- •1. Роль спілкування у психічному розвитку людини.
- •Базові категорії спілкування
- •Спілкування і діяльність
- •2. Структура, фази, засоби спілкування
- •Спілкування – це процес реалізації певних взаємин.
- •Основні функції сім’ї : проективна, соціальна, рекреаційна і релігійна.
- •Класифікація соціальних груп
- •Цілісну картину спілкування складають:
- •Засоби спілкування
- •Спілкування – це реалізація певних взаємин. Між ними можуть виникати різні зв’язки, серед яких виділимо чотири:
- •Дистанції у спілкуванні:
- •3. Психологія ефективного ділового спілкування.
- •100% - Задумана
- •Маніпуляція у діловому спілкуванні
- •Найкраще спілкування: б - - - - -б
- •Трансактний аналіз маніпуляції «Мавпа на шиї». Еріх Берн
- •Маніпуляція у діловому спілкуванні.
- •Перепони (бар’єри) у спілкуванні
- •Спілкування як гра в шахи: не можна “закреслити” необдуманий хід.
- •Підготовка до переговорів – крок до успіху
- •Технічні прийоми проведення переговорів.
- •Як спілкуватися з різними типами людей
Цілісну картину спілкування складають:
Засоби спілкування
Мовні і немовні, або вербальні і невербальні.
Вербальні засоби комунікативного процесу складають систему мовлення.
(Вербальний (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови).
Невербальні (немовні) засоби включають такі системи:
оптико-кінетичну систему (жести, міміка, пантоміма);
параекстралінгвістичну систему (інтонація, немовні додатки, паузи);
систему «контакту очима»;
систему організації простору і часу комунікації.
Спілкування – це реалізація певних взаємин. Між ними можуть виникати різні зв’язки, серед яких виділимо чотири:
1) негативні взаємини, що реалізуються в позитивній формі спілкування;
2) негативні взаємини, які виявляються в негативній формі спілкування або зі знаком мінус;
3) позитивні взаємини, що реалізуються в спілкуванні зі знаком плюс;
4)позитивні взаємини до людини реалізуються в процесі спілкування з негативним знаком.
Дистанції у спілкуванні:
І. Інтимна (радіус від 0 до 45 см) використовується при спілкуванні близьких людей.
ІІ. Персональна (особистісна) (від 45 до 120 см) застосовується при буденному спілкуванні із знайомими людьми.
Ш. Соціальна (від 120 до 400 см) – у спілкуванні з чужими людьми і на офіційному рівні.
ІУ. Публічна (від 4 м до 7,5 м) – при виступах перед групою людей.
Cуспільні об’єднання
Сім’я – це безпосередній суспільний осередок, який формує людську особистість.
Група – це визначена кількість людей, які постійно взаємодіють чи контактують один з одним і вважають себе деякою відмінною від інших спільністю.
Натовп – за суспільним типом – це тимчасове об’єднання людей.
Основні функції сім’ї : проективна, соціальна, рекреаційна і релігійна.
Проективна функція сім’ї – спрямованість на відтворення та збереження сім’ї шляхом забезпечення біологічної неперервності.
Соціальна функція сім’ї – формування людини-громадянина, виховання духовних, політичних та моральних цінностей.
Рекреаційна функція сім’ї – відновлення моральних та фізичних сил.
Релігійна функція – формування у членів сім’ї певних релігійних переконань або у вихованні вільнодумства.
Класифікація соціальних груп
Безпосередність зв’язків
|
Умовні |
Реальні |
Розмір (кількісний склад) |
Великі
|
Малі
|
Суспільний статус
|
Формальні |
Неформальні
|
Значущість для особистості
|
Референтні |
Групи належності |
Рівень розвитку (спільність діяльності) |
Дифузні Корпорації
|
Асоціації Колективи
|
Натовп
Натовп - суспільне явище, тимчасове об’єднання людей.
Характерні ознаки:
спонтанне реагування на однакові збудники подій, факти тощо;
виникнення почуття могутності кожного учасника натовпу під впливом однакового реагування;
поява проводиря чи лідера, який веде натовп та скеровує його енергію у те чи інше русло.
Особливість поведінки людини у натовпі:
розкріпачення, людина почуває себе захищеною і може висловлювати такі почуття, які у звичайній ситуації не виявляє.
Скороминущий характер натовпу. Політик, лідер, який знає психологію поведінки людини у натовпі, легко розробить сценарій ліквідації або організації натовпу.
