType);

де Palette – змінна типу PaletteType.

ТЕМА: МОДУЛЬ DOS

Модуль Dos містить ряд підпрограм для роботи з файлами і доступ до засобів операційної системи. Не одна з програм модуля Dos не визначена в стандартному Pascal, тому вони поміщені в окремий модуль.

Щоб використовувати підпрограми, які знаходяться в модулі Dos, його ім'я необхідно вказати в операторі USES на початку програми:

USES Dos;

Процедури і функції модуля Dos можна уявно розбити на наступні групи:

• Функції управління операційним середовищем.

• Процедури управління процесами.

• Процедури обслуговування переривань.

• Процедури роботи з датою і часом.

• Процедури і функції перевірки стану диску.

• Процедури і функції роботи з файлами.

• Процедури і функції різного призначення.

Функції управління операційним середовищем

Програма, написана на мові Pascal 7.0 має можливість отримувати від MS-DOS інформацію про оточення (environment). Дані про оточення зберігаються в визначеній області операційної системи і представляють собою набір текстових рядків, в яких описані змінні оточення. Значення одних змінних встановлюється системою по замовчуванню, значення інших задаються користувачем чи прикладною програмою. Кожний опис в області оточення представляє собою рядок виду:

Ім'я = Значення

Ім'я – це ім'я змінної, Значення – текстовий рядок.

Змінні оточення призначені для зберігання визначеної системної інформації, яка необхідна різним прикладним програмам, які використовують її в своїх цілях. Довжина текстового рядка, який визначає змінну оточення, не може перевищувати 128 байт.

Для того щоб встановити змінну оточення, використовується команда операційної системи SET, наприклад:

SET COMSPEC=C:\DOS\COMMAND.COM;

Якщо вказати команду SET без аргументу, то на екрані буде виданий список змінних оточення. В Turbo Pascal міститься три функції для роботи з змінними оточення:

FUNCTION EnvCount: INTEGER;

FUNCTION EnvStr (index: INTEGER): STRING;

FUNCTION GetEnv (EnvVar: STRING): STRING;

Функція EnvCount не має параметрів і повертає загальне число змінних оточення. Функція EnvStr має один параметр і повертає рядок, який містить ім'я і значення змінної, яка відповідає значенню вказаного індексу. Індекс найпершої змінної – 1. якщо вказаний індекс менше 1 чи більше EnvCount, функція EnvStr повертає пустий рядок.

Функція GetEnv дозволяє по імені змінної оточення отримати її значення. При виклику функції вказується один параметр – ім'я змінної оточення.