
- •2.Характеристика психологічних явищ, їх різновиди.
- •3.Психоаналіз як напрям зарубіжної психології.
- •4.Біхевіоризм як напрям зарубіжної психології.
- •5.Когнітивна психологія як напрям зарубіжної психології.
- •Історія
- •6.Гуманістична психологія як перспективний напрям психології.
- •8.Основні галузі сучасного психологічного знання.
- •9.Методи науково-психічних досліджень.
- •10.Психіка як властивість нс і мозку.
- •12.Види нервових процесів та сигнальної системи у функціонуванні психіки.
- •13.Свідомість людини як вищий рівень розвитку психіки.
- •14.Поняття про особистість, її сутність і властивості, фактори формування і розвитку.
- •15.Структура особистості, роль самосвідомості людини та її спрямованості.
- •16.Діяльність людини як фундаментально-психологічні категорії.
- •17.Психологічна структура людської діяльності.
- •18. Основні види діяльності
- •19. Дія в системі людської діяльності. Уміння і навички, передумови їх формування та розвитку.
- •Психологічні умови формування навичок
- •20. Відчуття та їх фізіологічна основа
- •22. Властивості відчуттів.
- •25. Мислення людини, його фізіологічні основи та механізми. Мислення і мовлення.
- •26. Види мислення.
- •27. Операції мислення.
- •28.Форми мислення.
- •29. Індивідуальні особливості мислення.
- •30. Уява як вищий психологічний процес і її фізіологічні основи.
- •31. Види уяви
- •32. Психологічні механізми створення образів уяви.
- •33. Пам’ять, її фізіологічна основа.
- •34. Види памяті
- •35. Процеси пам’яті, умови та засоби її зміцнення
- •36. Увага, її фізична природа
- •37. Види і форми уваги
- •38. Основні властивості уваги
- •39. Емоції, їх психічна сутність, види.
- •40. Характеристика базових емоцій людини
- •41. Емоційні стани людини
- •42. Почуття, їх види, роль у духовному розвитку людини
- •44. Вольові дії
- •45. Вольові якості людини
- •46. Темперамент людини та його фізіологічні основи
- •47. Характеристика видів темпераменту
- •48. Вплив темпераменту на особисту діяльність людини
- •49. Характер, його психофізичні основи, риси, передумови формування
- •50. Акцентуації рис характеру
- •Поняття про здібності. Структура і види здібностей
- •Поняття віку людини, особливості вікового розвитку.
- •Критерії вікової періодизації розвитку людини і її основні фази та етапи
- •Псих характеристика ранніх етапів дитинства
- •Дошкільний вік, та його психологічна характеристика
- •Молодший шкільний вік, його психологічні особливості
- •Психологічний портрет підлітка
- •Юнацький вік, його псих особливості
- •Зрілість людини, її соц.-псих контекст
- •Проблема груп в соціальній психології, їх види та класифікація
- •Загальна характеристика великих соціальних груп, їх види
- •Мала група як соц. – псих явище
- •Види та ознаки малих соціальних груп, їх структура
- •Лідерство і керівництво в малій соціальній групі
- •Сім’я як вид малої групи, її функції, типи
- •Спілкування в структурі суспільних відносин та міжособистісних стосунків
- •Спілкування як комунікація, її основні засоби
- •Невербальні засоби міжособистісного спілкування
- •Способи психологічного впливу у процесі спілкування
- •Комунікативні бар’єри та засоби їх подолання
- •Спілкування як сприйняття людьми одне одного. Механізми взаєморозуміння
- •Спілкування як міжособистісна взаємодія. Психологічний вплив, його стратегії і тактики
- •Особистість у структурі групових відносин
- •Психологічне значення людської праці, її різновиди
- •Соціально-психологічна сутність людської праці, співвідношення праці, спеціальності, фаху
- •Види людських професій. Їх соц.-псих характеристика
- •Поняття професіоналізації особистості, її основні етапи
- •77. Поняття професіоналізації особистості, її основні етапи
44. Вольові дії
Визначаються такі ознаки вольових дій: усвідомленість, цілеспрямованість, подолання перешкод, ініціація дії, наявність вольового зусилля, відсутність залежності від актуальної потреби. Жодна з наведенихознак сама по собі не є достатньою для визначеннязмістуволі, але разом вони відрізняютьвольовудію у їїспецифіці.
