Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
m1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.5 Mб
Скачать

7. Вимірювання температури

Підвищення або зниження температури тіла відбувається при порушенні здатності організму регулювати взаємозв’язані процеси теплоутворення та тепловіддачі. Максимальна температура тіла, яку переносить людина, дорівнює 42-43оС, мінімальна – 28оС.

Температуру тіла переважно вимірюють двічі на добу: зранку натще, о 7.00-7.30, та о 16.30-17.00 до вечері. Проводити термометрію після приймання їжі не бажано, оскільки її показники будуть дещо вищими. Іноді, за призначенням лікаря, в окремих випадках температуру вимірюють частіше – 3-4 рази на день або що 2 години (це дозволяє виявити короткочасні коливання температури тіла).

У фізіологічних умовах температура тіла здорової людини коливається протягом дня в межах 36,4-36,9оС, зранку вона на 0,3-0,5оС нижча, ніж у ввечері. Після приймання їжі та виконання фізичної роботи вона теж незначно підвищується. Слід мати на увазі, що у грудних дітей температура дещо вища, у людей похилого віку – нижча. Різні ділянки тіла мають різну температуру: у порожнині рота, прямій кишці, піхві температура на 0,5-1,0оС вища, ніж у пахвинній ямці чи паховій складці.

Температуру тіла вимірюють у глибині пахвинної западини. Якщо термометр зберігався в дезинфікуючому розчині, то перед використанням його ополіскують під проточною водою та насухо витирають серветкою, щоб не спричинити алергічного подразнення шкіри пацієнта. Кожного разу перед вимірюванням температури ртуть у термометрі слід опустити в резервуар. Для цього беруть термометр у руку так, щоб кінець термометра з резервуаром був вільний і повернутий донизу. Потім кілька разів струшують термометр, після чого перевіряють, чи вся ртуть опустилася в резервуар. Якщо вона не опустилася до поділки 34оС, термометр знову струшують. Потім хворий в положенні сидячи або лежачи дещо піднімає руку (якщо шкіра під пахвами волога, то її витирають рушником, оскільки вологість охолоджує ртуть, в зв’язку з чим показники термометра будуть спотвореними). У глибину западини поміщають кінець термометра з резервуаром ртуті, після цього хворий притуляє зігнуту у ліктьовому суглобі руку до тіла. Термометр тримають під пахвою 10 хв., перебуваючи в цілковитому спокої.

У дітей температуру тіла вимірюють в пахвовій складці. Для цього термометр поміщають у пахвову складку, а ногу дитини дещо згинають в кульшовому суглобі так, щоб термометр заховався в утвореній складці шкіри.

Щоб виміряти температуру в ротовій порожнині, резервуар термометра розміщують під язиком, а хворий губами притримує корпус термометра.

При вимірюванні температури в прямій кишці пацієнта вкладають на бік, витертий термометр вводять за внутрішній сфінктер на глибину 2-3 см (для полегшення введення нижній кінець термометра змащують вазеліном). Після введення термометра сідниці хворого зближують між собою. Термометр тримають 5 хв.

Протипоказане вимірювання температури в прямій кишці при затримці випорожнень, проносах та захворюваннях прямої кишки. Після кожного вимірювання температури термометр промивають теплою водою та дезинфікують (3% розчин перекису водню – 80 хв; 0,1% розчин дезоксону чи 1% розчин хлораміну – 15 хв).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]