Міністерство освіти і науки України

Запорізький гідроенергетичний коледж

Запорізької державної інженерної академії

Методичні вказівки

до оформлення звітів розрахункових робіт, пояснювальних записок курсових та дипломних проектів

для студентів технічних спеціальностей коледжу денної та заочної форм навчання

Запоріжжя

2008

Методичні вказівки до оформлення звітів розрахункових робіт, пояснювальних записок курсових та дипломних проектів для студентів технічних спеціальностей коледжу денної та заочної форм навчання.

Укл.: Н.А.Мирошніченко. – Запоріжжя, 2008. - с.

В методичних вказівках встановлені вимоги при оформленні текстових документів, а саме звітів практичних робіт і пояснювальних записок курсових та дипломних проектів.

Укладач: Н.А.Мирошніченко, викладач

Відповідальний за випуск : завідувач методичним кабінетом ЗГЕК ЗДІА, викладач вищої категорії Гук В.В.

1 Структура документів

1.1 Структура звітів лабораторних та практичних робіт

• Титульний лист – Додаток А.1

• Відомість документів - Додаток Б.1

• Звіти практичних робіт в порядку виконання робіт

1.2 Структура пояснювальних записок курсового та дипломного проекту

• Титульний лист – додаток А.2, додаток А.3

• Відомість документів – додаток Б.2

• Завдання на дипломний проект

• Зміст – додаток Д

• Реферат

• Розділи пояснювальної записки

• Висновки

• Додатки ( обов’язково слід наводити назву кожного додатка)

• Перелік літератури

2 НОРМАТИВНІ ССИЛКИ:

ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам;

ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів

3 Загальні положення

Пояснювальну записку виконують з одного боку аркуша. Слід використовувати білий папір формату А4 (розміром 297 х 210 ). Текст може бути рукописним, котрий написано чорнилами (пастою) чорного кольору, або надрукованим за допомогою комп’ютера. При наборі теста за допомогою комп’ютера слід користуватися редактором Word (версія 97 і вище), шрифтами Tames New Roman та Arial.

Незалежно від вибраного способу, рекомендовано на сторінках пояснювальної записки або звіту використовувати береги такої ширини ( розміри подано для книжкової орієнтації аркуша) :

• верхній – 20 мм;

• нижній – 20 мм;

• лівий – 25 мм;

• правий – 10 мм.

Нумерацію сторінок проводять скрізну, починаючи з титульного листа, але першу цифру ставлять на відомості документів. Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті сторінки.

4 Вимоги до текстового документу, котрий містить, в цілому, суцільний текст

4.1 Побудова документу

Зміст виконують на форматі А4, котрий містить рамки відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) “Основні вимоги до проектної та робочої документації” ( додаток Е). Відступ від нижнього основного напису повинен бути не менш 10 мм. Слово “Зміст” пишуть у вигляді заголовка ( симетрично тексту) прописними літерами шрифтом 14 пт, полужирним. Під час напису в змісті назв розділів, підрозділів розмір шрифту слід видержувати такий же, як і під час напису заголовків в тексті.

Текст документа при необхідності поділяють на розділи та підрозділи. При необхідності можна ділити підрозділи на пункти.

Розділи мають порядкові номера в межах всього документа. Вони позначаються арабськими цифрами без крапки і записуються з абзацного відступу.

Кожний розділ текстового документу розпочинають з нового аркуша. Підрозділи, пункти можуть розташовуватися по тексту, не вимагаючи нової сторінки. Не допускається розміщати в нижній частині сторінки назви підрозділів та пунктів, якщо після них розміщується одна строка тексту.

Підрозділи мають нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та підрозділу, поділених крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться.

Пункти, як правило, заголовків не мають. А якщо є, то номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу та номера пункту.

Переніс слів в будь-яких заголовках не дозволяється.

Заголовок розділу друкують прописними літерами шрифтом 14 пунктів, полу жирним, без крапки в кінці.

