3.2. Розвиток автоматизованих інформаційних технологій (ait)

Поява наприкінці 1950-х років ЕОМ і стрімке вдосконалення їх створило реальні передумови для автоматизації управлінської праці, формування ринку інформаційних продуктів і послуг. Розвиток AIT відбувався паралельно з появою нових видів технічних засобів оброблення й передачі інформації, удосконаленням організаційних форм використання ЕОМ і ПЕОМ, насиченням інфраструктури новими засобами комунікації. Еволюція AIT представлена в табл. 3.1.

Розвиток ринкових відносин зумовив появу нових видів підприємницької діяльності й, насамперед, створення фірм, зайнятих інформаційним бізнесом, розробкою інформаційних технологій, їхнім удосконаленням, поширенням компонентів AIT, зокрема програмних продуктів, що автоматизують інформаційні й обчислювальні процеси.

Таблиця 3.1.

Етапи розвитку ЛІТ, технічних засобів і вирішуваних завдань

РІК		ЕОМ		Вирішувані завдання	Тип ЛІТ
Кінець 1950-1960		І, II покоління		Використання ЕОМ для рішення окремих найбільш трудомістких завдань з нарахування заробітної плати, матеріального обліку та ін.; рішення окремих оптимізованих завдань	Часткове електронне оброблення даних
1960-1970		II, III покоління		Електронне оброблення планової й поточної інформації, зберігання в пам’яті ЕОМ нормативно-довідкових даних, видача машинограм на паперових носіях	ЕСОД електронна система оброблення даних
1970-1980		III покоління		Комплексне оброблення інформації на всіх етапах управлінського процесу діяльністю підприємства, організації, перехід до розроблення підсистем АСУ (матеріально-технічного постачання, руху товарів, контроль запасів і транспортних перевезень, облік реалізації готової продукції, планування й управління)	Централізоване автоматизова не оброблення інформації в умовах ОЦ, ОЦКК (обчислювальних центрів колективного використання)
1980-1990		IV покоління		Розвиток АСУТП (АСУ технологічними процесами), САПР (систем автомати зованого проектування), АСУП (АСУ підприємствами). ГАСУ (галузевих АСУ), загальнодержавних АСУ: планових розрахунків, статистики, матері ально-технічного постачання, науки й техніки, фінансових розрахунків й ін. Тенденція до децентралізації оброблення даних, вирішення завдань у багато-користувацькому режимі, перехід до безпаперової експлуатації обчислювальної техніки	Спеціалізація технологічних рішень на базі міні-ЕОМ, ПЕОМ і вилученого доступу до масивів даних з одночасною універсалізацією способів оброблення інформації на базі потужних супер-ЕОМ
1990- по теперішній час	V покоління		Комплексне рішення економічних завдань; об’єктно-орієнтований підхід залежно від системних характеристик предметної сфери; широкий спектр додатків; мережева організація інформаційних структур; перевага інтерактивної взаємодії користувача в ході експлуатації обчислювальної техніки. Реалізація інтелектуального людино-машинного інтерфейсу, систем підтримки прийняття рішень щодо інформаційно-дорадчих систем		HIT (нова інформаційна технологія) - поєднання засобів обчислювальної техніки, засобів зв’язку й оргтехніки

До їхнього числа відносять також обчислювальну техніку, кошти комунікацій, офісне устаткування й специфічні види послуг - інформаційне, технічне й консультаційне обслуговування, навчання й т.п. Це сприяло швидкому поширенню й ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і виробничих процесах, практично до повсюдного їхнього застосування й великого різноманіття.

Практика автоматизації інформаційних процесів показує, що більшість розрахунків (задач) на різних рівнях управління народним господарством можуть бути формалізовані й розв’язані з використанням різних засобів обчислювальної техніки. При цьому значна частина розрахунків з нормування, планування, обліку, контролю, аналізу та формування звітності на всіх рівнях виконується методом прямих розрахунків (з використанням здебільшого чотирьох арифметичних дій).

Перехід до нових умов господарювання, нові можливості вибору оптимальних варіантів розв’язування виробничих та економічних проблем, що стосуються налагодження господарських зв’язків зі збуту продукції і забезпечення її виробництва, зумовлюють розширення кола завдань оптимізаційного плану і відповідно - дедалі повніше використання ЕОМ при автоматизації інформаційних процесів.

Організаційна, методологічна та інформаційна спільність виконуваних розрахунків на різних рівнях зумовлює типовість, масовість і повторюваність розв’язуваних завдань.

Значну частину таких завдань розв’язують з використанням уніфікованих форм документів, за однаковими або подібними алгоритмами, які передбачають одержання результатних документів (машинограм) з регламентованим набором даних, необхідних для виконання функцій управління.

Це є передумовою для вироблення типових проектних рішень і скорочення витрат на створення комп’ютерних інформаційних систем. Водночас через масовість і повторюваність розрахунків виникає потреба автоматизувати інформаційні процеси з використанням різноманітних технічних засобів.

