КЗ «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж»

Самостійна робота на тему: «Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі»

Виконала:

студентка 33ПО(а) групи

Кабан А.С.

Перевірив:

Соловйова Т.М.

Біла Церква

2012

Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

Відомий американський вчений науковець Джон Нейсбіт в минулому виконавчий директор ІБМ (IBM - International Business Machine Corp., одна з найвідоміших корпорацій у світі, яка займається випуском електроної техніки та програмного забезпечення комп'ютерів) та один з основних прогнозистів сучасності, у своїх статтях та роботах розглядає світове суспільство майбутнього як мережне, у якому інформаційні та комунікаційні технології приведуть до змін, як він вважає, практично всіх сфер життя.

Ще у 80-тих роках ХХ століття Елвін Тоффлер (американський соціолог футуролог) у своїй книзі «Третя хвиля» (Toffler A., The third wave.) визначив три хвилі розвитку суспільства: перша - як хвиля революції сільського господарства; друга - промисловий переворот; третя , та, в якій ми зараз опинилися - революція інформаційних комунікаційних технологій, відзначена розвитком електроніки та зображена автором як електронні осередки з віртуальними місцями праці та віртуальним спілкуванням.

В порівнянні з іншими країнами світу по ступеню розповсюдження Інтернет та інших інформаційних технологій Україна знаходиться на 82 місці у світі. П'ятірку лідерів по цим показникам становлять Сінгапур, Ісландія, Фінляндія, Данія та США. Японія знаходиться на 8-му місці, Німеччина - на 14-му місці, Франція - на 20-му місці. Серед країн, які входили до складу СРСР, лідирують країни Прибалтики: Естонія, Литва та Латвія, які займають відповідно 25, 43 та 56 місце у списку. Далі йде Росія - 62 місце. По ступеню розповсюдження інформаційних технологій Росія випереджає Польщу та Болгарію (72 та 73 місця).

Але сьогодні все більше навчальних закладів підключається до мережі Інтернет у рамках різних державних програм. З однієї сторони навчальний заклад задовольняє свою потребу залучення до відкритого інформаційного простору за допомогою мережі Інтернет, з іншої сторони він починає шукати можливості для реалізації освітніх цілей і завдань. Основне ж завдання сучасної вищої школи - це розвиток особистості що вчиться, змін і перетворення його якостей, створення умов для того, щоб студент став повноцінним громадянином світового інформаційного співтовариства.

Активне використання навчальними закладами Інтернет - технологій, телекомунікаційних засобів дозволяють говорити про впровадження ними інноваційних процесів, за допомогою яких у ВНЗ відбуваються зміни різного плану: змінюється мета й зміст навчальних планів, форми й методи навчання.

Етапи підготовки заняття з використанням Інтернет - технологій

Дана дидактична модель проведення заняття із застосуванням Інтернет - технологій представлена сімома об'єктами й характеризується наступними аспектами діяльності педагога:

Етап 1. Підготовчий етап. Викладач визначає факт необхідності застосування Інтернет - технологій на занятті певного типу, опираючись на суб'єктивні й об'єктивні фактори, серед яких можуть бути такі:

• для викладача звичне використання сучасних освітніх технологій і є досвід використання Інтернет - технологій;

• у викладача є досвід використання ресурсів мережі Інтернет в освітній практиці, і з'явилося бажання застосувати Інтернет - технології;

• перед викладачем поставлене завдання - дати відкритий урок із застосуванням Інтернет - технологій;

На цьому етапі педагог повинен оцінити ситуацію по застосуванню Інтернет - технологій: наскільки ефективне застосування Інтернет - технологій? Як вплине застосування Інтернет - технологій на якість навчання? Як вплине застосування Інтернет - технологій на розвиток студентів? Чи потрібен додатковий час на освоєння Інтернет -технологій, обраних для заняття? Чи досить розвинена комунікаційно - технічна складова навчального закладу для проведення заняття?