Стадіївольовоїдії
Елементарний акт волевиявленняназиваєтьсяпотягом. Цехотіння, прагнення до якогось предмету, завждиемоційнозабарвлене, якому не протистоїтьіншепрагнення, яке призводить до дієвоїреалізаціїцьогохотіння і не зустрічаєвнутрішніхперешкод.
Більшскладним актом волевиявлення є боротьбамотивів - яка належить до сфериволі у власномурозумінні слова. Мотив є внутрішньоюруховою силою поведінкилюдини, вінскладається з уявлення та почуття, яке насичуєйогоемоційнимзмістом; одному уявленнюпротистоїтьінше (абоінші), оскількивідповідніїмпочуття не завждисумісніодне з одним. Душа людиниперетворюється на арену для боротьбимотивів, якіможутьузгоджуватись у прийняттірішення, а можутьпаралізовувати один одного й викликати стан нерішучості. В такійвнутрішнійборотьбівідбуваєтьсябільшачастинасвідомого духовного життялюдини.
Вольовий акт у власномусенсіпостає як рішення, яке припиняєхитаннялюдинипідвпливом сил окремихмотивів. Основною якістюособистості, пов'язаною з виконаннямвольового акту, виступаєрішучість. Рішучалюдиналегше за іншихобирає шлях дії, не потрапляючи у пасткинеузгодженостімотивів.
Якщозробитиспробурозкластивольовийпроцеснаскладові та етапийогорозгортання, то і отримаємотаку картину, індивід з йогоконкретнимдушевним укладом, самопочуттям, самооцінкою та більш-меншяснимусвідомленнямсвоїхінтересівформуєпевніуявлення; ціуявленнямають на такому його душевному фоніконкретнийемоційний тон. Ізсукупностіуявлень (чиідей) і пов'язаного з ними почуттянароджуютьсямотиви: вони вступають, залежновідступеняїхньоїсуперечності, в більшчименшінтенсивнуборотьбу один з одним, в результатіякоїіндивідздійснюєвибірміж ними, потім остаточно формуєтьсярішення, а воноздійснюється та завершується актом дії.
У вольовімпроцесі, за С. Л. Рубінштейном, можнавиділити 4 основністадії (фази), які в складному вольовомуактівиступають в розгорнутомувигляді, а у простому - в згорнутому:
• перша фаза - виникнення потягу і попереднєвстановлення мети;
• друга фаза - розгляду і боротьбимотивів;
• третя фаза - вирішення;
• четверта фаза - виконання.
Якщовольовийпроцесрозглянутивідповіднопевнійдіяльностілюдини, вінможе бути описаний терміном «вольовадія», тобтовольовадія - цевольовийпроцес, розглянутий в діяльнісномуконтексті. Вольовою є цілеспрямованасвідомадія, через яку людинаплановоздійснюєобрану мету, підкоряючивласніімпульсисвідомому контролю й трансформуючидійсність у відповідності з задумом.Всіознаки і якостіволівиявляються у вольовихдіях. Вольовідії (прості й складні) звичайновідрізняють не тількивіднедовільних, але й віддовільнихдій.
Недовільнідіїздійснюютьсявнаслідоквиникненнянеусвідомлюваних (абонедостатньоусвідомлюваних) потягів; вонимаютьімпульсивний характер, позбавленічіткого плану. До недовільнихдійможназарахувати і так звану «польовуповедінку», коли людинадієцілкомпідвпливомзовнішніхобставин. Довільнідіїпередбачаютьусвідомлення мети, попереднєуявлення тих операцій, за допомогоюяких ЇЇ можнадосягти, їхпослідовність. Але довільнідіїзовсім не обов'язковопередбачаютьвольовезусилля, оскількидосягнення мети не завждивимагаєподоланнятруднощів.
