240

УДК 657.1.011.56(075.8)

ББК 65.052.9(2)2-211я73 1-24

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18-Г-1364 від 25.12.2006 р.) Рецензенти:

Шатковська Л.С. – кандидат економічних наук, професор (Національний аграрний університет);

Зюков М.Є. кандидат фізико-математичних наук, доцент (Полтавський університет споживчої кооперації України);

Самчук М.А. кандидат економічних наук, доцент (Полтавська державна аграрна академія).

Іванюта П.В.

1-24 Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті: Навчальний посібник.. – К.: Центр учбової літератури, 2007 - 180 с.

ISBN 978-966-364-424-0

В навчальному посібнику викладені поняття як самої системи в цілому, так і інформаційної системи зокрема, розглянуті етапи розвитку інформаційних систем, узагальнюються особливості економічних інформаційних систем. В навчальному посібнику обґрунтовані принципи по будови інформаційних систем в аналізі та аудиті. Рекомендована технологія проведення аналітичних досліджень з використання комп’ютерної техніки, зв’язок аналітичних інформаційних систем з системами бухгалтерського обліку та фінансового аналізу, доцільність організації аналітичного дослідження поряд із роботою комп’ютерної техніки.

Даний посібник буде корисний для студентів, аспірантів та фахівців економічних спеціальностей.

ISBN 978-966-364-424-0 © Іванюта П.В. 2007.

© Центр учбової літератури, 2007.

ЗМІСТ

Передмова 5

Тематичний план дисципліни 6

ОЦІНЮВАННЯ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ 6

Загальні положення 6

Порядок обрахування кредитів ECTS

Особливості складання навчального плану 8

Організація контролю знань студентів в умовах КМСОНП 9

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС 13

Модуль 1

Лекція 1. Тема: Теоретичні основи управлінських інформаційних систем в аналізі та аудиті

1.1. Поняття „система» та її властивості 13

1.2. Основні етапи розвитку інформаційних систем 15

1.3. Економічні інформаційні системи 18

1.4. Кодування 22

Контрольні питання 27

Лекція 2. Тема: Принципи побудови управлінських інформаційних систем в аналізі

та аудиті 28

2.1. Структура інформаційних систем 28

2.2. Класифікація інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень 29

2.3. Види управлінських інформаційних систем 35

Контрольні питання 36

Лекція 3. Тема: Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація 37

3.1. Суть і значення автоматизованих інформаційних технологій (AIT) 37

3.2. Розвиток автоматизованих інформаційних технологій (AIT) 40

3.3. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій (AIT) 43

Контрольні питання 47

Тести 48

Література 50

Модуль 2

Лекція 4. Тема: Управлінські інформаційні технології проведення аналітичних

досліджень в аналізі 51

4.1. Особливості застосування інформаційних технологій під час проведення

аналітичних досліджень 51

4.2. АРМ аналітика та його функції 55

4.3. Зв’язок аналітичних систем із системами бухгалтерського обліку та фінансового аналізу 58

Контрольні питання 67

Лекція 5. Тема: Організація аналітичного процесу 68

5.1. Аналітичний процес у господарській діяльності підприємств 68

5.2. Розподіл обов’язків між функціональними службами підприємства під час

виконання аналітичних робіт 74

5.3. Інформаційне забезпечення аналітичного процесу 79

5.4. Вимоги до інформації 87

Контрольні питання УЗ

Лекція 6. Тема: Документування та контроль у системі автоматизованого

оброблення даних 94

6.1 Технологія оформлення первинних документів у системі автоматизованого

оброблення документів 94

6.2. Технологія застосування електронного документообігу 104

6.3. Методи контролю аналітичного процесу 107

Контрольні питання 109

Лекція 7. Тема: Управлінські інформаційні системи аудиторської діяльності 110

7.1. Основи комп’ютеризації аудиторської діяльності 110

7.2. Комп’ютеризація зовнішнього аудиту 114

7.3. Комп’ютеризація внутрішнього аудиту 118

Контрольні питання 127

Тести 127

Література 128

ПРАКТИКУМ 129

Модуль 3

1. Програма для проведення аналізу майнового стану господарюючого суб’єкта 129

1.1. Аналіз майна господарюючого суб’єкта 129

1.2. Аналіз капіталу господарюючого суб’єкту 132

1.3. Аналіз структури активу й пасиву балансу господарюючого суб’єкта 134

1.4. Аналіз руху та функціонального стану основних засобів господарюючого

суб’єкта 135

2. Програма для аналізу фінансових результатів і рентабельності господарюючого суб’єкта 136