Етап 2. Аналіз і оцінка. Постановка мети заняття, визначення завдань навчальної дисципліни, передбачити розвиток особистісних і соціальних якостей студентів, формування інформаційної культури суб'єктів навчання в умовах інформаційного суспільства.

Аналіз ситуації припускає знайомство викладача з Інтернет - технологіями, можливості практичного використання їх на етапах підготовки й проведення занять. При виборі Інтернет-технологій важливо враховувати курс на укому навчаються студенти.

Застосування на занятті Інтернет-технологій дозволяє вирішити проблему інтеграції в освітній процес, таким чином, забезпечує розвиток:

• умінь одержання нової інформації в предметній області, використовуючи репродуктивну технологію навчання (вивчення електронних освітніх ресурсів, слухання відео-лекції, вивчення нових понять на основі інструкцій викладача або тьютора); з Інтернет-технологій прийнятні web-сайти й освітні портали, електронна пошта, Skype, VPN (Vіrtual Prіvate Network), електронна бібліотека та ін.

• алгоритмічного й конструктивного мислення на основі досвіду практичного використання програмних продуктів, ґрунтуючись на репродуктивно-алгоритмічну технологію навчання (конспектування навчального матеріалу, рішення практичних типових завдань, участь у дискусіях і ігрових ситуаціях); з Інтернет-технологій прийнятні пошукові середовища, web-ресурси, форум, ЧАТ, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") та ін.

• творчого потенціалу в ході виконання евристичних і дослідницьких завдань, використання моделюючих програмних середовищ, - передбачається використання евристичних технологій навчання (проблемне навчання, ділові ігри, проектування, рішення практичних завдань); з Інтернет - технологій прийнятні Інтернет - семінари, Інтернет - конференції, skype, електронна пошта, ІС, форум, VPN, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") і ін

• комунікативних умінь у процесі проектної діяльності й навичок прийняття оптимальних рішень у ході ведення експериментів, використанні тренажерів і моделювання процесів, - передбачається творча технологія навчання (семінари, конференції, проблемні дискусії, дослідження в предметній області, аналіз результатів дослідження й спілкування в процесі навчального процесу); з Інтернет-технологій прийнятні форум, ЧАТ, Інтернет-семінари, Інтернет-конференції, skype, електронна пошта, ІС, VPN, віртуальне середовище навчання, соціальні сервисы web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") та ін.

• інформаційної культури й соціальних якостей, - припускає використання соціальної й інформаційної технологій навчання (всебічний розвиток особистості суб'єктів навчання, рішення проблем побутового, виробничого характеру); передбачається використання web-сайтів, форумів, ЧАТОВ, Інтернет-семінарів, Інтернет-конференцій, skype, електронної пошти, ІС, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси web 2.0 ("живий журнал" або "блог", "Wіkі", "Netvіbes", "Flіckr", "Youtube") та ін.

Потрібен аналіз освітніх ресурсів, наявних у вчительській колекції й прийнятних для певного заняття. Необхідно продумати: звідки й на яких умовах залучити додаткові необхідні на занятті ресурси.

Повинна бути дана реальна оцінка рівня кваліфікації викладача. Причому, важливо розуміти, що кваліфікація педагога повинна бути високої не тільки в області використання ІКТ, він повинен досконало володіти сучасними педагогічними технологіями й досвідом використання Інтернет-технологій.

Не можна зневажати аналізом ситуації про якісний склад навчальної групи: рівень володіння ІКТ, їхні здатності, творчий потенціал, рівень володіння такими методами навчання, як самоосвіта, проектування, дослідження.

Етап 3. Вибір Інтернет-технологій для заняття. Педагог, з огляду на аналіз ситуації, повинен прийняти самостійне рішення про те, яка з Інтернет-технологій буде ним використана на занятті. Рекомендуємо не забувати про наступні позиції:

яка мета повинна бути досягнута на занятті із застосуванням Інтернет-технологій;

які освітні ресурси й форма проведення повинні дати оптимальні результати;

які з Інтернет-технологій природно увіллються в сформовану систему навчання й будуть прийняті суб'єктами навчання;

які знання студентів з інших дисциплін будуть опорою на даному занятті;

які форми автоматизованого контролю знань будуть прийнятні на занятті;

які виховні завдання будуть вирішені в процесі заняття.

