
- •Алфавіт мови включає в себе:
- •Лексеми мови. Під лексемами розуміють елементарні конструктивні елементи програми, які є неподільними:
- •Оголошення підпрограм: функцій та процедур. Структурне програмування передбачає побудову програм, яка фактично буде послідовністю звертань до підпрограм.
- •Оператор присвоєння присвоює змінній значення виразу, в якості якого може використовуватися і константа, і змінна, і результат обрахування функції, і група операцій. Оператор має вигляд:
- •Складений оператор. Якщо потрібно деяку групу команд інтерпретувати, їх як одну команду, тобто об’єднати їх в певному контексті, то використовують складені оператори.
- •Оператори вводу-виводу. В мові програмування Turbo Pascal ввід-вивід здійснюється насправді не операторами, а стандартними
- •Оператор розгалуження. В ряді випадків алгоритм розв’язку задачі передбачає розгалуження, тобто можливість виконання декількох різних дій в залежності від значення певної логічної умови.
- •Оператори циклу.
- •Програма знаходження суми чисел 1..10.
- •Програма друкування символів ‘a’..’z’.
- •Програма побудови таблиці істинності для and.
- •Скалярні / прості / стандартні типи даних:
- •Скалярні типи користувача:
- •Наприклад
- •4.Структурокані типи даних:
- •1 Діапазон – одновимірний масив;
- •2 Діапазони – двовимірний ( таблиці, матриці);
- •Наприклад
- •5.Комбіновані структури даних.
- •Варіантна частина у записі може бути лише одна і лише в кінці. Службове слово end є спільним для конструкції record і варіантної частини.
- •Приклади задач з масивами
- •Знайти середнє арифметичне додатніх і від’ємних елементів масиву цілих чисел.
- •Стандартні підпрограми обробки рядків
- •Операції над множинами
- •1. Процедури являють собою дію, тому їх можна використовувати в якості окремого оператора в розділі операторів програми.
- •2. Функції являють собою значення певного типу, крім цього вони можуть використовувати деяку дію, але значення їх є головним. Тому функції використовують як окремі оператори у виразах.
- •Параметри-змінні
- •Без типові параметри
- •Наявність умови зупинки, при якій деякому параметру рекурсії передається деяке значення рекурсії.
- •Чітко визначений алгоритм, при обчисленні кожного вищого рівня рекурсії через попередній рівень.
- •Типізовані.
- •Текстові.
- •Безтипові.
- •Процедура зв’язування певної файлової змінної із конкретним файлом на диску
- •Процедура відкриття файлу для читання
- •Процедура відкривання файлу для запису
- •Процедура закривання файлу
- •Процедура примусового очищення внутрішнього буфера обміну
- •Розглянуті раніше встановлюючи та завершальні підпрограми
- •Процедура читання
- •Процедура запису у файл
- •Функція визначення розміру файла у записі
- •Процедура відсікання хвостової частини файлу
- •Процедура читання з текстового файлу
- •Процедура запису
- •1. Процедура для перейменування файлів
- •2. Процедура видалення файлу
- •Xxxx0 адреса
- •35 Квартира з номером 34 у 13 будинку з номером 12.
- •Файли розміщуються в зовнішній пам'яті, а динамічні структури в оперативній.
- •Типізовані файли фактично є файлами прямого доступу, що означає довільний доступ до елементів. В динамічних структурах доступ до елементів виключно послідовний.
- •Здійснюватиметься рух по дереву до крайнього лівого елемента (найменшого).
- •Це значення друкується.
- •Робиться один крок вправо і послідовність 1-3 повторюється відносно нової поточної вершини.
- •Заголовок.
- •Інтерфейс на частина.
- •Розділ реалізації. В реалізації описуються всі компоненти мови, які мають бути невидимі зовні.
- •Процедури управління виконанням програм
- •Функції перетворення типів
- •Процедури і функції для змінних порядкового типу
- •Математичні функції
- •Процедури та функції роботи з рядками
- •Процедури та функції управління динамічною пам’яттю
- •Функції роботи з вказівниками і адресні функції
- •Процедури вводу-виводу і роботи з файлами і каталогами
- •Інші процедури і функції
- •Змінні та константи модуля
- •Змінні модуля crt
- •Процедури і функції модуля crt
- •Перепризначення файлів вводу-виводу
- •Процедури роботи з екраном
- •Процедури і функції управління курсором
- •Процедури роботи з рядками
- •Функції допиту клавіатури
- •Процедури управління кольором
- •Процедури управління вбудованим динаміком і таймером
- •Використання клавіш редагування рядків
- •Використання командних символі
- •Типи драйверів
- •Типи шрифтів
- •Ініціалізація графіки класифікація типів драйверів і відео режимів
- •Ініціалізація і завершення відеорежиму
- •Обробка помилок ініціалізації
- •Процедури роботи з відеорежимами
- •Переключення між текстовим і графічним режимами
- •Побудова зображень на екрані система координат
- •Управління поточним вказівником
- •Графічні вікна
- •Відображення точки на екрані
- •Відображення відрізків прямих ліній
- •Побудова прямокутників
- •Побудова многокутників
- •Побудова дуг, еліпсів і кіл
- •Робота з текстом
- •Відображення рядків
- •Відображення числової інформації
- •Управління параметрами зображення встановлення кольору
- •Встановлення палітри
- •Функції управління операційним середовищем
- •Процедури управління процесами
- •Процедури обслуговування переривань
- •Програми, резидентні в пам'яті
- •Процедури роботи з датою і часом
- •Процедури і функції перевірки стану диску
- •Процедури і функції роботи з файлами
- •Інші процедури і функції
- •Поля даних оголошуються на початку, а методи після них.