2.1. Аналіз фінансових результатів 137

2.2. Аналіз рентабельності капіталу господарюючого суб’єкта 141

2.3. Аналіз і оцінювання рівня прибутку господарюючого суб’єкта 143 2.4.Аналіз та оцінювання виробничого та фінансового лівериджу господарюючого суб’єкта 144

3. Програма для оцінювання фінансової стійкості господарюючого суб’єкта 146

3.1. Аналіз фінансової стійкості господарюючого суб’єкта 146

3.2. Визначення у аналіз типу фінансової стійкості господарюючого суб’єкта 149

4. Програма визначення оцінки ліквідності та платоспроможності господарюючого суб’єкта 152

4.1. Оцінювання ліквідності господарюючого суб’єкта 152

4.2. Аналіз платоспроможності господарюючого суб’єкта 155

5. Програма для проведення аналізу ділової активності господарюючого суб’єкта та обертання оборотних активів 156

5.1. Аналіз ділової активності 156

5.2. Аналіз оборотності оборотних активів 159

6. Програма для аналізу та аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості та їх оцінювання 161

6.1. Аналіз дебіторської заборгованості 162

6.2. Аналіз кредиторської заборгованості 163

6.3. Оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованостей 165

7. Програма комплексного (рейтингового) оцінювання фінансового стану господарюючого суб’єкта 168

8. Аналіз постійних і змінних витрат 173

9. Припущення при використанні аналізу беззбитковості 178

Література 179

Передмова

Досягнення Україною високих результатів в економічному й соціальному розвитку, а також завоювання місця повноправного партнера в світовій економічній системі значною мірою залежить від того, в яких масштабах впроваджуватимуться та як ефективно використовуватимуться сучасні інформаційні технології в усіх сферах суспільної діяльності, а також яку роль вони відіграватимуть у підвищенні ефективності суспільної праці.

Напрями застосування нових інформаційних технологій на базі електрон но-обчислювальної техніки й розвинутих засобів комунікації в економіці країни різноманітні - від забезпечення найпростіших функцій службового листування до системного аналізу й підтримки складних завдань прийняття рішень.

Дисципліна „Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті вивчається відповідно до типової програми для вищих навчальних закладів освіти III - IV рівнів акредитації зі спеціальностей обліку та аудиту.

При вивченні курсу рекомендується: ознайомитися з питаннями кожної теми з програми і даними методичними вказівками; вивчити матеріал теми за літературними джерелами і коротко його законспектувати. В умовах функціонування автоматизованих систем управління підприємством кожному студенту необхідно набути практичні навички з володіння сучасними інформаційними технологіями та раціонального використання технічного обладнання.

Мета вивчення дисципліни - засвоєння студентами знань про створення й використання в управлінні інформаційних систем і технологій обліку, фінансового та економічного аналізу та аудиту.

Завдання - вивчення управлінських інформаційних систем за їх видами, рівнями та функціональним призначенням, методів постановки контрольно-аналітичних, фінансових, управлінських, аудиторських завдань, набуття вмінь їх розв’язання.

Предмет - обліково-аналітична інформація підприємств.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ п/п	Тема	Кількість годин
		Разом	Аудиторні		Позааудиторні
			Лекції	практичні завдання	Індивідуальні заняття під керівництвом викладача	Самостійна робота
лекційний курс
1	Теоретичні основи управлінських інформаційних систем в аналізі та аудиті	5	2	-		2
2	Принципи побудови управлінських інформаційних систем в аналізі та аудиті	5	2	-		2
3	Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація	6	2	-	1	3
4	Управлінські інформаційні технології проведення аналітичного дослідження в аналізі	8	4	-	1	3
5	Організація аналітичного процесу	7	4	-	1	?
ь	Документування та контроль у системі автоматизованого оброблення даних	6	2	-	‘	3
7	Управлінські інформаційні системи аудиторської діяльності	7	4	-	1	2
ПРАКТИКУМ
1	Програма для проведення аналізу майнового стану господарюючого суб’єкта	15	-	10	2	3
2	Програма для аналізу фінансових результатів і рентабельності господарюючого суб’єкта	1 3	-	8	2
3	Програма для оцінювання фінансової стійкості господарюючого суб’єкта	1 0	-	6	1	3
4	Програма визначення оцінки ліквідності та платоспроможності господарюючого суб’єкта	5	-	2	1	2
5	Програма для проведення аналізу ділової активності господарюючого суб’єкта та обертання оборотних активів	9	-	6	1	2
6	Програма для аналізу та аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості та їх оцінювання	15	-	10	2	3
7	Програма комплексного (рейтингового) оцінювання фінансового стану господарюючого суб’єкта	10	-	4	3	3
8 9	Аналіз постійних і змінних витрат Припущення при використанні аналізу беззбитковості	9 5	- -	6 2	1 1	2 2