Тільки в тому разі, коли довільнідіїпов'язані з подоланнямтруднощів і вимагаютьвольовогозусилля, ми можемоїхназватидійсновольовимидіями. Труднощі й перешкоди на шляху досягнення мети буваютьдвохвидів: зовнішні та внутрішні. Підзовнішнімиперешкодамирозуміютьсятруднощі самого діла, йогоскладність, екстремальніумовидіяльності, опірінших людей та ін. Зовнішніперешкодиобмежують свободу діїлюдини, але майже не впливають на свободу вибору і свободу бажання. Внутрішніперешкодистворюютьрізноманітні потяги самого суб'єкта, якізаважаютьвиконатизаплановане, коли, щобзмусити себе працювати, людина повинна долатилінощі, втому, бажаннязайматисьчимосьіншим, цікавішим. Подоланняперешкодвимагаєвідлюдиниздійсненнявольовогозусилля. Вольовезусилля - цеособливий стан психічноїнапруги, якиймобілізуєфізичні, моральні та інтелектуальнісилилюдини.
В. Іванніков наводить такіхарактеристики вольовоїдії:
• вона є усвідомленою, цілеспрямованою, навмисною, приймається до виконання за власнимсвідомимрішенням;
• вона необхідна з певних причин (соціальнихчиособистих), тобтозавждиіснуютьпідстави, завдякиякимдіябереться до виконання;
• вона викликаєтьсядефіцитомспонукання при активнихумовахабодефіцитомгальмування при стримуванні;
• вона врештізабезпечуєтьсядодатковимспонуканням (абогальмуванням) і закінчуєтьсядосягненнямпоставленої мети.
Вольовідіїбуваютьпростими та складними. До простихвольовихдій належать ті, під час якихлюдина без ваганьпрямує до певноївизначеної мети. У простійвольовійдіїможнавизначититакіетапи:
• усвідомлення мети й бажаннядосягтиїї;
• усвідомленняможливостейдосягнення мети;
• прийняттярішення;
• виконаннярішення.
Перші три етапиможнаоб'єднатиєдиноюназвою «підготовча ланка», тоді 4-й етап буде матиназву «виконавчої ланки». Дляпростоївольовоїдії є характерним те, щоніякоїборотьбимотивів тут не відбувається.
Складнавольовадіявключаєбільшукількістьетапів, якіреалізуються у такійпослідовності:
• усвідомлення мети й бажаннядосягтиїї;
• усвідомленняможливостейдосягнення мети;
• появумотивів, якістверджують, абозаперечуютьціможливості;
• боротьбамотивів і вибір;
• прийняттяоднієї з можливостей у якостірішення;
• здійсненняприйнятогорішення.
Питаннямеханізмувольовоїдіїставилосяокремо. Д. М. Узнадзе таким механізмомвважавумінняактуалізуватинастановлення, яке відповідаєнеобхідному акту поведінки. Завданнямвольовоїдіївиступаєперетворення установки в актуальну силу, щоспрямовуєлюдськуактивність у певнийбік. Декотріавторивказували на механізмвисуванняособистістюцілей (Л. Божович), на конфліктміжреальними та ідеальнимицілями (Б. Братусь), на конфліктміжблизькими і віддаленимицілями (Г. Бреслав). За думкою В. Іваннікова, механізмомвольовоїдії є змінаїїсмислу і формуваннядодатковогосмислудії. Є декількаспособівдовільноїзміниспонукання через змінусмислудії. Цедосягається через уявнуситуацію з новим мотивом.
Змінисмислудіїможна конкретно досягти таким чином:
• через переоцінкузначущості мотиву (бажання, інтересу, прагнення), тобтозниженнязначущостінепотрібного і збільшеннязначущості того, щовідповідаєкориснійповедінці;
• через змінуролі, позиціїлюдини в данихобставинах на таку, котра є більшвідповідальноющодопевноїдіяльності;
• через передбаченнянаслідківвідмовивідздійсненнянеобхідноїдії.
Крімзмінисмислудії, можнатакожпоєднувати в однійдії два смисли, один з якихзадаєтьсяситуацією, а інший -створюєтьсясамостійно (чизадаєтьсяззовнііншоюлюдиною) через зв'язокдії з новимреальним мотивом.