
- •Реферат
- •Перелік скорочень.
- •1. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів
- •2. Головна схема електричних з'єднань
- •3. Розрахунок струмів короткого замикання
- •4. Вибір високовольтних електричних апаратів, розподільних установок і струмоведучих частин
- •5. Вибір трансформаторів власних потреб
- •6. Конструктивне виконання підстанції
- •7. Релейний захист і автоматика силових трансформаторів
- •Висновки
- •Література
3. Розрахунок струмів короткого замикання
Для вибору устаткування підстанції необхідно розрахувати величину струмів короткого замикання (КЗ) на шинах 110 кВ і 10 кВ. Схема заміщення мережі для розрахунку струмів короткого замикання приведена на рис. 2. При розрахунку струмів КЗ для вибору обладнання допускається не враховувати активний опір елементів мережі, хоча струми в цьому випадку будуть завищені. Не врахування активної складової створює запас по параметрах вибраного обладнання, для розрахунку релейного захисту врахування активних опорів необхідне.
Рис. 3. Схема заміщення для розрахунку струмів короткого замикання
Розрахунок струмів КЗ виконуємо в відносній системі одиниць. Система задана потужністю короткого замикання на шинах 110 кВ джерела живлення(Sc = 3040 МВА). Базисні умови: Sб=3800 МВА, Uб= 110 кВ
Визначаємо опори елементів схем заміщення.
Опір системи:
Хс=
/Sс
Хс = 3800/3040 = 1,25
Опір ліній:
Хл1
=
Хл2
=
Опір трансформатора:
Хт1=
Еквівалентний опір елементів схеми заміщення при КЗ на шинах 110 кВ (точка К1)
XрезK1=
=
Еквівалентний опір елементів схеми заміщення при КЗ на шинах 10 кВ (точка К2)
XрезK2
=
+
xт1
=
+
38= 47,46
Початкове значення періодичної складової струму КЗ у точці К1:
Iп,0К1=Е1/ Хекв К1×Iб,
де Iб=3800/(1.73×110)=19,9 кА
Iп,0К1 = 1/9,46×19,9 = 2,10 кА
Початкове значення періодичної складової струму КЗ у точці К2:
Iп,0К2 = 1/47,46×209,2 = 4.4 кА,
де Iб=3800/(1.73×10.5)=209,2 кА
Ударний струм КЗ:
iу=2 Iп,0Ку, (4)
де Ку - ударний коефіцієнт, що згідно [6] дорівнює 1.6081.717 (приймаємо 1.7)
У точці К1:
iу = 1.411.72,10= 5,04 кА
У точці К2 ударний коефіцієнт, згідно [6] дорівнює 1.821.904 (принимаем 1.85)
iу = 1.41 1.85 4.4 = 11,5 кА
Припускаємо, що амплітуда ЕРС і періодична складова струму КЗ незмінні в часі , тому струм КЗ через час рівний часу відключення буде:
для точки К1 Iп,= 2,10 кА; для точки К2 Iп,= 4,4 кА.
Інтеграл Джоуля визначається за формулою:
Вк = Iп,02 (t + Та) (6)
Для точки К1 Вк= 2,102(0.15 + 0.025)= 0,77 кА2с.
Для точки К2 Вк= 4.42(0.58 + 0.08)= 12,7 кА2с
Результати розрахунків струмів КЗ приведені в табл. 3
Таблиця 3. Струми короткого замикання на шинах підстанції
Місце КЗ |
Струм КЗ у початковий момент часу Iп,0, кА |
Ударний струм КЗ iу, кА |
Струм КЗ у момент розбіжності контактів Iп,,кА |
Інтеграл Джоуля Вк, кА2с |
На шинах 110 кВ |
2,10 |
5,04 |
2,10 |
0,77 |
На шинах 10 кВ |
4.4 |
11,5 |
4.4 |
12,7 |
4. Вибір високовольтних електричних апаратів, розподільних установок і струмоведучих частин
Високовольтні електричні апарати вибираються за умовами нормального режиму роботи і перевіряються за умовами коротких замикань. При цьому для всі апарати вибираються за:
– напругою;
– нагріванням при тривалих струмах;
– виконанням (для зовнішньої чи внутрішньої установки);
Перевіряються на:
– електродинамічну стійкість;
– термічну стійкість;
Необхідно вибрати: вимикачі на стороні вищої напруги; ввідні вимикачі на стороні нижчої напруги; секційні вимикачі на стороні нижчої напруги; вимикачі ліній 10 кВ, що відходять, трансформатори струму і напруги 110 кВ; ошиновку розподільних установок 110 кВ і 10 кВ.