Оцінювання за кредитно-модульною системою

1. Загальні положення

1.1. Світові інтеграційні процеси, учасником яких є Україна, потребують подальшої реалізації важливих заходів щодо впровадження європейських норм і стандартів у національній освіті, спрямованих на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з витого освітою.

Ці завдання розв’язуються суттєвою зміною традиційної системи організації навчального процесу, а саме - запровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНГІ) на засадах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТ5).

1.2. Особливістю КМСОНП є те, що, на відміну від традиційної організації навчального процесу, де центральною фігурою є викладач, центр ваги поступово переноситься на студента, який активно організовує своє навчання за вибраним напрямом за допомогою викладача. У цьому контексті важлива роль належить науково-педагогічним працівникам, з яких призначаються куратори для організації індивідуального навчання студентів.

1.3. Для впровадження КМСОНП університет повинен мати три основних елементи ЕСТБ:

- інформаційний пакет;

- угода про навчання між студентом і університетом;

- академічну довідку оцінювання знань студента.

1.4. Головними умовами для запровадження КМСОНП є наявність;

- модульної організації навчального процесу;

- системи рейтингового оцінювання знань студентів.

Складові елементи КМСОНП:

- структурно-логічні схеми підготовки фахівців за всіма напрямами та спеціальностями;

- програми навчання, які формуються як набір залікових кредитів (предметів);

- введений граничний термін навчання за програмою навчання, який не може перевищувати нормативний більше, ніж на один рік:

- навчальний план з урахуванням додаткових граф (кредити ЕСТ8, індивідуальна робота та модульний контроль);

- графіки навчального процесу (в тому числі індивідуальні) з урахуванням КМСОНП;

- програми навчання з урахуванням змін в обсязі навчальних дисциплін та кваліфікаційних складових підготовки;

- особливості зарахування, переведення, відрахування, поновлення студентів на навчання;

наявність матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення;

- призначення викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

1.5. Структура залікового кредиту та порядок оцінювання навчальних досягнень студентів:

- кредити ЕСТБ відображають загальне навантаження студента під час вивчення певного курсу або якоїсь його частини (блоку). Вони також визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає даний курс (або блок курсу) у ВНЗ, що визначає кредити;

- заліковий кредит - це завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню:

- модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (ОГіП) (навчальна дисципліна, практики, державна атестація), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи). Модуль може включати один або декілька змістових модулів;

змістовий модуль - це система навчальних елементів навчальної дисципліни, що засвоюється за допомогою відповідних методів навчання;

• залікові кредити містять структурні модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу студента).

Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50% залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 %;

• у заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції;

• підсумкова оцінка з навчальної дисципліни повинна визначатися як середня з результатів засвоєння окремих залікових модулів;

• Навчальні досягнення студента з вивчення змісту навчальних дисциплін за видами діяльності відображаються у „Відомості обліку успішності”, що включає: назву вищого навчального закладу, назву документа - Відомість обліку успішності, номер відомості, підпис декана факультету, дату, навчальний рік, номер семестру, назву факультету, назву спеціальності, курс, шифр академічної групи, назву навчальної дисципліни, прізвище, ініціали, посада викладача, який виставляє підсумкову оцінку, прізвище, ініціали, посада викладача, який проводив практичні (семінарські, лабораторні) заняття і здійснював поточний контроль, таблицю відомості, що містить:

1) номер студента в списку;

2) прізвище, ініціали студента;

3) номер індивідуального навчального плану студента;

4) підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою;

5) підсумкову оцінку за чотирибальною національною шкалою;

6) підсумкову оцінку за шкалою ЕСТБ;

7) підпис викладача, який виставив підсумкову оцінку;

• формами організації навчання в умовах КМСОНП є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні й індивідуальні заняття, усі види практик та консультацій, виконання індивідуальних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів;

• організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

2. Порядок обрахування кредитів ЕСТ8

2.1. Ціна кредиту ЕСТ8 для всіх напрямів підготовки (спеціальностей) становить 36 академічних годин (тобто 1 кр. ЕСТ8 = 2/3 кр. укр.).