У нових умовах господарювання стрімко зростає роль інформаційної бази, яка за змістом, методами доступу до неї користувачів і можливостями обміну даними між користувачами різних рівнів управління мас відповідати вимогам господарювання. Для практичної реалізації наданої самостійності об’єктам господарювання постійно існує потреба в оперативній, вірогідній і доступній інформації про такі показники: потреба в їхній продукції, забезпеченість процесу її виготовлення різноманітними видами ресурсів, ціни на продукцію, фактичний стан виробництва тощо. Усе це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій, що ґрунтуються на сучасних засобах обчислювальної техніки.

Новій ІТ, на відміну від попередніх, притаманна персоналізація використання засобів обчислювальної техніки, створення локальних мереж ЕОМ і багаторівневих розподілених систем оброблення даних, організація автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів. Водночас нова інформаційна технологія має деякі нетехнічні особливості, а саме: врахування людського фактора у процесах управління, колективне використання інформаційних ресурсів, удосконалення методик виконання розрахунків і прийняття управлінських рішень на підставі цілісного уявлення про об’єкт.

Сучасний напрям використання обчислювальної техніки для автоматизації розрахунків визначається спільними для організаційно-економічних систем управління тенденціями розвитку засобів обчислювальної техніки, форм і методів їх використання.

Аналіз теперішнього рівня функціонування інформаційних систем оброблення даних з праці показує, що здебільшого автоматизуються рутинні роботи й традиційні розрахунки, переважає централізоване розв’язування задач. При цьому не змінюються організаційні структури і технологія виконання функцій управління. Значна кількість користувачів, особливо низової ланки управління, позбавлені доступу до обчислювальних та інформаційних ресурсів, які розмішені централізовано.

У процесі переходу від централізованої до децентралізованого (персонального) оброблення даних вирішальна роль належить персональним ЕОМ (ПЕОМ). Такі обчислювальні машини, зорієнтовані на якусь певну предметну сферу, називають професійними персональними ЕОМ. Особливості ПЕОМ полягають у доступності широкому загалу користувачів, універсальності застосування при виконанні різних управлінських функцій, автономності експлуатації. Роботи з ПЕОМ виконуються безпосередньо на робочому місці конкретного користувача, який не має знань з програмування.

Багатофункціональне застосування ПЕОМ забезпечується значною кількістю прикладних програм та інтегрованих пакетів. Такі програми й пакети дають змогу задовольнити різноманітні потреби користувачів щодо оброблення текстів, роботи з базами даних (БД) під керуванням систем управління базами даних (СУБД) і окремими файлами, виконання розрахунків у різних режимах (пакетному, діалоговому, запитовому), роботи в локальній мережі ПЕОМ тощо.

Найпоширенішим є індивідуальне використання ПЕОМ на робочо му місці користувача для розв’язування локальних завдань (на дільницях, у цехах, відділах тощо), що дає змогу застосувати персональну технологію оброблення даних. Водночас на різних рівнях у процесі оперативної взаємодії різних служб і виконавців відбувається обмін даними (інформаційний обмін), у зв’язку з чим виникає потреба колективно використовувати інформаційно-обчислювальні ресурси. Наприклад, спільне використання периферійного спорядження, підімкнення кількох ПЕОМ до спільного центру (головної ЕОМ), який реалізує функції колективної бази даних. Використання такої БД виключає дублювання, забезпечує оперативний вибір інформації, а також доводить переваги індивідуальної роботи на ПЕОМ з ефективним зверненням до великих БД.

Важливою особливістю нової інформаційної технології є створення локальних мереж ПЕОМ, у яких ефективно поєднуються можливості ПЕОМ для персонального оброблення даних з перевагами розподіленого оброблення даних, що забезпечують колективне використання загальних інформаційних ресурсів для управління об’єктами.

У локальних мережах ПЕОМ виникає новий тип взаємодії користувачів, за якого по каналах зв’язку відбувається обмін текстами, документ-тами, іншою інформацією, реалізуються елементи „безпаперової» технології оброблення даних, організується „електронна пошта» тощо. У таких мережах ЕОМ ефективно виконуються операції первинного введення даних до системи, провадиться діалогове та регламентне розв’язування завдань, виробляються і застосовуються управлінські рішення на підставі наскрізної інформаційної підтримки засобами БД мережі.

Створення локальних мереж ЕОМ, організація нових методів діалогової взаємодії користувачів з інформаційно-обчислювальною системою, а також масове виробництво персональних ЕОМ сприяють організації розподіленого оброблення даних.

Як єдина система управління народногосподарським комплексом в цілому, так і управління її складовою частиною належить до багаторівневої ієрархічної системи. На кожному рівні цієї системи розв’язуються комплекси локальних (персональних) завдань за індивідуальними алгоритмами та даними, які лише в певній частині виходять на інформаційний обмін з іншими рівнями. Цс зумовлює потребу створення автоматизованих обчислювальних систем, які охоплювали б усі рівні управління і забезпечували ефективне оброблення даних на кожному рівні, інформаційну взаємодію між рівнями, а також гнучкий доступ користувачів до загальносистемних обчислювальних та інформаційних ресурсів, що відповідає концепції багаторівневих розподілених автоматизованих систем оброблення даних.