- •При оголошенні методів у структурі задаються лише заголовок відповідної підпрограми (подібно до інтерфейсу в модулях).
- •Окремі методи можуть використовувати інші методи цього ж об’єкта, тому вони повинні бути оголошенні в певному порядку.
- •Ini; {ініціалізація графіки}
- •Віртуальним варто оголошувати лише той метод, який:
- •Постановки задачі;
- •Наявними програмними ресурсами;
- •Вимогами по швидкодії, використанням ресурсів еом.
Процедури управління кольором
Процедура
TextColor (Color: BYTE);
встановлює колір відображених на екрані символів, а процедура
TextBackground (Color: BYTE);
встановлює колір фону. Для цих процедур визначений набір констант кольорів
ім’я |
числове значення |
Колір |
використовується процедурами |
Black |
0 |
Чорний |
TextColor, TextBackground |
Blue |
1 |
Синій |
TextColor, TextBackground |
Green |
2 |
Зелений |
TextColor, TextBackground |
Cyan |
3 |
Голубий |
TextColor, TextBackground |
Red |
4 |
Червоний |
TextColor, TextBackground |
Magenta |
5 |
Фіолетовий |
TextColor, TextBackground |
Brown |
6 |
Коричневий |
TextColor, TextBackground |
LightGrey |
7 |
Світло-сірий |
TextColor, TextBackground |
DarkGrey |
8 |
Темно-сірий |
TextColor |
LightBlue |
9 |
Світло-синій |
TextColor |
LightGreen |
10 |
Світло-зелений |
TextColor |
LightCyan |
11 |
Світло-голубий |
TextColor |
LightRed |
12 |
Світло-червоний |
TextColor |
LightMagenta |
13 |
Світло-фіолетовий |
TextColor |
Yellow |
14 |
Жовтий |
TextColor |
White |
15 |
Білий |
TextColor |
Blink |
128 |
Мерехтіння |
TextColor |
Константа Blink задає мерехтіння відображених символів і звичайно використовується в процедурі TextColor в якості доданка:
TextColor (Blue + Brink);
Дія процедур TextColor і TextBackground зводяться до запису в спеціальну змінну TextAttr модуля Crt відповідних значень. Ця змінна має тип BYTE і може приймати значення від 0 до 255. Значення змінної визначає поточний колір фону, символів і режим мерехтіння символів. Кожний з восьми бітів змінної TextAttr може містити наступну інформацію
Змінну TextAttr необхідно застосовувати, використовуючи наступну формулу:
TextAttr: = <колір символів> + <колір фону> [+мерехтіння];
Номер біта |
призначення в кольоровому режимі |
призначення в монохромному режимі |
0 |
синій компонент кольору символів |
Підкреслення (1 – є, 0 – немає) |
1 |
зелений компонент кольору символів |
колір символу |
2 |
червоний компонент кольору символів |
колір символу |
3 |
яскравість символів (1 – є, 0 – немає) |
Аналогічно кольоровому режимові |
4 |
синій компонент кольору фону |
колір фону/ Інверсія |
5 |
зелений компонент кольору фону |
колір фону/ Інверсія |
6 |
червоний компонент кольору фону |
колір фону/ Інверсія |
7 |
мерехтіння (1 – є, 0 – немає) |
Аналогічно кольоровому режимові |
В загальному кажучи, змінну TextAttr можна використовувати замість процедур TextColor і TextBackground, але на практиці буває значно простіше встановлювати колір фону і символів окремо один від одного, не піклуючись про те, щоці дії впливають на решта бітів змінної TextAttr.
Для монохромних моніторів управління кольором дещо складніше, так як завжди на них відображається лише чорний, білий і яскраво-білий кольори. Які, в залежності від типу монітора, можуть замінюватися зеленими чи червоними кольорами. Крім того, для цих моніторів вводиться режим підкреслювання символів.
Правила кодування бітів в монохромному режимі складні і не зовсім очевидні. Підкреслення використовується тільки при відображені білих чи яскраво-білих символів на чорному фоні. Якщо в бітах кольору фону є хоча б одна одиниця, а в бітах кольору символів всі нулі, встановиться інверсний колір: чорні символи на білому фоні. Якщо в бітах кольору символів встановлена хоча б одна одиниця, встановлюється неяскравий білий колір на білому фоні. А якщо при цьому біт яскравості рівний одиниці, встановлюється яскраво-білий колір на білому фоні.
Процедури HighVideo і LowVideo не мають параметрів. Вони так, як процедури TextColor і TextBackground, виробляють установку значення змінної TextAttr. Процедура HighVideo встановлює значення біта яскравості змінної TextAttr рівним 1 (режим підвищеної яскравості). А процедура LowVideo, навпаки, перевертає це значення в нуль (режим нормальної яскравості).
Процедура NormVideo відновлює той кольоровий режим (колів фону, символів і мерехтіння), який був встановлений до моменту початку роботи програми.