2.2. Кількість кредитів ЕСТБ на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин із навчальної дисципліни на ціну кредиту (36), округленням до 0,5 кредиту.

2.3. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік становить 60 кредитів ЕСТЭ, на один семестр - 30 кредитів ЕСТЭ. Якщо виходити з того, що 1 кр. ЕСТЭ = 2/3 кр. укр. (54 години навчального часу на тиждень, за який студент засвоює певний обсяг навчального матеріалу), то тривалість навчального року в тижнях (або кредитах укр.) становитиме: 60 кр. ЕСТЭ х 2/3 = 40 кр. укр., що вкладається в діючий норматив, за яким тривалість навчання протягом навчального року не повинна перевищувати 44 тижні.

3. Особливості складання навчального плану

3.1. У чинний навчальний план вводяться додатково три графи: кредит ЕСТв, індивідуальна робота та модульний контроль.

Слід взяти до уваги, що кредит ЕСТ8 враховує, крім аудиторного навантаження та самостійної, індивідуальної роботи, ще й контрольні заходи, тобто час, що витрачається на їх підготовку та складання (сучасний екзаменаційний час) і враховується як складова самостійної роботи.

3.2. В умовах КМСОНП особлива увага приділяється індивідуальній та самостійній роботі студентів, технологія проведення якої має бути детально розкрита в робочій навчальній програмі. Індивідуальна та самостійна робота повинна мати конкретні змістові характеристики, контролюватися та оцінюватися.

3.3. Індивідуальна робота студентів передбачає:

- виконання індивідуальних завдань [рефератів, розрахункових, графіч них, курсових та дипломних проектів (робіт) тощо];

- індивідуальні заняття (під керівництвом викладача в позанавчальний час);

- консультації щодо виконання індивідуальних завдань, розроблення рефератів, виконання контрольних робіт, підготовку до семінарських, практичних занять, модульного контролю.

3.4. Самостійна робота студента протягом семестру (міжсесійний період) включає: опрацювання лекційного матеріалу; підготовку до семінарів, практичних занять, лабораторних робіт; підготовку до контрольних заходів;

- виконання курсових проектів (робіт), РГР; опрацювання окремих розділів програм, які не викладаються на лекціях тощо.

Самостійна робота в сесійний період включає: підготовку та складання тестових завдань; захист індивідуальних завдань; сесійні контрольні заходи.

3.5. При складанні навчального плану необхідно передбачити можливість:

- мінімізації кількості навчальних дисциплін, що вивчаються одночасно;

- впровадження послідовно-паралельного навчання (1-2 дисципліни відповідно до кількості кредитів вивчаються протягом одного або кількох чотириместрів (семестрів): іноземна мова, інформатика та комп’ютерна техніка, ряд фахових дисциплін, а решта - протягом одного семестрового модуля (чотириместру).

Нормативні навчальні дисципліни гуманітарного й соціально-економічного, фундаментального та науково-природничого циклів мають бути максимально уніфікованими для одного напряму і забезпечувати реалізацію державних стандартів вищої освіти.

4. Організація контролю знань студентів в умовах КМСОНП

4.1. У процесі навчання реалізується поточний, модульний і підсумковий семестровий контроль знань студентів.

Поточний контроль знань ведеться шляхом виконання контрольних робіт (як правило, у формі тестів), на лабораторних, практичних (семінарських) заняттях, у процесі виконання індивідуальних навчально-дослідницьких завдань, розрахункових, графічних (розрахунково-графічних) робіт чи інших видів індивідуальної роботи студентів.

Модульний контроль підсумовує результати засвоєння змістовного модуля дисципліни та реалізується шляхом узагальнення результатів поточного контролю знань і проведення спеціальних контрольних заходів.