Заголовок підрозділу друкують з першої прописної літери шрифтом 14 пунктів, полу жирним, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів ( якщо вони є) друкують з першої прописної літери звичайним шрифтом 14 пунктів, без крапки в кінці. Приклад наведено в додатку Ж.

Основний текст пояснювальної записки слід друкувати шрифтом 14 пунктів через один інтервал. При виконанні документу рукописним способом відстань між рядками складає

8 мм.

Відстань між заголовками розділу, підрозділу та попереднім і подальшим текстом має становити 1,5 міжрядкового інтервалу; при виконанні рукописним способом – 15 мм. Якщо є заголовок пункту, то відстань між ним та подальшим текстом складає один інтервал ( як і в основному тексті).

Відстань між основними рядками заголовка ( якщо заголо-вок розміщено на кількох рядках) має бути як і основному тексту, тобто в один міжрядковий інтервал.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту. Розмір відступу – 5 знаків ( в метричній системі мір це становить приблизно 1,25 см).

В тексті можуть бути приведені перерахування. В цьому випадку в кінці речення ставиться знак “ дві крапки” , а перед кожною позицією перерахування ставиться дефіс.

Наприкінці пояснювальної записки наводиться список літератури, котра була використана під час виконання курсового чи дипломного проекту. Документи розташовують в порядку посилання на них у тексті. В кінці подають документи, на які не посилаються. Назви документів подають мовою оригіналу.

Потрібно використовувати безособову форму викладення тексту , яка не потребує означення виконавця дії, а лише наголошує на подію, що відбулася. Наприклад: “ застосовано метод”, “виконано розрахунок”, “ розрахунки занесено до таблиці” тощо.

Викладаючи обов’язкові вимоги, треба вживати слова і словосполуки “ потрібно”, “треба”, “повинен”, “не можна”.

Коли наводять найбільше або найменше значення величи-ни, треба вживати словосполуки “повинно бути не більше (-ий, -а) ніж (від, за)”, “не менше(-ий,-а) ніж (від, за)” , “ не повинно(-ен, -а) перевищувати”.

Римські цифри треба писати тільки, позначаючи категорію, клас споруди, кварталів року, півріччя. В інших випадках пишуть арабські цифри.

У тексту, за винятком формул, таблиць і рисунків, заборонено:

• вживати символ “Ø” як познаку діаметра ( треба писати слово “діаметр”)

• вживати без числових значень математичні знаки, наприклад: (більше) ; ( менше); = (дорівнює); № (номер); %(відсоток);

• вживати познаку одиниці фізичної величини, не подаючи її числове значення; у разі потреби цю одиницю подають повністю словами.

Індекс та реєстраційний номер стандарту треба розташовувати в одному рядку.

Усяку групу з трьох цифр числового значення величини, починаючи з молодшого розряду для цього числа, або праворуч чи ліворуч від десяткової коми дробового числа, рекомендовано відокремлювати проміжком від попередніх чи подальших цифр, за винятком цифр, що означають рік.

Приклад

23 456 ; 5 234, 568 35 ; але 1998 рік

Округлення числових значень до першого, другого, третього та ін. десяткових знаків для різних типорозмірів, марок і подібної продукції однієї назви має бути однакове. Наприклад, якщо при підрахунках втрат напору на першій ділянці значення округлено до трьох десяткових знаків , то і на всіх інших ділянках величини втрати напору на ділянках повинні мати після коми три десяткові знаки.

Залежно від технічної характеристики та призначення продукції кількість десяткових знаків того самого показника повинна бути однаковою тільки всередині цієї групи.

Приклад

Відмітки лотків в першому та другому колодязях дворової каналізації становлять 35, 145 та 36, 150 метрів відповідно ( а не 35, 145 та 36,15 метрів ).

Якщо в тексті наводять діапазон числових значень фізичної величини, познаку одиниці виміру треба наводити після обох меж діапазону.

Приклад

від 1 мм до 5 мм ( а не від 1 до 5 мм)

Якщо треба зазначити два або три виміри, їх подають так:

, а не