- •Алфавіт мови включає в себе:
- •Лексеми мови. Під лексемами розуміють елементарні конструктивні елементи програми, які є неподільними:
- •Оголошення підпрограм: функцій та процедур. Структурне програмування передбачає побудову програм, яка фактично буде послідовністю звертань до підпрограм.
- •Оператор присвоєння присвоює змінній значення виразу, в якості якого може використовуватися і константа, і змінна, і результат обрахування функції, і група операцій. Оператор має вигляд:
- •Складений оператор. Якщо потрібно деяку групу команд інтерпретувати, їх як одну команду, тобто об’єднати їх в певному контексті, то використовують складені оператори.
- •Оператори вводу-виводу. В мові програмування Turbo Pascal ввід-вивід здійснюється насправді не операторами, а стандартними
- •Оператор розгалуження. В ряді випадків алгоритм розв’язку задачі передбачає розгалуження, тобто можливість виконання декількох різних дій в залежності від значення певної логічної умови.
- •Оператори циклу.
- •Програма знаходження суми чисел 1..10.
- •Програма друкування символів ‘a’..’z’.
- •Програма побудови таблиці істинності для and.
- •Скалярні / прості / стандартні типи даних:
- •Скалярні типи користувача:
- •Наприклад
- •4.Структурокані типи даних:
- •1 Діапазон – одновимірний масив;
- •2 Діапазони – двовимірний ( таблиці, матриці);
- •Наприклад
- •5.Комбіновані структури даних.
- •Варіантна частина у записі може бути лише одна і лише в кінці. Службове слово end є спільним для конструкції record і варіантної частини.
- •Приклади задач з масивами
- •Знайти середнє арифметичне додатніх і від’ємних елементів масиву цілих чисел.
- •Стандартні підпрограми обробки рядків
- •Операції над множинами
- •1. Процедури являють собою дію, тому їх можна використовувати в якості окремого оператора в розділі операторів програми.
- •2. Функції являють собою значення певного типу, крім цього вони можуть використовувати деяку дію, але значення їх є головним. Тому функції використовують як окремі оператори у виразах.
- •Параметри-змінні
- •Без типові параметри
- •Наявність умови зупинки, при якій деякому параметру рекурсії передається деяке значення рекурсії.
- •Чітко визначений алгоритм, при обчисленні кожного вищого рівня рекурсії через попередній рівень.
- •Типізовані.
- •Текстові.
- •Безтипові.
- •Процедура зв’язування певної файлової змінної із конкретним файлом на диску
- •Процедура відкриття файлу для читання
- •Процедура відкривання файлу для запису
- •Процедура закривання файлу
- •Процедура примусового очищення внутрішнього буфера обміну
- •Розглянуті раніше встановлюючи та завершальні підпрограми
- •Процедура читання
- •Процедура запису у файл
- •Функція визначення розміру файла у записі
- •Процедура відсікання хвостової частини файлу
- •Процедура читання з текстового файлу
- •Процедура запису
- •1. Процедура для перейменування файлів
- •2. Процедура видалення файлу
- •Xxxx0 адреса
- •35 Квартира з номером 34 у 13 будинку з номером 12.
- •Файли розміщуються в зовнішній пам'яті, а динамічні структури в оперативній.
- •Типізовані файли фактично є файлами прямого доступу, що означає довільний доступ до елементів. В динамічних структурах доступ до елементів виключно послідовний.
- •Здійснюватиметься рух по дереву до крайнього лівого елемента (найменшого).
- •Це значення друкується.
- •Робиться один крок вправо і послідовність 1-3 повторюється відносно нової поточної вершини.
- •Заголовок.
- •Інтерфейс на частина.
- •Розділ реалізації. В реалізації описуються всі компоненти мови, які мають бути невидимі зовні.
- •Процедури управління виконанням програм
- •Функції перетворення типів
- •Процедури і функції для змінних порядкового типу
- •Математичні функції
- •Процедури та функції роботи з рядками
- •Процедури та функції управління динамічною пам’яттю
- •Функції роботи з вказівниками і адресні функції
- •Процедури вводу-виводу і роботи з файлами і каталогами
- •Інші процедури і функції
- •Змінні та константи модуля
- •Змінні модуля crt
- •Процедури і функції модуля crt
- •Перепризначення файлів вводу-виводу
- •Процедури роботи з екраном
- •Процедури і функції управління курсором
- •Процедури роботи з рядками
- •Функції допиту клавіатури
- •Процедури управління кольором
- •Процедури управління вбудованим динаміком і таймером
- •Використання клавіш редагування рядків
- •Використання командних символі
- •Типи драйверів
- •Типи шрифтів
- •Ініціалізація графіки класифікація типів драйверів і відео режимів
- •Ініціалізація і завершення відеорежиму
- •Обробка помилок ініціалізації
- •Процедури роботи з відеорежимами
- •Переключення між текстовим і графічним режимами
- •Побудова зображень на екрані система координат
- •Управління поточним вказівником
- •Графічні вікна
- •Відображення точки на екрані
- •Відображення відрізків прямих ліній
- •Побудова прямокутників
- •Побудова многокутників
- •Побудова дуг, еліпсів і кіл
- •Робота з текстом
- •Відображення рядків
- •Відображення числової інформації
- •Управління параметрами зображення встановлення кольору
- •Встановлення палітри
- •Функції управління операційним середовищем
- •Процедури управління процесами
- •Процедури обслуговування переривань
- •Програми, резидентні в пам'яті
- •Процедури роботи з датою і часом
- •Процедури і функції перевірки стану диску
- •Процедури і функції роботи з файлами
- •Інші процедури і функції
- •Поля даних оголошуються на початку, а методи після них.
