
- •16. Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.
- •17. Топографічна анатомія долонної поверхні кисті
- •5. Глибока артерія стегна (a. Profunda femoris)
- •Топографічна анатомія підколінної ямки.
- •Топографічна анатомія передної ділянки гомілки.
- •Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.
- •Топографічна анатомія ділянки підошви.
- •24. Пункція плечового суглоба
- •Принципи трансплантації і експлантації органів та тканин.
5. Глибока артерія стегна (a. Profunda femoris)
Від глибокої артерії стегна, своєю чергою, відходять: • присередня та бічна огинальні артерії стегна.; • пронизні артерії (аа. perforantes).
Другий відділ стегнової артерії лежить у передній борозні стегна (sulcus femoris anterior), що проходить від вершини стегнового трикутника до привідного каналу. Він обмежений присереднім широким і довгим привідним м'язами, а спереду вкритий кравецьким м'язом.
Третій відділ розміщений у привідному каналі (canalis adductorius, canalis vastoadductorius), який обмежений ззовні присереднім широким м'язом, зсередини — великим привідним м'язом, спереду — перетинкою привідного каналу, натягнутою між цими м'язами. Спереду канал прикритий кравецьким м'язом.
Привідний канал має три отвори. Через верхній отвір у канал з передньої борозни стегна вступають стегнова артерія і найдовша гілка стегнового нерва — підшкірний нерв, а виходить — стегнова вена. Через нижній отвір, розташований між сухожилком великого привідного м'яза та стегновою кісткою або між пучками самого м'яза, стегнові судини проникають у підколінну ямку. Передній отвір каналу, розміщений в його перетинці, пропускає в клітковину на внутрішній поверхні коліна низхідні колінні артерію та вену (a. et v. genus descendens) і підшкірний нерв. Якщо судини та нерв проходять роздільно, в перетинці привідного каналу утворюється кілька отворів. Привідний канал сполучається вгорі з клітковиною стегнового трикутника, спереду — з клітковиною наколінка, внизу — з клітковиною підколінної ямки. У каналі спереду і ззовні від стегнової артерії лежить підшкірний нерв, ззаду і зсередини від неї — стегнова вена. Від стегнової артерії відходить низхідна артерія коліна, що бере участь у формуванні артеріальної сітки колінного суглоба.
Затульна артерія в супроводі вени та нерва проходить через однойменний канал. Затульний канал (canalis obturatorius) обмежений зверху затульною борозною (sulcus obturatorius) лобкової кістки, знизу — затульною перетинкою і однойменними м'язами. Канал має косий напрямок — ззовні всередину і ззаду наперед. Внутрішній отвір каналу відкривається в передміхуровий або боковий клітковинний простір таза. Довжина затульною каналу становить близько 3 см.
Затульна артерія ділиться в каналі або на рівні затульної перетинки на передню та задню гілки. Передня гілка постачає кров'ю привідні м'язи стегна, сполучаючись із присередньою огинальною артерією стегна. Задня гілка віддає кульшову гілку (ramus acetabularis) до зв'язки головки стегнової кістки і прямує в задню ділянку стегна, де з'єднується з нижньою сідничною артерією та гілками присередньої огинальної артерії стегна.
Іннервацію стегнової ділянки забезпечують шкірні нерви. Стегнова гілка статево-стегнового нерва (n. genitofemoralis), вийшовши із судинної лакуни, іннервує шкіру на присередній поверхні пахвинної зв'язки.
Бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis), який є гілкою поперекового нервового сшіетення, проходить нижче та зсередини від верхньої передньої клубової ості, пронизуючи широку фасцію, й іннервує шкіру передньобічної ділянки стегна.
Передні шкірні гілки стегнового нерва виходять під шкіру вздовж внутрішнього краю кравецького м'яза. Присередні шкірні гілки стегнового нерва іннервують шкіру присереднього відділу стегна. Одна з них супроводжує велику підшкірну вену.
Шкірна гілка затульного нерва міститься на внутрішній поверхні стегна, доходячи до колінного суглоба. При затульних грижах біль іррадіює в присередню поверхню колінного суглоба.
