Джерела, канали поширення і технології інформаційно-психологічного впливу.

У даному пункті розглядаються різні інструменти інформаційно-психологічного впливу, переважно, у технологічному аспекті. Традиційні механізми пропагандистського маніпулювання масовою свідомістю залишаються за рамками дійсної роботи.

Для реалізації інформаційно-психологічного впливу на індивідуальну, групову і масову свідомість використовуються наступні джерела, канали поширення і технології (засоби):

• засоби масової інформації і спеціальні засоби інформаційно-пропагандистської спрямованості;

• глобальні комп'ютерні мережі і програмні засоби швидкого поширення в мережі пропагандистських інформаційних матеріалів;

• засоби, що нелегально модифікують інформаційне середовище, на підставі якої людина приймає рішення;

• засоби створення віртуальної реальності;

• слухи;

• засоби підпорогового психосемантичного впливу;

• засоби генерування акустичних і електромагнітних полів.

Засоби масової інформації і спеціальні засоби інформаційно-пропагандистської спрямованості. ЗМІ найбільш ефективні для надання інформаційно-психологічного впливу на великі маси людей, що дозволяє розглядати їх як складову частину стратегічних сил інформаційної війни. Використання різних технологій схованого впливу за допомогою звуку і відеозображень на свідомість і підсвідомість людини дозволяє говорити про відповідність подібних засобів по наслідках їхнього застосування.

Самою небезпечною рисою ЗМІ, вважають багато фахівців, є їхня здатність подавати інформацію таким чином, щоб за видимою об'єктивністю у великої маси людей формувалася віртуальна картина реальності. Однак як тільки людина починає сумніватися у віртуальній картині світу, ефективність інформаційно-психологічного впливу різко падає. Ці сумніви можуть бути підтримані технологіями контрпропаганди, також реалізовані за допомогою ЗМІ.

Дієвість ЗМІ як джерела інформаційно-психологічного впливу обумовлена насамперед створенням глобальних систем віщання. Маючи цілком мирне і гуманне застосування в повсякденному житті, вони мають можливість безперешкодно довести сигнал до будь-якої точки світу. Для багатьох регіонів може виявитися, що дане джерело інформації є єдино доступним. Саме володіння державою системами супутникового радіо- і телемовлення можливо буде служити стримуючим чи, навпаки, підсилюючим фактором розв'язання інформаційних воєн.

Сила і результативність інформаційно-психологічного впливу, здійснюваних за допомогою ЗМІ і, насамперед, телебачення, посилюються сильним психологічним ефектом сумісної участі до подій, коли людина занурюється в них «тут і зараз». Цей своєрідний ефект, що одержав назву «ефект CNN», оцінюється багатьма як головна умова ефективності інформаційно-психологічного впливу за допомогою ЗМІ.

До спеціалізованих засобів інформаційно-пропагандистської спрямованості відносяться мобільні радіомовні і телевізійні центри, пропагандистські пересувні гучномовці, плакати, листівки. Технологія їх застосування відпрацьований і подальший розвиток пов'язаний насамперед з методами схованого впливу на підсвідомість людини.

Засоби, що нелегально модифікують інформаційне середовище, на підставі якого людина приймає рішення. Діяльність людини значною мірою спирається на можливості інформаційно-керуючих систем. Для вирішення практичних задач людина намагається зосередити в одному місці якнайбільше інформації для прийняття більш обґрунтованих рішень. При всіх перевагах сучасних комп'ютеризованих систем підтримки прийняття рішень вони мають цілком очевидний недолік — людина приймає рішення на основі тієї інформації, яку надає йому система і вірогідність якої в більшості випадків вона оперативно перевірити не здатна. Посадова особа, що приймає рішення, цілком покладається на ту інформацію, яка видається йому на монітор, тому внесення навмисних змін в інформаційні масиви і повідомлення спричиняє неправильні рішення. При великій кількості прийнятих рішень і при великому потоці вихідних даних довіра до інформації означає довіру до правильності функціонування інформаційної системи в цілому, тобто до процесів збору, що протікають в ній, обробки, збереження і відображення інформації. Але довіра є психологічний фактор, тому деякі прийоми рефлексивного управління, спрямовані на формування, зміцнення чи руйнування довіри можуть бути інтерпретовані як інформаційно-психологічні впливи.

В даний час у багатьох країнах ведеться розробка спеціалізованих засобів впливу на інформацію в інформаційно-керуючих системах. По результату, який при цьому досягається, ці засоби еквівалентні найдужчим технологіям інформаційно-психологічного впливу.

Засоби створення віртуальної реальності. Потужність мережних технологій збільшується багаторазово завдяки новим технологіям мультимедіа і віртуальній реальності. Віртуальна реальність як імітація дійсності може розглядатися як психологічний інструмент впливу на свідомість і підсвідомість людини. Вона втягує її в нові форми існування й значною мірою може формувати особистість. Можуть виникати і нові форми опосередкованого соціального контролю, засновані на замаскованому маніпулюванні свідомістю, м'якому придушенні психіки, зміні структури особистості.

Соціально-психологічні наслідки розвитку технологій віртуальної реальності, як і взагалі сучасних символічних візуальних систем, у контексті безпеки особистості і суспільства можуть бути негативні. Подібні технології дозволяють з максимальною ефективністю робити інформаційно-психологічний вплив. Вони часто використовуються для підвищення наочності подачі інформації, наприклад у програмах новин. Подібні технології можуть використовуватися для створення будь-якої реальної ситуації, сполучаючи елементи реального відеозображення й елементи, створені комп'ютерною графікою.

Слухи. Слухи є невід'ємним елементом у структурі неформальної комунікації будь-якого суспільства. Вони являють собою недостатньо перевірені відомості невідомого походження, передані в процесі міжособистісного спілкування.

Поширеність слухів у суспільстві свідчить про те, що вони виконують деякі важливі соціальні функції. Вони сприяють ідентифікації особистості в соціумі, з одного боку, і підвищують однорідність думок у групі, з іншого. Внутрішньо-групове обговорення слухів сприяє кристалізації загальної точки зору.

Слухи відіграють важливу роль у конфліктах різного роду: міжгрупових, міжнаціональних, міжнародних. Їхня значимість пов'язана з тим, що в у багатьох випадках можливості впливу конфліктуючих сторін одна на одну істотно обмежені як законодавчими рамками, так і суспільною думкою. Крім того, часто результат конфлікту зважується в процесі легітимізації найбільш розповсюдженої в суспільстві точки зору (вибори, референдуми). При цьому зростає значимість тих прийомів інформаційно-психологічного впливу, які пов'язані зі зміною уявлень про конфлікт у більшості в напрямку, вигідному для однієї з конфліктуючих сторін. Подібні зміни здійснюються за допомогою спеціально підібраних відомостей, розповсюджуваних як каналами ЗМІ, так і каналами неформальної комунікації. Саме останніми передаються слухи, які стають серйозною зброєю в політичному чи ідеологічному зіткненні. У порівнянні з використанням ЗМІ використання неформальної комунікації навіть переважніше, оскільки відсутні відомості про їхнього автора. Це зменшує підозри в політичній ангажованості слуху і сприяє тим самим його більшій ефективності.