Для вибору апаратів і струмоведучих частин необхідно визначити струми нормального і післяаварійного режимів.
Вибір обладнання будемо виконувати з умови установки на підстанції трансформатора наступного ступеня потужності, тобто 10 000 КВА.
Максимальний струм на вищій стороні:
I110 = 1.4 10000/(1.73 110) = 74,3 А
Максимальний струм у колі ввідних вимикачів на стороні 10 кВ:
I10вв = 1.4 10000/(1.73 10 2) = 408,7 А
Струм у колі секційних вимикачів
I10св = (0.7 10000)/(1.73 10 2) = 202,3 А
Струм у колі ліній, що відходять, приймаємо з умови, що на одне приєднання напругою 10 кВ припадає 3 – 4 МВА
I10відх = 3200/(1.7310)= 184,97 А
Вибір апаратів виконується в табличній формі,
Uном і Iном– номінальна напруга і струм апарата;
Uм – номінальна напруга мережі, кВ;
Iрозр – розрахунковий робочий струм апарата, А;
Iгр наск– граничне діюче значення наскрізного струму КЗ, кА;
Iнаск– граничне амплітудне значення наскрізного струму КЗ, кА;
Iвим ном – номінальний струм вимикання, кА;
На стороні вищої напруги рекомендується встановлювати маломасляні вимикачі типу ВМТ–110, або елегазові. Вибір вимикачів приведений у табл. 4. Каталожні параметри вимикачів приймаються згідно [4].
Таблиця 4. Вибір вимикачів на стороні 110 кВ
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
110 кВ |
110 кВ |
Iрозр Iном |
74.3 А |
1000 А |
Iп,0 гр наск |
2.10 кА |
20 кА |
iу iнаск |
5.04 кА |
52 кА |
Iп, Iвим ном |
2.10 кА |
20 кА |
Вк Iт2tт |
0.77 кА2с |
2023=1200 кА2с |
Як видно з табл. 4, вимикач ВМТ–110Б-20/1000 УХЛ1 відповідає умовам вибору.
На стороні нижчої напруги приймаємо для установки вакуумні вимикачі. Вибір вимикачів для сторони 10 кВ приведений у табл. 3–5. Приймаємо попередньо вакуумні вимикачі типу ВВ/TEL.
Таблиця 5. Вибір ввідних вимикачів на стороні 10 кВ
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
10 кВ |
10 кВ |
Iрозр Iном |
408.7 А |
630А |
Iп,0 Iгр наск |
4.4 кА |
12.5 кА |
iу iнаск |
11.5 кА |
32 кА |
Iп, Iвим ном |
4.4 кА |
12.5кА |
Вк Iт2tт |
12.7 кА2с |
12.523=469 кА2с |
Вакуумні вимикачі типу ВВ/TEL–10–12.5/630 У2 відповідають умовам вибору.
Таблиця 6. Вибір секційних вимикачів
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
10 кВ |
10 кВ |
Iрозр Iном |
202.3 А |
630 А |
Iп,0 Iгр наск |
4.4кА |
12.5 кА |
iу iнаск |
11.5 кА |
32 кА |
Iп, Iвим ном |
4.4 кА |
12.5 кА |
Вк Iт2tт |
12.7 кА2с |
12.523=469 кА2с |
Як секційні приймаємо вимикачі ВВ/TEL –10–12.5/630 У2
Таблиця 7. Вибір вимикачів на лініях, що відходять
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
10 кВ |
10 кВ |
Iрозр Iном |
184.97 А |
630А |
Iп,0 Iгр наск |
4.4 кА |
12.5кА |
iу iнаск |
11.5 кА |
32 кА |
Iп, Iвим ном |
4.4 кА |
12.5 кА |
Вк Iт2tт |
12.7 кА2с |
12.523=469 кА2с |
На лініях, що відходять, приймаємо вимикачі ВВ/TEL –10–12.5/630 У2
Роз'єднувачі вибираються за номінальним струмом і напругою; перевіряються за ударним струмом КЗ, термічною і динамічною стійкістю.
