Контрольні питання для підготовки до проміжного тесту з курсу «Загальна гідрологія»

1. Загальна гідрологія як наука; об’єкт, предмет та склад гідрології.

2. Глобальний кругообіг води в природі та його ланки.

3. Водні об’єкти.

4. Водний баланс вод суші, океану.

5. Водні ресурси земної кулі, України.

6. Агрегатний стан води.

7. Густина води та її зв'язок з температурою й солоністю.

8. Теплові властивості води, в’язкість, поверхневий натяг води, акустичні властивості води.

9. Фізичні аномалії води.

10. Хімічний склад води.

11. Класифікація природних вод.

12. Визначення річки.

13. Класифікація річок.

14. Морфологія і морфометрія річки та її басейну.

15. Фізико-географічні характеристики басейнів.

16. Поперечний та поздовжній профілі річок.

17. Живлення річок, класифікація річок за джерелами живлення.

18. Водний баланс річок.

19. Фази водного режиму річок.

20. Класифікація річок за водним режимом.

21. Річковий стік та його складові.

22. Гідрограф стоку

23. Закономірності розподілу стоку по території України.

24. Вплив фізико-географічних чинників на розподіл стоку.

25. Рух води в річках.

26. Річкові наноси.

27. Руслові процеси.

28. Термічний режим річок.

29. Льодовий режим річок.

30. Гідрохімічний режим річок.

31. Гідробіологічні особливості річок.

32. Проблеми охорони річок.

33. Визначення озера.

34. Походження і типи озер.

35. Морфологія і морфометрія озер.

36. Водний режим озер.

37. Фізичні властивості і хімічний склад озерних вод.

38. Водний баланс озер.

39. Коливання рівня води в озерах.

40. Динамічні явища в озерах, течії та хвилювання. Сейші.

41. Тепловий і льодовий режим озер.

42. Донні відклади озерної улоговини.

43. Водні маси озер.

44. Гідробіологічні характеристики озера.

Вступ

Серед дисциплін географічного циклу значне місце посідає гідрологія – наука про гідросферу. Гідросфера – сукупність усіх вод Землі: материкових (глибинних, ґрунтових, поверхневих), океанічних та атмосферних. Верхня межа гідросфери (поверхня океанів, морів, річок, озер, льодовиків і боліт) збігається з поверхнею земної кулі та нижньою межею атмосфери і виражена досить чітко. Нижня межа гідросфери чітко не виділяється, тому що гідросфера іноді проникає в літосферу. Основна частина вод гідросфери (96,4 % загального об’єму) припадає на Світовий океан. Води суходолу становлять менше 3,0 % загального обсягу гідросфери. Усі води на Землі – океанічні, поверхневі й підземні води суші – завдяки променевій енергії Сонця здійснюють єдиний кругообіг води в природі.

Незважаючи на різноманітність видів вод та їхній різний агрегатний стан, гідросфера є цілісною, оскільки всі її частини пов’язані потоками води у вигляді океанічних течій, руслового, поверхневого та підземного стікання, атмосферного переносу. Гідросфера характеризується різноманітними зв’язками з іншими сферами Землі: літо-, педо-, атмо- й біосферою. Зв’язок із літосферою здійснюється завдяки (ін)фільтрації поверхневих, ґрунтових і підземних вод. Атмосферні опади й випаровування вологи з поверхні суходолу та океану свідчать про інтенсивність зв’язків між гідросферою й атмосферою, а процеси фотосинтезу і транспірації є найважливішими об’єднуючими ланками гідро-, педо- й біосфери.

Особлива увага водним ресурсам приділяється в наш час, тому що вони стали виступати важливим природним ресурсом, котрий часто визначає можливості розвитку промисловості, організації відпочинку й охорони здоров’я людей.

Ще в недалекому минулому вважалося, що води на Землі багато, що, за винятком окремих посушливих районів, людям не слід турбуватися про те, що її може не вистачити. Однак споживання води зростає і перед людством дедалі частіше й частіше виникає проблема чистої води.

Кількісне виснаження водних ресурсів – це лише один бік проблеми. Другий бік – це забруднення вод. Проблема чистої води в багатьох країнах світу є найголовнішою, оскільки діяльність людини призвела до погіршення якості води й режиму річкового стоку, перетворення багатьох річок на канали та низку водосховищ і ставків.

Сьогодні при плануванні водогосподарських заходів необхідно враховувати загальний характер, тенденції і розміри втручання людини у природні процеси, реально оцінювати та прогнозувати екологічні, економічні й соціальні наслідки. Зусилля науки та практики мають бути спрямовані на найбільш ефективне використання насправді дорогоцінного природного ресурсу і збереження чистоти водних джерел.