2.3. Тестові завдання

2.3.1. Підсилювач охоплений оберненим зв’язком (ОЗ), якщо:

а) вся вхідна напруга або її частина подається на вихід підсилювача;

б) весь вхідний струм або його частина подається на вихід підсилювача;

в) вся вихідна напруга або її частина подається на вхід підсилювача.

2.3.2. Яка з наведених структурних схем є схемою з послідовним ОЗ за напругою:

а) б)

в) г)

2.3.3. Який тип зворотного зв’язку збільшує вхідний і зменшує вихідний опір підсилювача:

а) паралельний від’ємний ОЗ за напругою;

б) послідовний від’ємний ОЗ за напругою;

в) послідовний від’ємний ОЗ за струмом;

г) паралельний від’ємний ОЗ за струмом.

2.3.4. В якій схемі підсилювач охоплений паралельним від’ємним ОЗ за напругою:

а) б) в) г)

2.3.5. За якою формулою знаходиться величина наскрізного коефіцієнта підсилення:

а) б)

в) г)

_{2.3.6. Під наскрізним коефіцієнтом підсилення розуміють:}

а) коефіцієнт підсилення ЕРС джерела сигналу;

б) коефіцієнт підсилення напруги вихідної напруги;

в) коефіцієнт підсилення за напругою на частоті один кілогерц;

г) коефіцієнт послаблення ЕРС джерела сигналу.

2.3.7. Як вплине на параметри підсилювача введення в нього послідовного від’ємного оберненого зв’язку за напругою:

а) збільшиться коефіцієнт підсилення за струмом;

б) збільшиться коефіцієнт підсилення за напругою;

в) зменшиться коефіцієнт підсилення за напругою;

г) ніяких змін не відбудеться.

2.3.8. Як вплине на коефіцієнт підсилення підсилювача введення послідовного від’ємного оберненого зв’язку за напругою:

а) коефіцієнт підсилення збільшиться;

б) коефіцієнт підсилення залишатиметься незмінним;

в) коефіцієнт підсилення буде нескінченно великим;

г) коефіцієнт підсилення зменшиться.

2.3.9. Як вплине на вхідний опір підсилювача введення в нього послідовного від’ємного оберненого зв’язку за струмом :

а) зменшиться величина вхідного опору;

б) збільшиться величина вхідного опору ;

в) величина вхідного опору залишиться незмінною;

г) величина вхідного опору стане від’ємною.

2.3.10. Підсилювач з коефіцієнтом підсилення К=100 охоплений від'ємним оберненим зв'язком. Визначити коефіцієнт підсилення підсилювача, охопленого оберненим зв'язком К_ОЗ, якщо коефіцієнт передачі ланки оберненого зв'язку 0,01:

а) 25; б) 1; в) 50; г) 75.

2.3.11. Коефіцієнти підсилення окремих каскадів трикаскадного підсилювача відповідно рівні К₁=40, К₂=15, К₃=10. Підсилювач охоплений загальним від’ємним оберненим зв’язком з β=0,01. Чому рівний коефіцієнт підсилення такого підсилювача:

а) 98; б) 65; в) 15; г) 40.

2.3.12. Підсилювач містить три підсилювальні каскади. Коефіцієнт підсилення першого підсилювального каскаду К_U1=30, другого − К_U2=60, третього − К_U3=20. Другий каскад охоплений від’ємним ОЗ. Який загальний коефіцієнт підсилення, якщо коефіцієнт передачі ланки ОЗ складає =0,06:

а) 45,5; б) 7800; в) 6200; г) 13.

2.3.13. Якої напруги сигнал необхідно подати на вхід підсилювача з коефіцієнтом підсилення К=25, якщо підсилювач охоплений від'ємним оберненим зв'язком з β=0,02, а напруга сигналу на виході U_вих=2В:

а) 0,08 В; б) 0,04 В; в) 0,02 В; г) 0,12 В.