- Виробничі витрати:

А) прямі матеріальні витрати (вартість сировини та основних матеріалів)

Б) прямі витрати на оплату праці (на оплату праці)

В) інші прямі витрати (зв*язані з виробництвом продукції, амортизація ітд)

Г) загальновиробничі витрати

- адміністративні та комерційні витрати – адміністративні витрати, витрати на збут

56. Виробнича собівартість, її склад.

Основним показником, який характеризує ефективність роботи промислового виробництва є собівартість.

Собівартість – це виражена у грошовій формі сума витрат та випуск і реалізації продукції.

Розрізняються 2 види собівартості:

1. Виробнича собівартість ( витрати пов’язані з виробництвом продукції)

2. Повна собівартість (реалізація продукції)

Виробнича собівартість – це витрати на сировину, матеріали, паливо електроенергія для виробництва потреб, заробітної плати, відрахування на соціальний захист, амортизаційні витрати, загальновиробничі витрати.

Повна собівартість включає виробничу собівартість, а також витрати пов’язані з реалізацією продукції.

Розрізняють собівартість всієї продукції і собівартість одиниці продукції. Для того щоб розрахувати собівартість однієї продукції потрібно загальні витрати на випуск продукції у грошовому виражені поділити на кількість випущеної продукції в натуральному виражені.

Визначають собівартість одиниці продукції називають калькулюванням, і лежить в основі ціноутворення.

Рівень собівартості продукції в грошовій формі розраховується за формулою:

Z = З / q

q – кількість випущеної продукції в натуральному вираженні

З – загальні затрати випуску продукції в грошовому вираженні

58. Собівартість реалізованої продукції, її склад.

Основним показником, який характеризує ефективність роботи промислового виробництва є собівартість.

Собівартість – це виражена у грошовій формі сума витрат та випуск і реалізації продукції.

Розрізняються 2 види собівартості:

1. Виробнича собівартість ( витрати пов’язані з виробництвом продукції)

2. Повна собівартість (реалізація продукції)

Виробнича собівартість – це витрати на сировину, матеріали, паливо електроенергія для виробництва потреб, заробітної плати, відрахування на соціальний захист, амортизаційні витрати, загальновиробничі витрати.

Повна собівартість включає виробничу собівартість, а також витрати пов’язані з реалізацією продукції.

Розрізняють собівартість всієї продукції і собівартість одиниці продукції. Для того щоб розрахувати собівартість однієї продукції потрібно загальні витрати на випуск продукції у грошовому виражені поділити на кількість випущеної продукції в натуральному виражені.

Визначають собівартість одиниці продукції називають калькулюванням, і лежить в основі ціноутворення.

61. Статистичні показники витрат обігу їх розрахунки.

Рівень собівартості продукції в грошовій формі розраховується за формулою:

Z = З / q

q – кількість випущеної продукції в натуральному вираженні

З – загальні затрати випуску продукції в грошовому вираженні

Для аналізу динаміки собівартість продукції застосовується індексний метод.

Індивідуальні індекси собівартості одиниці продукції даного виду розраховується за формулами:

- індекс динаміки = Z1 / Z0

-ндекс виконання плану = Z1 / Zплану

- індекс планового завдання = Zплану / Z0

Z0- (зет нульове) собівартість у базисному періоді

Zплану – собівартість за планом у звітному періоді

Z1- (зет перше) собівартість у звітному періоді

Взаємо зв»язок між індексами :

Індекс динаміки = індекс виконання плану * індекс планового завдання.

65. Узагальнюючі показники ефективності виробництва,їх розрахунок. Ефективність виробництва – найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, чи чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництваї Ефективність можна вимірити через коефіцієнт – відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури. Економічна ефективність виражає результативність виробництва шляхом зіставлення затрат і одержаного результату визначають за такою формулою: де 3 означає матеріально-грошові затрати, а П - вартість-продукту. Ефективність використання окремих факторів виробництва визначають такі показники, як продуктивність праці, фондовіддача та матеріаломісткість продукції. фондовіддача - випуск продукції на одну грошову одиницю використаних основних виробничих фондів. Фв = П/ОФ, де П - річний обсяг товарної (чистої) продукції, ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів. Зворотний показник являє собою фондомісткість, яка показує затрати основних виробничих фондів на одиницю вартості виробленої продукції:Фм = ОФ/П Ефективність використання предметів праці (палива, сировини, і енергії, металів) виражається показником матеріаломісткості продукції. Він показує розмір матеріальних витрат на одиницю продукції в грошовому виразі: Мм = Мз/П, де Мз - матеріальні витрати, а П - вартість товарної (чистої) продукції. Найвища економічна ефективність виробництва має місце тоді, коли водночас зростає продуктивність праці, підвищується фондовіддача і знижується матеріаломісткість продукції. Продуктивність праці — показник ефективності використання робочої сили, зайнятої* в промисловості.

63.Поняття економічної ефективності суспільного виробництва. Найважливішим якісним показником суспільного виробництва є його ефективність. Розрізняють соціальну та економічну ефективність. Ефективність суспільного виробництва - це якісна характеристика, яка відображає рівень розвитку продуктивних сил і ступінь забезпечення потреб суспільства. Її визначають і оцінюють шляхом зіставлення результатів виробництва та витрат. Підвищення ефективності виробництва знаходить своє відображення в зростанні добробуту населення. Економічна ефективність — досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Вона є конкретною формою вияву закону економії часу, а її узагальнюючим показником за капіталістичного способу виробництва є норма прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності слугують продуктивність і фондомісткість, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капіталовкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін. Основними напрямами зростання економічної ефективності в Україні повинні бути суттєве зниження енергомісткості, матеріаломісткості, зростання фондовіддачі тощо. Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність.