Підсумковий семестровий контроль відображає міру компетентності студента в певній навчальній дисципліні й проводиться у формах

семестрового екзамену (письмового, усного, модульного) чи заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в термін, установлений графіком навчального процесу.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі результатів виконання ними певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях, яка не передбачає обов’язкової присутності студента. Заліки студент повинен отримати до початку підсумкового контролю або екзаменаційної сесії.

Екзамени складаються в період підсумкового модульного контролю або екзаменаційних сесій, передбачених графіком навчального процесу згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку проведення підсумкового контролю.

Студент вважається допущеним до контролю за семестровим модулем, якщо він виконав усі види робіт за відповідний семестровий модуль із цієї навчальної дисципліни (виконані та захищені лабораторні роботи, заплановані контрольні роботи, РГР, захищені курсові проекти або роботи тощо). Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються робочими навчальними планами і семестровими графіками навчального процесу. У випадку, коли студент навчається за індивідуальним планом, йому може бути визначений окремий графік контрольних заходів.

4.2. Контроль успішності студентів забезпечується поєднанням традиційних видів контролю з модульно-рейтинговою системою оцінювання знань (МРОЗ).

МРОЗ - організація навчального процесу, за якої вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань і вмінь здійснюється за рейтинговою системою.

4.3. Навчальна дисципліна - сукупність змістовних модулів, кожний з яких охоплює одиницю навчального матеріалу і завершується контролем.

Змістовним модулем називають визначену робочою програмою логічно завершену частину навчальної дисципліни, в результаті вивчення якої студент отримує певну сукупність знань та вмінь. Змістовний модуль має загальний обсяг, кратний половині кредиту ЕСТБ (18 годин), вивчається протягом певного часу і завершується модульним контролем знань.

Структурний модуль відповідає певній формі навчального процесу (лекції, практичні чи семінарські заняття, лабораторні роботи, індивідуальна та самостійна робота студента).

4.4. Суть МРОЗ полягає в тому, що кожному виду роботи чи навчальному елементу, які повинен виконати чи засвоїти студент, пропорційно їх трудомісткості, складності й ролі в загальній системі знань і умінь присвоюється певна кількість балів. У процесі навчання із застосуванням простих і прозорих процедур проводиться оцінювання рівня компетенції студента шляхом контролю якості виконання роботи чи засвоєння знань Сума оцінок для сукупності виконаних робіт чи засвоєних навчальних елементів дає бальну оцінку студента для окремого модуля, блоку модулів чи навчальної дисципліни в цілому.

4.5. Правила модульно-рейтингового оцінювання знань студентів (МРОЗ) з конкретної навчальної дисципліни розробляються провідним викладачем на основі чинного „Положення про модульно-рейтингову систему оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін”,

оформлюються у вигляді додатка до робочої програми дисципліни і затверджуються на засіданні кафедри.

4.6. Правилами модульно-рейтингового оцінювання знань з навчальної дисципліни встановлюється система балів, які отримує студент у процесі виконання усіх видів навчальних робіт та контрольних заходів, критерії оцінювання знань, вимоги щодо виконанім навчального плану (обов’язковість виконання лабораторних робіт, курсових проектів та інших індивідуальних завдань).

4.7. Індивідуальні та контрольні завдання розробляються кафедрою відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики таким чином, щоб вони забезпечували об’єктивне оцінювання рівня знань та умінь студента стосовно кожного змістовного чи структурного модуля.

4.8. При розробленні критеріїв оцінювання знань студентів викладач враховує всі види навчальної роботи та контрольні заходи, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни. Форми контролю знань (тести, письмові завдання, контрольні роботи, співбесіди тощо) встановлюються правилами МРОЗ даної дисципліни й доводяться до відома студентів.

4.9. Рейтингові бали з усіх розділів практичної підготовки визначаються з урахуванням якості виконання завдань та результатів захисту відповідних звітів (індивідуального завдання, курсової роботи чи проекту, розрахунково-графічної роботи, звітів із практики тощо).

4.10. Викладач здійснює рейтинговий контроль на підставі затверджених правил, веде облік отриманих студентами балів і узагальнює результати засвоєння студентом змістових модулів під час модульних контролів та підсумкового контролю знань.

4.11. Відсутність студентів на контрольній роботі, лабораторному чи семінарському занятті, модульному контролі оцінюється в „нуль» балів. Залежно від причини відсутності викладач визначає форму проходження додаткового контролю з метою відпрацювання навчального матеріалу.

