27. Статистичне вимірювання інфляції.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту та пропозиції. Одне із головних хворих місць інфляції - це те, що ціни мають тенденцію підніматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, інші піднімаються більш помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються. Одинз найбільш наочних показників наявності чи відсутності інфляції, її глибини є показник індексу цін. Показники інфляції покликані дати кількісну оцінку інфляційних процесів. Існує кілька індексів цін: індекс споживчих цін - перший з них. Він вимірює вартість «кошики» споживчих товарів і послуг, у тому числі наокремі види товарів (за 70 найменувань) у різних містах (132міста); індекс роздрібних цін набору з 25 найважливіших видів продуктів харчування; індекси кількості готівки в обігу і випуск грошей в звернення; індекс вартості життя - показник, що характеризує динаміку вартості набору споживчих товарів і послуг (відповідно до фактичної структури споживчих витрат населення).

28. Графічні зображення їх суть,і значення.

Графіком у статистиці називають наочне зображення статистичних величин за допомогою геометричних фігур.Графічний засіб зображення статистичних даних доповнює статистичні таблиці, а іноді й замінює їх. За допомогою графіків статистичний матеріал стає більш зрозумілим, краще усвідомлюється і запам`ятовується. Графіки мають велике значення у справі оперативного керівництва, тому при наведенні даних про стан злочинності органами внутрішніх справ обов`язково використовуються графіки.Графічний метод в статистиці нараховує більш 200 років. Вважається, що перші дані про техніку складання статистичних графіків знаходяться у роботі англійського економіста У.Плейфейра “Комерційний та політичний атлас”, яка була вперше надрукована у 1786 р. Потім вона виходила в світ ще двічі (у 1787 і 1801 рр.). В цій роботі використовувалися лінійні, секторні та стовпчикові діаграми. Вона ґрунтувалась на використанні сучасних досягнень математичної науки. Усі графіки у книзі були виконані на достатньо високому графічному рівні.

Графіки застосовуються для:

1. виявлення явища на попередніх стадіях аналізу

2. представлення кінцевих результатів аналізу.

29. Основні елементи графіка.

Для побудови геометричних зображень використовують крапки, штрихи, прямокутники, кола, квадрати та різні символи. Кожне статистичне графічне зображення повинно мати такі елементи: заголовок, масштаб, шкалу і характеристики показників (часові, територіальні та спеціальні). Заголовок графіка визначається згідно з досліджуванням суспільно-економічного явища, яке представлене у статистичних рядах чи таблицях.

Масштаб визначає, який розмір статистичної характеристики величини ознаки відповідає одиниці виміру, площі чи обсягу графічного зображення. Шкала складається абсциси та ординати графіка, які відкладаються відповідно по горизонталі і вертикалі. На них наносять статистичні величини.

30.Види графіків, порядок їх побудови.

За способом побудови графіки поділяються на діаграми, картодіаграми та картограми. Діаграма – це такий рисунок, на якому статистичні дані зображують за допомогою геометричних фігур (ліній, стовпчиків, точок тощо). Інакше кажучи, якщо територія, до якої відносяться зображені на графіку показники, вказана тільки словесно (в загальному заголовку або пояснювальних написах), то графік називається діаграмою. На картодіаграмі статистичні дані зображують за допомогою різних фігур на географічній карті або плані місцевості. На картограмі величину статистичних показників зображуються шляхом штрихування або розфарбовування відповідної території на географічній карті або плані місцевості.

31.Вимоги до побудови графіків.

При оформлені графіків потрібно додержуватись:

1. кожний графік повинен мати заголовок ( точний, і відповідати на питання Що? Де?Коли?)

2.графік повинен бути таких розмірів шоб її легко було аналізувати.

3. повині бути вказані одиниці виміру

За способом побудови графіки поділяються на діаграми, картодіаграми та картограми. Діаграма – це такий рисунок, на якому статистичні дані зображують за допомогою геометричних фігур (ліній, стовпчиків, точок тощо). Інакше кажучи, якщо територія, до якої відносяться зображені на графіку показники, вказана тільки словесно (в загальному заголовку або пояснювальних написах), то графік називається діаграмою. На картодіаграмі статистичні дані зображують за допомогою різних фігур на географічній карті або плані місцевості. На картограмі величину статистичних показників зображуються шляхом штрихування або розфарбовування відповідної території на географічній карті або плані місцевості.

Картограми і картодіаграми. Для порівняння однойменних явищ в просторі використовують також картограми і картодіаграми. При їх побудові геометричні образи і умовні позначення розташовуються на географічній карті або плані місцевості .Картограмою називається географічна карта (звичайно контурна), на якій інтенсивність поширення зображуваного явища (наприклад, коефіцієнта злочинності) показують різним штрихуванням або розфарбовуванням. Більш темні і яскраві фарби позначають, що явище зустрічається частіше, а світлі – менше. Таким чином можна наочне зобразити "географію злочинності" в державі, а також розповсюдження цивільних спорів на 10 тис. населення тощо. Іноді на карту наносять абсолютні дані у вигляді точок, кожна з яких означає одну й ту ж величину.Картодіаграмою називається географічна карта, на якій абсолютні дані зображуються по окремих територіях за допомогою геометричних образів (прямокутників, кругів та ін.) в масштабі з метою наочності виявлення розміру явища. Інакше кажучи, картодіаграма поєднує в собі картограму, яка демонструє розміщення явища в просторі, з діаграмою, яка показує розмір явища. У правовій статистиці вони використовуються дуже рідко, тому ми їх не наводимо.