
- •Складні судження та їх види.
- •Кон'юктивні судження.
- •Судження слабкої та сильної диз'юнкції.
- •Правила доведення.
- •3) Правила і помилки у доведенні, пов’язаному з демонстрацією
- •Спростування аргументів
- •Спростування зв'язку тези з аргументом
- •Можливі помилки у доведеннях.
- •Правила стосовно тези
- •Відношення логічного наслідку.
- •Закон логіки висловлювань.
- •Аналітичні таблиці.
- •Алфавіт мови логіки висловлювань.
- •Перевірка правильності силогізму.
- •Чисто-умовні умовиводи.
- •Види понять за змістом та обсягом.
- •Відношення між сумісними поняттями.
- •Відношення між несумісними поняттями.
- •Операція узагальнення обмеження понять.
- •Доведення як вид аргументації.
- •Правильний та неправильний вид умовиводу і складного судження.
- •Поняття простого категоричного силогізму та його структура.
- •Фігури та модуси силогізму.
- •Види доведення.
- •Визначення логіки, як науки.
- •Мислення, як предмет логіки.
- •Поняття логічної форми, логічного закону.
- •Основні формально-логічні закони.
- •Мислення і мова. Формалізація мови.
- •Значення логіки як науки
- •Загальна характеристика поняття.
- •Логічна характеристика понять.
- •Умовні та еквівалентні судження.
- •Заперечення в логіці висловлювання.
- •Поняття формули в логіці висловлювання.
- •Побудови таблиць істинності для формули.
- •Перетворення складних суджень
- •Поняття нормативних норм
Мислення і мова. Формалізація мови.
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно.
Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе. Абстрактне мислення — це мовне, словесне мислення.
Мова — необхідна умова виникнення думки і процесу мислення. За допомогою мови відбувається перехід від сприймання й уявлень до понять, здійснюється формування узагальненої думки.
Мова дає змогу закріплювати й зберігати набуті людьми знання, передавати їх із покоління в покоління, використовувати у практичній діяльності і в подальшому пізнанні дійсності всю суму знань, нагромаджених людством,
Перебуваючи в єдності, мислення й мова нетотожні, це різні соціальні явища. Мова — звукова матеріальна оболонка думки, мова — означає мислення — віддзеркалює об'єктивну реальність. Мова — засіб повсякденного спілкування людей, важлива складова культури будь-якого народу.
Мислення вивчається формальною логікою, а мова — предмет мовознавства.
На базі природних мов виникли штучні мови науки.
Природні, або національні, мови — це звукові (мова), а пізніше і графічні (письмо) інформаційні знакові системи в кожній нації, що історично склалися.
Штучні мови — це спеціально створені мови. На відміну від природних ці мови конструюються цілеспрямовано для міжнародного спілкування (напр., інтерлінг, есперанто), автоматичної обробки інформації за допомогою ЕОМ (мови програмування, машинні мови), запису інформації (інформаційні мови), для вирішення інших завдань у галузі науки і техніки.
Формалізація як вид людської діяльності застосовується не лише в логіці. З формалізацією ми зустрічаємося у різних науках: математиці, хімії, фізиці тощо.
Формалізація виникла разом з мисленням і мовою. Першим проявом формалізації була письменність. Внаслідок розвитку науки до символів природної мови почали додаватися знаки спеціального характеру (елементи математичної, хімічної та іншої символіки).
У логіці формалізація має особливий характер. У загальному розумінні ф о р м а л і з а ц і я у логіці - це виявлення логічної структури наших думок. А логічною структурою думки є форма зв'язку понять у судженні, форма зв'язку суджень між собою у складніших судженнях, форма зв'язку суджень у складі умовиводу.
Іноді формалізацію (не тільки в логіці) визначають як процес вивчення змісту за допомогою засобів формалізованої мови. Це спонукає дати визначення формалізованої мови.
Ф о р м а л і з о в а н о ю м о в о ю, або мовою символів, є будь-яка сукупність спеціалізованих мовних засобів із суворо фіксованими правилами утворення різноманітних виразів і правилами приписування цим виразам певних значень.
У логіці ф о р м а л і з о в а н о ю мовою називають формальну систему разом з її інтерпретацією або інтерпретоване числення. У цій науці термін "формалізація" має кілька значень:
1) метод логіки, який полягає в застосуванні формалізованої мови до вивчення предмета логіки;
2) процес кодування засобами формально-логічної теорії фрагментів наукових теорій чи самих теорій;
3) відображення понять логічної семантики в поняттях логічного синтаксису (наприклад, семантичне відношення логічного слідування виражають через синтаксичне відношення - вивідність).
Формалізована мова (або мова символів) є ефективним засобом будь-якого дослідження. Прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, пов'язаний із застосуванням формалізованої мови.
Використання її у процесі дослідницької та практичної діяльності має низку переваг.