4.12. Рейтинговою оцінкою з навчальної дисципліни є сума балів, отриманих студентом у процесі вивчення дисципліни та складання передбачених правилами МРОЗ контрольних заходів, приведена до 100-бальної шкали. Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни є комплексною характеристикою компетентності студента, яка враховує результати виконання всіх видів навчальних робіт протягом семестру, результати модульних та підсумкового контролю знань.

4.13. За рейтинговою оцінкою визначаються також оцінка ЕСТв (від А до Р) та традиційна чотирибальна національна оцінка згідно з обов’язковою для всіх навчальних дисциплін таблицею (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтингова	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за традиційним
91 -100	А - відмінно	5 - відмінно
81-90	В - дуже добре	4 - добре
71-80	С - добре
61-70	D - задовільно	3 - задовільно
51-60	Е - достатньо
31-50	FХ - незадовільно з можливістю повторної атестації	2 - незадовільно

Залік як форма підсумкового контролю виставляється за наявності рейтингової оцінки понад 60 балів.

4.14. Якщо загальна кількість балів, набраних студентом протягом семестру, дозволяє виставити позитивну підсумкову рейтингову оцінку і викладач не має зауважень до студента, підсумкова оцінка з навчальної дисципліни може бути виставлена без проведення підсумкового контролю. При цьому не пізніше офіційно призначеного розкладом дня проведення підсумкового контролю до відомості в обліку успішності та індивідуального навчального плану студента (залікової книжки) виставляються: рейтингова оцінка, оцінка за шкалою ЕСТ8 та чотирибальна національна оцінка.

4.15. У випадку неявки студента на екзамен (залік) у відомість обліку успішності проставляється оцінка за МРОЗ.

4.16. Студенти, які не набрали необхідної кількості балів для зарахування дисципліни або претендують на вищу оцінку, мають право складати іспит (залік) із усього курсу на загальних підставах. При цьому критерії оцінювання знань також повинні забезпечувати виставлення всіх трьох оцінок (рейтингової, за шкалою ЕСТБ та за національною чотирибальною шкалою).

4.17. Навчальні дисципліни, загальний обсяг яких не перевищує 2 кредити ЕСТБ (72 години), за рішенням кафедри допускається вважати одномодульними і вести контроль знань студентів традиційними методами без застосування МРОЗ. При цьому за результатами підсумкового контролю у відомості обліку успішності та індивідуального навчального плану студента (залікової книжки) також виставляються три оцінки: рейтингова, оцінка за шкалою ЕСТБ, чотирибальна національна оцінка.

4.18. Студенти, котрі отримали незадовільні оцінки (не атестовані) за результатами модульного чи семестрового підсумкового контролю знань через неповажні причини, вважаються невстигаючими.

Студент, який отримав за результатами модульного чи семестрового підсумкового контролю більше двох незадовільних оцінок, відраховується з вищого учбового закладу.

Студент, який отримав не більше двох незадовільних оцінок, ліквідує заборгованості протягом 2 тижнів після завершення сесії чи модульного контролю. Повторне складання екзаменів проводиться за традиційними методами контролю (без використання МРОЗ) не більше двох разів із кожної дисципліни: перший раз викладачеві, другий - комісії, створеній деканом факультету. Якщо студент не склав екзамен (екзамени) з поважних причин, деканат визначає індивідуальний графік складання екзаменів.

Студентам, котрі не виконати навчальний план з поважних причин, підтверджених відповідними документами, може надаватись повторний курс або академічна відпустка відповідно до наказу Міністерства освіти України від 06.06.96 р. № 153.

4.19. Головним узагальненим показником успішності студента є загальний академічний рейтинг за семестр, навчальний рік чи весь період навчання. Він формується з рейтингових оцінок усіх навчальних дисциплін, перед бачених індивідуальним навчальним планом, з урахуванням їх обсягу та вагомості в загальній системі знань. Академічний рейтинг встановлюється деканатом за правилами, викладеними в окремому „Положенні про рейтингову систему оцінювання діяльності студентів”.

