2.1.2 Лексико-синтаксичний спосіб творення термінів.

На сучасному етапі більшість лінгвістів і термінологів дотримуються думки, що термінами можуть бути і слова ( симплекси - прості непохідні слова), і словосполучення. Термін-словосполучення відрізняється від однослівного терміна змістом ( смисловим показником ). На відміну від однослівних термінів за допомогою словосполучень утворюються більш конкретні поняття, оскільки словосполучення - це перший етап в конкретизації лексичних значень слів,

Одним з основних типів термінологічної номінації є словосполучення.

Термінологічні словосполучення, як видно з самої назви цього лінгвістичного явища, поєднують у собі властивості термінів та словосполучень. Як термін вони характеризуються однозначністю, відсутністю емоційно-експресивного забарвлення, системністю, наявністю дефініцій. Як і будь-яке словосполучення, складений термін є синтаксичною конструкцією, утвореною з двох чи більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв'язку: узгодження, керування, прилягання.

Не слід змішувати термінологічні словосполучення із вільними сполученнями слів. На відміну від вільних словосполучень складені терміни позначають наукові поняття шляхом прямої і безпосередньої спрямованості на поняття, одночасно співвідносячи значення компонентів складеного терміна із структурою і складом наукового поняття.

Найчисленнішою групою українських термінів-словосполучень (далі - ТС) є дволексемні. Це пояснюється тим, що така структура відповідає самій природі терміна, який повинен давати найменування предметам або поняттям з найбільшою точністю і повнотою й бути якомога коротшим.

Двочленні ТС становлять близько 70% аналізованих терміносистем. Більш поширеними серед двокомпонентних ТС є поєднання іменника з простим, похідним та складним прикметником або дієприкметником. Тип синтаксичного зв'язку - узгодження. Означенням переважно виступають відносні прикметники, зрідка - якісні: товарна пасіка, аварійне перекидання, анкерні сошники, безвідвальне розпушування, глибоке розпушування, двокорпусний плуг, бульбокоренезбиральна машина, грудкоруйнувальні котки, кінцева передача, передпосівна культивація, рядкова сівалка, ротаційний гичкоріз, листостеблова маса; гнучкий капітал, ліквідна подушка, повзуча інфляція. За своєю будовою прикметники-компоненти ТС можуть бути як простими, так і складними.

На другому місці за кількісним показником перебувають ТС, представлені моделями "іменник в називному відмінку + іменник в родовому відмінку": порода бджіл, паспорт пасіки, каркас безпеки, конструкція плуга, коробка передач, момент інерції, муфта зчеплення, культура рільництва.

Прийменникові ТС нечисленні: боротьба з бур 'янами, сховище для городини.

Менш численними є термінологічні словосполучення, презентовані моделлю "дієслово + іменник". Тип синтаксичного зв'язку у таких сполуках - керування та прилягання, наприклад: розпушити грунт, визначити поломку, надавати руху, зменшувати витрати, мастити воза; випускати позику, насичувати ринок, регулювати баланс. Ці ТС за своєю продуктивністю значно поступаються субстантивно-субстантивним та субстантивно-ад'єктивним терміносполученням.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що серед аналітичних термінів аналізованих терміносистем провідна роль належить двокомпонентним сполукам.

2.1.3 Лексико-семантичиий спосіб творення термінів.

Динаміка змін у суспільному житті породжує динаміку змін вербальних. Семантична деривація стає джерелом мовних інновацій у різних сферах життя й діяльності. Виділяють три найбільш поширені механізми семантичного словотворення: метафора, метонімія і функціональні перенесення.

У сфері економічно-правового та технічного термінотворення досить активно творяться терміни шляхом метафоризації наявних у мові номінативних засобів. Метафора фіксується у побутовій, суспільно-економічній та науковій сферах, де виникає потреба у позначенні важких для розуміння об'єктів дійсності.

Метафора "не просто виділяє будь-яку особливість чи ознаку схожості у предметі чи явищі, а передусім підкреслює у них ознаку істотну, найважливішу, яка містить у собі певні узагальнення, наприклад: відмивання - миючи, очищати що-небудь від бруду і "відмивання грошей" — способи легалізації отриманих незаконним шляхом грошей, зокрема доходів від "тіньового" бізнесу (спільне значення - очищення від чогось).

За допомогою лексико-семантичного способу словотворення відбувається перенесення номінацій із загальновживаної у термінологічну сферу на основі подібності за формою, функцією, а також унаслідок схожості уявлень, асоціацій тощо: сірий ринок, тверді долари, валютна змія, ціновий якір і под.

Таким чином, із загальновживаної лексики у термінологічну переноситься звукова оболонка, яка в термінології уточнює семантику певної лексеми, найчастіше внаслідок звуження значення загальновживаного слова. Метафорична номінація - це подвійний процес: з одного боку, це поповнення новими значеннями, новими найменуваннями окремої термінологічної системи або галузі термінології - інакше кажучи - виникнення нових слів, а з іншого, з погляду загального словникового складу мови, - це розширення значень, набуття нових термінологічних значень словами загального словникового складу мови.

Метафоричне перенесення досить часто є причиною виникнення міжгалузевої омонімії, наприклад:

Черв’як :

• довгаста м'якотіла тварина без кісток

• програма призначення для проникнення у комп'ютер через Інтернет

• зубчасте колесо для передачі руху в деяких механізмах

На окрему увагу заслуговує той факт, що метафоричне перенесення може бути засобом протистояння засиллю іншомовної термінології. Так, саме за допомогою метафори утворено значну кількість українських відповідників запозичених терміносполучень типу офшорна зона - податкове сховище - податковий рай.

На основі спільності функцій предметів (метонімічне перенесення) утворилися терміни на позначення інструментів, деталей машин, які своїм призначенням нагадують навколишні речі та предмети: вилка, зуб, рукав, ніжка, стінка тощо. Перенесення найменувань за спільністю функцій відбулося і в таких словах: сорочка (зі шпону), глухар, кожух, коліно, п 'ятка, сікач (гвинт, шуруп).

Для репрезентації нових понять, звичайно, можна створювати окремі терміни, проте жодна мова не була б спроможна виражати кожну конкретну ідею самостійним словом або кореневим елементом. Конкретність досвіду безмежна, ресурси ж найбагатшої мови суворо обмежені. Саме тому в розбудові терміносистем різних галузей діяльності лексико-семантичний спосіб буде посідати чільне місце як універсальний спосіб творення термінів.