43.Поняття ресторанного господарства,його види і склад. Оборот ресторанного господарства – включає роздрібний товарооборот суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які здійснюють діяльність з ресторанного господарства, оборот ресторанного господарства фізичних осіб-підприємців. Ресторанне господарство в Україні являє собою велику підгалузь господарства й намагається виділитися у самостійну галузь. Характерною особливістю ресторанного господарства є те, що воно поєднує всі чотири фази розширеного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання. Місце та роль ресторанного господарства характеризуються функціями, що воно виконує.Вирішальне значення в галузі мають виробництво та організація споживання. Майже дві третини продукції, що реалізують підприємства ресторанного господарства, є продукцією власного виробництва.За характером організації виробництва підприємства ресторанного господарства, в основному, схожі з підприємствами харчової промисловості. Однак, на відміну від підприємств харчової промисловості, підприємства ресторанного господарства виробляють продукцію, що не підлягає тривалому зберіганню й має бути швидко реалізованою. Частина продукції реалізується населенню через мережу магазинів кулінарії для споживання в домашніх умовах. За характером реалізації продукції ресторанне господарство відрізняється від підприємств харчової промисловості та роздрібної торгівлі, оскільки тут, поряд з реалізацією продукції, організується її споживання, а також надання населенню різних видів послуг.За виробничо-торговельною ознакою підприємства ресторанного господарства поділяються на заготівельні та доготівельні. Заготівельні підприємства відрізняються високим рівнем механізації праці, вони призначені для централізованого випуску напівфабрикатів, а також кулінарних і кондитерських виробів. Це фабрики кулінарних виробів і напівфабрикатів, спеціалізовані цехи з виробництва напівфабрикатів, фабрики-кухні тощо. Доготівельні підприємства — невеликі підприємства, що працюють на напівфабрикатах високого ступеню готовності та готових охолоджених страв, що надходять із заготівельних підприємств. До них належать вагони-ресторани, кафе, закусочні, буфети та ін.

62.Статистика фінансових результатів підприємства. Фінансові результати господарської діяльності характеризують процеси утворення, розподілу та використання капіталу всередині самих підприємств (організацій), між підприємствами, з банками, з державними бюджетними і позабюджетними фондами. При цьому найбільш важливими показниками є дохід, прибуток і рентабельність. До завдань статистики фінансових результатів господарської діяльності належать: • визначення показників фінансового стану господарської діяльності; • обчислення показників доходів, прибутку та рентабельності; • вивчення структури прибутку та факторів його формування; • характеристика дебіторської та кредиторської заборгованості; • оцінка фінансової стійкості та платоспроможності підприємств тощо. Ефективність фінансової діяльності виражається в досягнутих фінансових результатах. Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів. Доходи підприємства – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).Доходи – витрати = прибуток чи збиток Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно дотримуватися принципів визначення доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності. Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди співпадають. Принцип відповідності полягає впорівнянні доходів та витрат у звітному періоді, тобто витрати що здійснені у звітному періоді повинні порівнюватися з доходом задля якого здійснені витрати цього звітного періоду. Виходячи з принципу періодичності, для визначення фінансового результату доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами. Звітним періодом є один рік, проміжними звітними періодами є квартал, місяць. Фінансові результати визначають за видами діяльності, зокрема основна, операційна, інша звичайнадіяльність, окремо відображають надзвичайні доходи, витрати і податки з надзвичайного прибутку. Звичайна діяльність – будь яка основна діяльність, а також операції що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. До звичайної діяльності крім операційної належить фінансова і інвестиційна діяльність.Надзвичайна діяльність – подія або операція яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному місяці.

60. Статистичні показники витрат обігу, їх розрахунок. 1) рівень витрат (Рв) : Рв. = витрати/т.об Рівень в порівн. цінах : , 2) розмір зміни витрат (Δ Рв.) : Δ Рв =Р вф. – Р в. пл (мин), 3) темп зміни витрат ( Тзм) : Т зм.= , 4) індекс витрат – це відношення фактич. рівня витрат до рівня планового чи мин. періоду. 5) абсолютна сума економій (перевитрат) : Факт. сума витрат – Планова , 6) відносна сума економій (перевитрат) : .

53. Статистичні показники фонду оплати праці та їх розрахунок. Під оплатою праці розуміють винагороду виражену у грошовому вимірі, яку згідно трудового договору власник підприємства сплачує найманому працівнику за виконану роботу згідно кількості і якості цієї роботи. Фонд оплати праці , який формується на підприємстві включає 3 складові частини: • основна зарплата – це заробітня плата за тарифними ставками розцінками і посадовими окладами. • Додаткова зарплата – включає премії, відпускні доплати надбавки, передбачені чинним законодавством. • Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають одноразові премії, заохочення, матеріальну допомогу, непередбачені чинним законодавством. До статистичних показників з праці відносять: - рівень фонду оплати праці Р = ФОП / РТО 100% - середня зарплата СЗ = ФОП / СЧ - структура фонду оплати праці визначається за формулою відносної величини структури.