Навчальна дисципліна «Психологія і педагогіка»
Конспект лекції № 6.
Тема: Спілкування та міжособистісні стосунки. План 1. Роль спілкування у психічному розвитку людини. 2. Структура, фази, засоби спілкування. 3. Психологія ефективного ділового спілкування. 4. Мистецтво ведення переговорів.
Рекомендована література:
Психологія: Підручник / За ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 558 с. – Розділ 4, теми 4, 5, 6, 7.
Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, виправлене, доповнене. – К.: Академвидав, 2006. – Тема 2.2. – С. 70–79.
Лозниця В. С. Основи психології та педагогіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 288 с.
Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця фінансово-економічного спрямування: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 494 с.– Лекції 9, 10,11 та семінар № 5.
Додаткова література:
1.Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. – М., 1989.
2.Сагач Г. М. Мистецтво ділової комунікації: Навч. посібник. – К., 1996.
1. Роль спілкування у психічному розвитку людини.
Єдина справжня розкіш –
це розкіш людського спілкування.
Антуан де Сент-Екзюпері
СПІЛКУВАННЯ – це складний, багатогранний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжений потребами спільної діяльності, який включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.
Базові категорії спілкування
Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє потребу в психологічному контакті.
Потреба у спілкуванні є однією з первинних потреб дитини.
Основні мотиви у спілкуванні дітей дошкільного віку – пізнавальні, ділові та особистісні.
Психолог М. І. Лісіна окреслила такі стадії розвитку потреби дитини в спілкуванні:
▼потреба в увазі та доброзичливості дорослого (перше півріччя життя),
▼потреба у співробітництві (ранній дошкільний вік),
▼потреба у зацікавленості дорослого запитами дитини (молодший та середній дошкільний вік),
▼потреба у взаєморозумінні та співпереживанні (старший дошкільний вік).
Спілкування і діяльність
СПІЛКУВАННЯ тісно пов’язане з діяльністю.
У спільній діяльності формуються відносини
◄ суб’єкт – об’єктні (людина – предмет діяльності)
◄та суб’єкт – суб’єктні (людина – людина).
Сутність спілкування полягає у взаємодії суб’єктів діяльності.
Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє потребу в психологічному контакті.
Аспекти спілкування – це його зміст, мета та техніка.
Зміст спілкування – це інформація, яка в міжіндивідуальних контактах передається від однієї людини до іншої.
Мета – це те, заради чого у людини виникає даний вид активності.
Техніка – це структурність прийомів, засобів спілкування.
Взаємодія суб’єктів діяльності: завдяки спілкуванню діяльність організується.
План спільної діяльності вимагає від кожної людини розуміння мети діяльності, засобів реалізації, розподілу функцій та досягнення мети.
У спілкуванні відбувається збагачення діяльності, розвиваються й утворюються нові зв’язки та стосунки між людьми.
Розрізняють такі функції спілкування:
Інформаційно-комунікативна – формування, передавання та прийом інформації,
Регуляційно-комунікативна – регуляція поведінки,
Афективно-комунікативна характеризує емоційну сферу людини.
2. Структура, фази, засоби спілкування
(перцептивний – від лат. perceptio – сприйняття)
(комунікативність – здатність до спілкування)
(інтеракція (франц. взаємодія) – характеристика діяльності, в якій беруть участь два або більше суб’єктів).
Спілкування – це процес реалізації певних взаємин.
Між ними можуть виникати різні зв’язки, серед яких виділимо чотири:
1) негативні взаємини, що реалізуються в позитивній формі спілкування;
2) негативні взаємини, які виявляються в негативній формі спілкування або зі знаком мінус;
3) позитивні взаємини, що реалізуються в спілкуванні зі знаком плюс;
4)позитивні взаємини до людини реалізуються в процесі спілкування з негативним знаком.