
- •1.Поняття дипломатичного протоколу,етикету та церемоніалу
- •2.Принципи дипломатичного протоколу
- •Протокольна діяльність дипломатичного представництва за кордоном:
- •3. Міжнародно-правова база дипломатичного протоколу
- •4. Поняття «дуаєн» та його функції згідно міжнародної протокольної практики
- •5.Протокольна процедура відїзду посла
- •6.Протокольні особливості акредитації нового посла в країні перебування
- •7.Складові програми протокольного візиту
- •8.Особливості неофіційного візиту на високому та найвищому рівні
- •9.Етапи становлення дипломатичного протоколу та церемоніалу в Україні
- •10.Категорії глав дипломатичних місій
1.Поняття дипломатичного протоколу,етикету та церемоніалу
Дипломатичний протокол – зразок міжнародного спілкування, на який орієнтуються державні та бізнесові структури, приватні особи. У вітчизняній і зарубіжній літературі трапляється багато визначень поняття «протокол», здебільшого у вигляді словосполучення «дипломатичний протокол». Слово «протокол» походить від грецького protokollon (protos – перший, коlla – клеїти). У сучасному значенні термін почав використовуватися з часів Віденського конгресу (1815). Участь у засіданнях Конгресу, різних урочистостях, прийомах монархів, міністрів, видатних політичних діячів, представників аристократії та генералітету, дипломатів створювала проблеми із визначенням старшинства, що вимагало чіткої документальної регламентації цього питання – «протоколювання». Найбільш докладне визначення поняття «дипломатичний протокол» дає Українська дипломатична енциклопедія: «Дипломатичний протокол – сукупність загальноприйнятих норм, правил, традицій і умовностей, яких дотримуються уряди, державні установи, відомства закордонних справ, дипломатичні представництва, місії та представництва при МО, офіційні особи та члени їх родин у міжнародному спілкуванні».
Правила дипломатичного протоколу базуються на принципі "міжнародної ввічливості", у поняття якої входить виявлення шани й поваги до всього, що символізує та представляє державу. Церемоніал сформувався в результаті історичного розвитку на основі національних особливостей народів: їхнього світогляду та світосприйняття, релігії і культури, характеру соціальних відносин, поняття про гостинність, а особливо характеру ієрархічної структури суспільства. Церемоніал має у своїй основі принцип ієрархічності та чиноповаги, який віддзеркалює структуру та соціальний характер суспільства.
Чітке дотримання протокольних норм обов'язкове при визнанні нових держав, встановленні дипломатичних відносин, під час призначення глав дипломатичних представництв, вручення вірчих і відкличних грамот. Згідно із нормами дипломатичного протоколу здійснюються дипломатичні візити, проводяться бесіди, переговори, підписуються міжнародні договори, організуються зустрічі та проводи офіційних делегацій, скликаються міжнародні наради, конференції, здійснюється реагування на різного роду святкові, а також траурні події в іноземних державах.
Складовими дипломатичного протоколу є: • порядок встановлення дипломатичних відносин, початку і завер шення місії дипломатичних представників; • порядок встановлення консульських відносин, початку і завершен ня консульської місії; • порядок дотримання державного, службового і протокольного ста ршинства; • організаційно-протокольне забезпечення візитів офіційних інозем них делегацій; • офіційне й дипломатичне листування; • державні церемонії; • етикет державної символіки; • офіційні та неофіційні прийоми; • привілеї та імунітети дипломатів; • реагування на урочисті, святкові, траурні події в інших державах; • протокол багатосторонньої дипломатії; • протокол дружин дипломатів, офіційних осіб; • дипломатичний етикет.
Виходячи з того, що протокол - це сукупність норм і правил, які визначають зовнішні форми міждержавних відносин, його суб'єктами є: • вищі посадові особи (глави держав та урядів, голови парламентів, міністри тощо); • глави дипломатичних представництв та консульських місій, дипло матичний і консульський персонал місій; • міжнародні посадові особи, представники держав в міжнародних міжурядових організаціях; • керівники і члени офіційних делегацій у міжнародні організації та на міжнародні конференції, наради тощо; • надзвичайні посли і надзвичайні уповноважені глав держав і урядів; • дружини та чоловіки перерахованих вище функціонерів. Таким чином, норми протоколу стосуються виключно офіційного спілкування між країнами, міжнародними організаціями, тоді як зовнішні форми міжнародного спілкування неурядових організацій та представників ділових кіл визначають правила міжнародної ввічливості та етикету.
Дипломатичний етикет - правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;
Більшість правил і норм дипломатичного, ділового, світського етикетів у тій чи іншій мірі співпадають. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами надається більшого значення, оскільки відхід від них або їх порушення може завдати шкоду престижу країни або її офіційним представникам і призвести до ускладнення у взаємовідносинах держав. Таким чином, дипломатичний етикет менш гнучкий, ніж діловий або світський етикет, більш консервативний.