Таблиця 8. Вибір роз'єднувачів 110 кВ
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
110 кВ |
110 кВ |
Iрозр Iном |
74.3 А |
630 А |
iу iнаск |
5.04 кА |
80 кА |
Вк Iт2tт |
0.77 кА2с |
31.52 4 =3 969 кА2с |
На стороні 110 кВ передбачаємо застосування роз'єднувачів зовнішньої установки з одним і двома комплектами заземлюючих ножів типу РДЗ.1–110/630–Т1 і РДЗ.2–110/630–Т1.
Для приєднання електровимірювальних приладів і пристроїв релейного захисту необхідна установка трансформаторів струму і напруги. У даному проекті релейний захист детально не розглядається, тому перевірка трансформаторів за вторинним навантаженням виконується з урахуванням підключення тільки електровимірювальних приладів.
Згідно [табл. 4.11,4] у колі силового трансформатора з боку нижчої напруги встановлюються амперметр, ватметр, варметр, лічильники активної і реактивної енергії; на шинах 110 кВ – вольтметр із перемикачем для виміру міжфазних напруг; на секційних вимикачах 10 кВ – амперметр; лічильники активної і реактивної енергії. Розрахунок вторинних навантажень трансформаторів струму приведений у табл. 9.
Таблиця 9. Вторинне навантаження трансформаторів струму
Прилад |
Тип |
Клас точності |
Навантаження по фазах, ВА |
||
А |
В |
С |
|||
Амперметр |
Э–335 |
1.0 |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
Ватметр |
Д–350 |
1.5 |
0.5 |
– |
0.5 |
Варметр |
Д–345 |
1.5 |
0.5 |
– |
0.5 |
Лічильник активної енергії |
СА–3 |
1.0 |
2.5 |
– |
2.5 |
Лічильник реактивної енергії |
СР–4 |
1.5 |
2.5 |
– |
2.5 |
Сумарне навантаження трансформатора струму в колі силового трансформатора з боку НН |
– |
– |
6.5 |
0.5 |
6.5 |
Сумарне навантаження в колі секційного вимикача |
– |
– |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
Сумарне навантаження в колі силового трансформатора на стороні ВН |
– |
– |
0.5 |
0.5 |
0.5 |
Сумарне навантаження в колі ліній, що відходять |
– |
– |
5.5 |
0.5 |
5.5 |
Вибір трансформаторів струму приведений у табл. 10–12.
Таблиця 10. Вибір трансформаторів струму в колі силового трансформатора на стороні вищої напруги
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
110 кВ |
110 кВ |
Iрозр Iном |
74.3 А |
75 А |
iу iдин |
5.04 кА |
15 кА |
Вк Iт2tт |
0.77 кА2с |
323=36 кА2с |
Zн Zн ном |
0.54 Ом |
4 Ом |
Для перевірки за вторинним навантаженням визначаємо опір приладів, підключених до даного трансформатора струму:
rприл = Sприл/I2 = 0.5/52 = 0.02 Ом
При цьому опір проводів може бути:
rпр = Zн ном – rприл– rк (7)
де Zн ном - номінальний опір навантаження, Ом;
rк= 0.1– опір контактів, Ом.
rпр = 4 – 0.02 – 0.1 = 3.88 Ом
За умовами механічної міцності переріз з'єднувальних проводів повинний бути не менш 4мм2 (для алюмінію) і 2.5 мм2 для міді..
Довжину з'єднувальних кабелів приймаємо рівною L = 60м
Опір жил:
rпр = L / F, (8)
де =0.0283-питомий опір алюмінію, Оммм2/м
F-переріз жил, мм2.
rпр = 0.0283 60/4 = 0.42 Ом
Загальний опір кола струму:
rн= rприл + rк + rпр= 0.02+0.1+0.42 = 0.54 Ом 4 Ом, значить трансформатор струму буде працювати в класі точності 1. Трансформатор ТФЗМ–110Б-1 75/5 –ХЛ1 відповідає умовам вибору.