Стегновий нерв розташований зовні від артерії і відділений від неї клубово-гребінною дугою та фасцією клубово-поперекового м'яза. Приблизно через 3 см після виходу з м'язової лакуни нерв розпадається на кінцеві гілки. Глибокі гілки, перехрещуючись з гілками бічної огинальної стегнової артерії, прямують до чотириголового та гребінного м'язів, які вони інервують. Найдовша гілка — підшкірний — нерв проходить у складі основного судинно-нервового пучка стегна до привідного каналу, після виходу з якого як шкірний нерв супроводжує велику підшкірну вену до присередньої краю стопи.
Гілки затульного нерва після виходу із затульного канала іннервують привідні та тонкий м'язи стегна.
Венозний відтік. Вени стегна поділяють на поверхневі та глибокі. Глибокі супроводжують магістральні артерії м'язово-еластичного типу. Оскільки вони містять клапани, під час скорочення м'язів стегна відбувається активне прокачування крові. Поверхневі вени м'язового типу, здатні змінювати свій тонус, представлені великою підшкірною веною та її присередньою і бічною притоками, що впадають у неї біля овального отвору. Також у велику підшкірну або стегнову вену впадають зовнішня статева, нижня надчеревна та поверхнева огинальна клубова вени, завдяки чому у верхніх відділах присереднього стегнового трикутника формується густа сітка підшкірних венозних анастомозів.
Поверхневі та глибокі вени з'єднані між собою прямими (пронизними венами) та непрямими анастомозами (з'єднують підшкірні та м'язові вени). Усі вени мають клапани, які забезпечують тік крові в проксимальному напрямку. Пронизними венами кров відтікає в бік глибоких.
Лімфовідтік. Паралельно пахвинній зв'язці розташовані поверхневі пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inguinales superficiales), які діляться на верхньо-присередні, верхньобічні та нижні. Поверхневі пахвинні лімфатичні вузли, розташовані в підшкірній жировій клітковині паралельно пахвинній зв'язці, приймають лімфу від нижніх відділів передньої стінки живота, зовнішніх статевих органів, промежини, поперекової та сідничної ділянок, а також від тканин нижньої кінцівки. Із поверхневих вузлів лімфа відтікає в глибокі пахвинні вузли, розміщені під поверхневим листком широкої фасції стегна, навколо стегнової артерії. Звідси — до зовнішніх клубових лімфатичних вузлів (nodi lymphatici Шасі externi), розташованих навколо зовнішньої клубової артерії.
+ Стегновий канал (canalis femoralis) — простір між пахвинною зв'язкою, що кріпиться до лобкового горбка, і гребенем лобкової кістки, виповнений лакунарною зв'язкою (lig. lacunare). Внутрішню третину судинної лакуни, що відповідає проміжку між стегновою веною та лакунарною зв'язкою, виповнену пухкою клітковиною та лімфатичним вузлом Розенмюллера — Пирогова, називають стегновим кільцем (anulus femoralis). Цей проміжок набагато ширший у жінок (до 1,8 см), оскільки жіночий таз значно ширший, ніж чоловічий. Через нього можуть випинатися стегнові грижі, утворюючи на своєму шляху стегновий канал.
Обмежене стегнове кільце спереду та вгорі пахвинною зв'язкою, ззаду та внизу — гребінною зв'язкою, зовні — піхвою стегнової вени, зсередини — затоковою зв'язкою. З боку черевної порожнини воно прикрите поперечною фасцією. Поверхневе стегнове кільце, що відповідає підшкірній щілині, прикрите решітчастою фасцією. Довжина каналу залежить від ширини верхнього рога широкої фасції стегна і становить 1—3 см. Стегновий канал має три стінки: передню та задню, утворені поверхневим і глибоким листками широкої фасції, та бічну, представлену стегновою веною.
Глибоке стегнове кільце в 25 % випадків буває оточене зсередини судинами внаслідок відходження затульної артерії від нижньої надчеревної (зазвичай затульна артерія відходить від внутрішньої клубової). У цьому випадку затульна артерія проходить по внутрішній поверхні пахвинної зв'язки, спускається по внутрішній поверхні затокової зв'язки та, описуючи дугу, заходить у внутрішній отвір затульного каналу. Зовні від шийки грижового мішка проходить стегнова вена, вище і зсередини — затульна артерія. Таке розташування судин одержало назву "вінець смерті" (corona mortis). Під час хірургічного втручання з приводу защемлення стегнової грижі судини, що оточують грижовий мішок, можуть бути ушкоджені внаслідок розсічення защемлювального кільця (затокової зв'язки), а кровотеча відбувається як назовні, так і в передміхурову клітковину.