2.Принципи дипломатичного протоколу

Правила дипломатичного протоколу базуються на принципі "міжнародної ввічливості".

Протокол носить міжнародний характер, оскільки його основні правила загальновизнані і в усіх країнах майже однакові. Безумовно, кожна країна може вносити і вносить до них свої доповнення та поправки, які витікають з її соціального устрою, національних та релігійних традицій і звичаїв.

Дотримання протоколу в міжнародних зносинах є обов'язковим. Нехтування його загальновизнаними правилами і тим більше їх порушення може завдати шкоди престижу, честі та гідності держави, її керівникам чи офіційним представникам і привести до ускладнення у взаємовідносинах.

Норми дип­ломатичного протоколу складали­ся протягом тисячоліть і ввібрали в себе ті умовності і традиції, які відповідали інтересам встановлен­ня і підтримання міждержавного спілкування. Окремі норми дипло­матичного протоколу мають особ­ливо парадний характер і назива­ються цере­моніалом: наприклад, цере­моніал вручення вірчих грамот, цере­моніал зустрічі і проводів офіційної делегації, цере­моніал підписання міжнародних договорів і т. п.

Протокольна діяльність дипломатичного представництва за кордоном:

Головна функція представництв за кордоном - здійснення завдань зовнішньої політики держави.

Відповідно до Віденської конвенції 1961 року, дипломатичне представництво:

1) підтримує зв'язки з відомствами країни перебування, з урядом та парламентом, з громадськістю, а також з іншими іноземним представниками у даній країні;

2) уважно стежать за наданням їм та їхнім співробітникам дипломатичного імунітету та привілеїв;

3) беруть участь у різних представницьких заходах: церемоніях з нагоди різних свят, у зв'язку з візитами представників високого рангу третіх країн, при відкритті різних виставок, на офіційних прийомах дипломатичного корпуса, в траурних церемоніях тощо.

Виконання протокольних функцій носить політичний характер і потребує чіткості, додержання відповідної системи, загальноприйнятої одностайності. Протокольні заходи повинні відповідати нормам протокольної практики своєї держави і не суперечити протокольним нормам країни перебування.

Протокольна діяльність посольств:

1. прибуття та процедура акредитації в країні перебування нового посла.

Відповідно до протокольних правил країни перебування, протокольна служба посольства за розпорядженням посла складає список офіційних осіб, політичних та громадських діячів, котрим посол наносить візити. Протокольні візити посол наносить також своїм колегам - главам дипломатичних представництв.

1. підготовка візитів, проведенні прийомів, організації культурних заходів та ін.

2. стеження за тим, щоб не порушувались права дипломатів у країні перебування.

3. реагування на події в країні перебування: новорічні прийоми, візити іноземних державних діячів, обрання глави держави чи тих державних осіб, дні народження державних керівників, національний траур та інші заходи.

4. запрошення дипломатичного корпусу на різні офіційні заходи, церемонії, завчасне з'ясування программи цих заходів, час прибуття посла і місце, відведене йому, та перевірка відповідності його протокольному старшинству посла.

5. стеження та реакція на офіційні державні візити керівників третіх країн, а також на від'їзд глави держави (уряду) країни перебування з офіційним візитом в іншу країну.

реагування на траурні події в своїй країні. Коли одержано повідомлення про таку подію, посольство

6)підготовка і участь в прийомі делегацій своєї країни.

7) підготовка візитів глави держави та глави уряду.