Етап 4. Проектування заняття. З обліком поставлених навчально-виховних цілей і завдань, а також прогнозованого результату викладач готовить проект (докладний план і конспект) занять по навчальній дисципліні.

Насамперед , він переробляє методичний матеріал по навчальній темі, поетапно звіряючи з ходом заняття. Викладач розробляє або систематизує освітні ресурси теоретичного, практичного, презентаційного, евристичного, діагностуючого, контролюючого, рекомендаційного, методичного характеру.

Етап 5. Реалізація проекту заняття. Перед початком заняття, у процесі й після заняття викладач повинен пам'ятати про поставлені цілі і завдання заняття. Реалізація проекту заняття припускає наступні дії викладача:

• обновити навчально-методичні ресурси на сервері й перевірити посилання на Інтернет-ресурси й сервісні програми Інтернет, які повинні бути використані на занятті;

• перевірити доступність додаткових освітніх ресурсів, ресурсів для самостійної роботи, практичних завдань;

• підготувати й перевірити доступність методичних рекомендацій і інструкцій з використання того або іншого програмного продукту;

• усунути бар'єри, що перешкоджають оперативному доступу до необхідних ресурсів;

• перевірити працездатність задіяної на занятті матеріально-технічної бази;

• продумати й реалізувати консультаційну службу для учасників навчального процесу;

• використати по необхідності додатковий кадровий потенціал;

• провести діючі предметні семінари (у тому числі віртуальні), Інтернет-конференції по актуальних проблемах, тематичні ЧАТИ й форуми для організації аналізу проблем і досягнень учасників навчального процесу.

Інформаційна безпека - це одне із пріоритетних питань, що повинно бути вирішене на етапі проведення заняття. Проблеми інформаційної безпеки на занятті із застосуванням Інтернет-технологій повинні бути обов'язково розглянуті з учасниками навчального процесу.

Етап 6. Моніторинг якості заняття. Моніторинг якості заняття із застосуванням Інтернет-технологій припускає аналіз відповідності поставлених цілей з реально досягнутими, а також рівень рішення поставлених навчальних ситуацій і реально здійсненних у ході заняття. Вся справа в тому, що не одиничними є випадки навіть у кваліфікованих викладачів , коли фактичний хід заняття не збігся із проектованим. Моніторинг покликаний показати рівень відповідності проекту заняття й реально проведеного, виявити причини , прийняти оптимальне рішення про коректування проекту заняття, якщо реально проведене заняття одержало позитивну оцінку, або виявити проблеми, які не дозволили реалізувати проект заняття. Досвід показує, що розбіжність між проектом й реальним заняттям спостерігається в силу таких причин:

• викладач неадекватно оцінив свої вміння й навички у використанні Інтернет-технологій, а також практичні навички студентів у використанні ІКТ;

• викладач не передбачив збої роботи Інтернет-мережі, уповільнений доступ до мережних ресурсів в умовах одночасної роботи всієї групи;

• Інтернет-технології виявилися складними для використання студентами;

• викладачем не передбачена достатня повнота методичних рекомендацій з експлуатації передбачених ресурсів мережного й програмного рівня.

Етап 7. Оцінка результатів. Головне призначення даного об'єкта моделі заняття - дати об'єктивну оцінку ефекту використання обраних Інтернет-технологій на кожному з етапів заняття.

Якими критеріями необхідно користуватися?

Як правило, більша частина викладачів використає неформальний метод оцінки - власне відчуття від спілкування з студентами під час заняття й після заняття, а також помітний стимул або спад інтересу до вивчення предмета.

Можна провести аналіз рефлексивних висловлень студентів після заняття або в процесі заняття у форумі, чаті, блогах або інших середовищах.

Найбільш коректним вважається застосування формалізованого експериментального методу й судження на підставі активності студентів на лекціях. Практичних заняттях, аналізу отриманих оцінок .