Аналогічні розрахунки виконуємо для трансформаторів струму на НН.
Таблиця 11. Вибір трансформаторів струму в колі силового трансформатора на стороні НН
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
10 кВ |
10 кВ |
Iрозр Iном |
408.7 А |
3000 А |
iу iдин |
11.5 кА |
52 кА |
Вк Iт2tт |
12.7 кА2с |
31.5223=2977 кА2с |
Zн Zн ном |
0.28 Ом |
0.4 Ом |
Приймаємо трансформатор струму ТЛК–10–3–У3
Таблиця 12. Вибір трансформаторів струму на лініях, що відходять
Умова вибору |
Розрахункові значення |
Каталожні значення |
Uм Uном |
10 кВ |
10 кВ |
Iрозр Iном |
184.97 А |
200 А |
iу iдин |
11.5 кА |
52 кА |
Вк Iт2tт |
12.7 кА2с |
2023 = 400 кА2с |
Zн Zн ном |
0.25 Ом |
0.4 Ом |
На лініях, що відходять, передбачаємо застосування трансформаторів струму ТЛК–10–1–У3.
Трансформатори напруги на стороні 110 кВ приймаємо типу НКФ–110–58, на стороні 10 кВ – НАМИТ –10-66 У3.
Ошиновку в розподільних пристроях 110 кВ виконують, як правило, сталеалюмінієвими проводами. За умовами корони переріз повинний бути не меншим 70мм2, а його вибір здійснюється по довготривалому припустимому струмі. Максимальний струм на стороні 110 кВ проектованої підстанції складає 74.3А. Для цього струму по [табл. 7.12, 2] слід прийняти переріз 70/11 мм2 із припустимим струмом 265 А. Необхідно також перевірити прийнятий переріз за термічною стійкістю.
(9)
де С = 9110–3кАс/мм2
= 9.64 мм2
Остаточно приймаємо переріз ошиновки 70 мм2.
Ошиновку закритих РУ 10 кВ виконують твердими шинами. Вибір перерізу також виконується по припустимому струмі. Струм у колі трансформаторів на стороні 10 кВ складає 408.7А, для цього струму приймаємо двополосні прямокутні шини 404 мм, для яких Iприп = 480 А.
Тверді шини необхідно перевірити на динамічну стійкість до струмів КЗ і на можливість виникнення резонансних явищ. Резонанс шин при протіканні струмів КЗ не виникає якщо власна частота коливання шин буде менше 30 чи більше 200 Гц. Частота власних коливань для алюмінієвих шин визначається по формулі:
(10)
де l-довжина прольоту між опорними ізоляторами, м; l = 1.5м;
J-момент інерції поперечного переріза шини щодо осі, перпендикулярної напрямку згинаючої сили, см4;
q-поперечний переріз шини, см2; q=1.6 см2.
(11)
де b = 0.4 см, товщина шини;
h = 4 см, ширина шини;
k=1, кількість шин у пакеті.
см4
Гц
Розрахунок f0 показує, що власна частота коливань шин не потрапляє в зону резонансних явищ.
Умовою механічної міцності шин є:
розр прип, (12)
де розр– розрахункова механічна напруга в матеріалі шин, МПа;
доп = 90 МПа - допустима механічна напруга в матеріалі шин для алюмінієвого сплаву АД 31Т.[5]
Розрахункова механічна напруга для двосмугових шин визначається за формулою:
, (13)
де
-
механічна
напруга від взаємодії фаз;
-
механічна напруга від взаємодії смуг
.
, (14)
де
–
момент опору шини;
–згинальний
момент, що виникає під дією зусилля між
фазами F;
, (15)
де а = 0.5м– відстань між сусідніми фазами;
–
ударний
струм трифазного К3, кА;
–
коефіцієнт форми,
який враховує розташування шин на
голівці ізолятора. Оскільки шини
розташовані плиском,
=
1
МПа