- •При оголошенні методів у структурі задаються лише заголовок відповідної підпрограми (подібно до інтерфейсу в модулях).
- •Окремі методи можуть використовувати інші методи цього ж об’єкта, тому вони повинні бути оголошенні в певному порядку.
- •Ini; {ініціалізація графіки}
- •Віртуальним варто оголошувати лише той метод, який:
- •Постановки задачі;
- •Наявними програмними ресурсами;
- •Вимогами по швидкодії, використанням ресурсів еом.
Процедура відсікання хвостової частини файлу
Розглянуті раніше підпрограми дозволяють перезаписувати або доповнювати елементи у файл. Якщо потрібно навпаки вилучити частину записів
TRUNCATE(<файлова змінна>);
Ця процедура відсікає хвостову частину від позиції файлового вказівника, тобто вилучаються елементи вкінці файлу.
Якщо потрібно вилучити деякі записи всередині або на початку файлу, то приходиться писати власні підпрограми для виконання цих дій.
Для вилучення т елементів, починаючи з позиції п, потрібно послідовно перемістити всі елементи, починаючи з позиції п+т до кінця файлу вперед на т позицій процедурою truncate відсікти хвіст із т елементів.
Наприклад
For i:=1 to m do
Begin
Seek (f, n+m+i-1);
Read(f,x);
Seek(f, n+i-1);
Write(f,x)
End;
Truncate(f);
Як видно з програми, вилучення елементів з файлу вимагає значних об’ємів перезапису даних. Вилучення одного першого елемента вимагає переміщення 999 елементів на одну позицію. Якщо вилучення є однократною дією, то такий підхід економічно оправданий. Якщо ж вилучається багато елементів і не один раз і , крім того розмір типу елементів є великим, то програма буде працювати дуже довго. В таких випадках, крім основного файла даних використовується ще один так званий індексований файл. Елементами цього файлу переважно є цілі числа від 0. ці числа є порядкові номери записів в основному файлі.
Вилучення деякого елементу даних в цьому випадку не вимагає відразу перезапису даних, достатньо в індексному файлі замість номера записати якесь від’ємне число. Після завершення роботи з всією базою, вкінці на основі індексного файлу потрібно перезаписати основний файл даних.
Спеціальні підпрограми для роботи із текстовими файлами
Текстові файли на диску нічим не відрізняються від інших файлів. Всі дискові файли
Типізація файлів передбачає накладання певного шаблону на ланцюжки байтів. Цей шаблон визначається типом файлів.
Текстові файли – це послідовність елементів, але, на відмінну від типізованого файлу file of char, в текстових файлах деякі елементи мають своє спеціальне призначення. Це спеціальні комбінації символів #13 #10, які утворюють ознаку кінця рядка. Ця ознака займає 2 байти, але не є текстовою інформацією.
Файлові змінні, які представляють текстові файли у програмі оголошуються службовим словом text. Як і всі інші файли вони повинні бути зв’язані
Наприклад
Assign(f, ‘text.txt’);
Як і типізовані текстові файли відкриваються для читання і запису.
Зауваження На відмінну від типізованих reset(f) відкриває лише для читання, rewrite(f) – тільки для запису.
Процедура читання з текстового файлу
READ(<файлова змінна>,<список параметрів>);
READLN(<файлова змінна>,<список параметрів>);
Якщо файлова змінна явно відсутня при процедурі, то читання здійснюється із стандартного текстового файлу пристрою вводу.
В якості списка параметрів можуть бути індентифікатори змінних цілого типу, дійсного типу, символьного типу, логічного, рядкового.
Процедура read читає дані із текстового файлу і не переміщує файловий вказівник на новий рядок, якщо не досягнута ознака eof.
Readln читає і в будь-якому випадку переміщує файловий вказівник на новий рядок.
Якщо текстовий файл відокремлених один від одного хоча б одним пропуском або табуляцією, то ці дані можна читати не як символьну інформацію, а як величини певного типу. Якщо ж параметрами вводу є рядкові змінні, то всі дані з файла читаються як рядки.