4.20. За сумарними результатами семестрових контролів студентам призначається стипендія на наступний семестр згідно з чинними нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

Модуль 1

Лекція 1. Тема: Теоретичні основи управлінських інформаційних систем в аналізі та аудиті План

1.1. Поняття „система» та її властивості

1.2. Основні етапи розвитку інформаційних систем

1.3. Економічні інформаційні системи

1.4. Кодування

1.1. Поняття „система» та її властивості

У науково-технічній літературі найчастіше використовуються терміни „система”, „система управління”, „автоматизована система управління», „автоматизовані інформаційні системи”. Слово „система” виникло від грецької „systema”, що означає ціле, складене з частин або множини елементів, що пов’язані один з одним і утворену визначену цілісність, єдність. Поняття „система» має широку сферу застосування.

Під системою розуміється сукупність пов’язаних між собою та із зовнішнім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямовано на отримання конкретного корисного результату.

У відповідності з цим визначенням практично кожен економічний об’єкт можна розглядати як систему, що спонукає в своєму функціонуванні до досягнення визначеної мети. Як приклад можна назвати систему утворення, енергетичну, транспортну, економічну та ін.

Для системи характерні такі основні властивості:

- складність;

- ділимість;

- цілісність;

- багатосторонність елементів і різноманітність їх природи;

- структурованість.

Складність системи залежить від множини входячих в ній компонентів, їх структурного взаємодії, а також від складності внутрішніх і зовнішніх зв’язків і динамічності.

Ділимість системи означає, що вона складається з ряду підсистем або елементів, що виділені за визначеною ознакою, яка відповідає конкретним цілям і завданням.

Цілісність системи означає, що функціонування множини елементів системи підлягає єдиній цілі.

Багатосторонність системи й різноманітності їх природи пов’язано з їх функціональною специфічністю і автономністю. Наприклад, у матеріальній системі об’єкту, пов’язаною з переутворенням речово-енергетичних ресурсів, можуть бути виділені такі елементи, як сировина, основні й допоміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, запасні частини, готова продукція, трудові та грошові ресурси.

Структурованість системи визначає наявність установлених зв’язків і відносин між елементами всередині системи, розподіл елементів системи за рівнями ієрархії.

Систему, що реалізує функції управління, називають системою управління. Важливими функціями, що реалізується цією системою, являють ся прогнозування, планування, облік, аналіз, контроль і регулювання.

Управління пов’язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також системи з навколишнього середовища. В процесі управління отримують свідчення про стан системи в кожний момент часу, про досягнення (або не досягнення) заданої цілі з тим, щоб впливати на систему й забезпечити виконання управлінських рішень.

Теоретичне обґрунтування сутності системи сформулював О. О. Богданов на основі вивчення закономірностей організації живої природи, И. С. Завадський розглядав систему як внутрішню сукупність взаємозв’язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети. Методологічною основою побудови системи є принципи матеріалістичної діалектики: загального зв’язку явищ, розвитку, суперечності тощо. Система має такі параметри: вхід, процесор, вихід. Вхід системи - це інформація по ресурси, стратегії, програми, плани, виробничий процес, рух продукції та грошових коштів, інструкції, нормативні акти та ін. Процесор системи - це інвентаризація майна, оформлення прав на об’єкти нерухомості; оброблення. збереження, систематизація первинної документації; аналіз фінансового стану, оцінка активів, робота з кредиторами; розробка санаційних заходів у даному часовому діапазоні. Вихід системи - це оцінювання фінансового стану господарюючого суб’єкта, оформлення й подання податкової, статистичної інформації, за необхідності - проведення санаційних заходів.

Інформаційні системи (ІС) існували з моменту створення суспільства, оскільки на будь-якій стадії розвитку суспільство погребує для свого управління систематизованої, попередньо підготовленої інформації. Особливо це стосується виробничих процесів як життєво найважливіших для розвитку суспільства.

Виробничі процеси вдосконалюються найбільш динамічно, що ускладнює управління ними і тим самим стимулює вдосконалення й розвиток економічних інформаційних систем (ЕІС). Ця система призначена для зберігання, пошуку й видачі економічної інформації за запитами користувачів.

За допомогою ЕІС можна обробляти далеко не всю інформацію, яку використовують для управління об’єктом, оскільки на будь-якому підприємстві циркулюють великі інформаційні потоки, котрі відіграють важливе значення в прийнятті рішень, але оброблення цих потоків інформації за допомогою комп’ютерів неможливе. Частка інформації, яку обробляють в ЕІС. для різних рівнів управління коливається стосовно загального обсягу від 10 до 20 %.