3. Всі показники повинні бути порівняні в часі по території вказані в одних і тих же одиницях виміру.

Формули!

14. Середні величини, їх поняття і значення.

Середньою величиною називається узагальнена характеристику сукупності, однотипних явищ за варійованою ознакою.

Основними завданнями розрахунку середніх величин є :

1. характеристика зміни явищ у динаміці ,

2. виявлення тенденцій у розвитку явища,

3. виявлення нового прогресивного явища.

Недоліком середньої величини є те що вона є абстрактною (у середній величині скривають відстаючі функції підприємства, і також не виявляються передові)

Тому при аналізі, крім середньої , потрібно використовувати індивідуальні показники роботи підприємства.

Умови застосування середніх величин:

1.Наявність якісно-однорідної сукупності.

2. Достатня кількість одиниць цієї сукупності.

16. Мода і медіана.

У статистиці термін мода використовується у тих випадках коли визначається значення ознаки яка найчастіше зустрічається в сукупності.

Моду розраховують при вивчені попиту населення на споживачі, товари, цін..

Спосіб розрахунку моди залежить від вихідних даних: дискретний чи інтервальний ряя ( х_о-нижня межа модального інтервалу, к- розмір модального інтервалу, f₁f₂f₃ – відповідна частота, що передує модальному, модального та наступного за модальним.)

В дискретному – моду визначається за найбільшою часткою)

Медіаною в статистиці називають значення варіанти, яка ділить впо­рядкований ряд розподілу на дві рівні за чисельністю одиниць сукупності частини, знаходиться у середині ряду.

15. Види середніх величин, методика їх визначення.

Види середніх величин: Середня арифметична,гармонійна(, серденя проста і зважена),хронологічна

Проста – для не згрупованих даних.

Зважена – для згрупованих даних.

Формули!

17. Показники варіації, спосіб їх визначення.

Варіацією ознаки назвається коливання значень окремих одиниць сукупностей. Вона характерна для всіх соц.-економ. явищ.

Вона обумовлена дією різноманітних чинників які впливають на величину ознаки кожної одиниці.

Визнач варіації необхідне для того щоб встановити що криється за середнім значенням ознаки, в самій статистичній сукупності, якщо за середньою криється велика варіація , то сукупність неоднорідна за даною ознакою, сама середня не надійна, якщо варіація не велика то сукупність однорідна. При вивчені варіації статистика дає відповіді на такі питання

1.на скільки велика варіація ознаки.

2.На скільки великий вплив окремих чинників.

3.Які причини варіації

Найбільш простим показником що характер. Варіацію є розмір варіації

Він являє собою різницю між MaxIMin значень ознаки

Середнє лінійне відхилення, дисперсія,коеф варіації.

18. Середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації.

Середньо квадратичне відхилення – показує на скільки од. окремі значення ознаки в середньому відхил. від їх середнього рівня.

Коефіцієнт варіації — відносна величина, що служить для характеристики коливання (мінливості) ознаки. Коефіцієнт варіації застосовується тоді, коли необхідно оцінити мінливість ознак об'єкта, які виражені в різних одиницях вимірювання.V=G*100/x цей показник характеризує варіацію ознаки в процентному вираженні він є критерієм типовості середньої. Коли коеф. перевищує 33%, то сукупність не можна вважати якісно-однорідною.

19. Поняття рядів динаміки, їх види і характеристика.

Ряд динаміки – це розміщення у хронологічній послідовності значень певного статистичного показника, або це послідовність чисел, яка характеризує зміну явища в часі.

Ряди динаміки дають можливість виявити закономірності розвитку явищ полегшують їх аналіз.

Ряди динаміки класифікуються за такими ознаками:

1. за ознакою часу:

- моменті – відображають явища на певний момент часу ( на початок року, місяця, кварталу.)

- інтервальні – відображають статистичні дані за певний проміжок часу ( об’єм виготовленої продукції,

2. За характером показників наведених в ряду динаміки. Ряди бувають:

- ряди абсолютних величин. Побудовані з абсолютних величин.

- ряди відносних величин. – побудовані з відносних величин.

- ряди середніх величин – складаються із середніх величин.

21. Індекси, їх суть, значення та використання в економічній роботі.

Індекс – це відносна величина, що характеризує зміну соціально-економічного явища в часі, просторі чи порівняно з планом, нормою стандартом.

Форми вираження індексів:

1.коефіцієнт.

2.процент.

3. проміле.

Від звичайного відносної величини індекс відрізняється тим що він характеризує відношення складних явищ і дає відповідь не на одне питання а на ряд питань, які відносяться до конкретного явища і тому є більш складним і багатостороннім показником ніж відносні величини.

За допомогою індексового методу вирішуються такі завдання:

1. одержання порівняльної характеристики зміни явища в часі де індекси виступають як показник динаміки.

2. Характеризує виконання встановлених норми затверджених стандартом чи планом.

3. оцінюють роль окремих факторів що формує складне явище.

22. Форми індексів: індивідуальні і зведені.

Усі індекси поділяються на індивідуальні (і), загальні (зведені І)

Індивідуальні характеризують зміну ціни чи кількості якого не будь окремого взятого товару.

Загальні характеризують – зміну певної множини елементів.

23. Агрегатні індекси, порядок їх розрахунку та взаємозв’язок.

Основною формою зведених індексів є агрегатна форма вона застосовується тоді, коли виникає необхідність зробити аналіз зміни цін не по одному, а по різноманітному асортименту цін, зміну кількості об’єму проданої, кількість багатьох товарів.

Кожний агрегатний індекс складається з 2 елементів:

1.величини, яка індексується вивчення індексів

2. вага індексу, при допомозі яких непорівнянні показники індексів призводяться.

Агрегатний індекс – це співвідношення двох агрегатів:

1. індексована величина в чисельнику і знаменнику в різних періодах.

24. Середньо-гармонійні індекси, порядок визначення.

Середньо-гармонійні індекси застосовуються тоді, коли дані про кількість проданих товарів відсутній, а тому агрегатні індекси використати ти неможливо.

Середньо-гармонійні індекси одержують в результаті перетворення агрегатних індексів.

Формули!

25. Середньоарифметичні індекси, порядок визначення.

Середньоарифметичні індекси використовуються для розрахунку середньої зміни кількості товарів, коли відомі дані про суми товарообороту минулим періодом по кожній групі товарів і про зміну кількості кожної групи проданих товарів.

Формула!

55. Поняття «витрати», їх склад.

В процесі своєї діяльності підприємства використовують: трудові, матеріальні та фінансові ресурси, виражені у грошовій формі вони являють собою витрати підприємства.

Витрати підприємства в Україні приведені у відповідальність до міжнародних фінансових стандартів П(с)БО№16 «Витрати».

У складі поточних витрат підприємства можна виділити:

- адміністративні витрати

- витрати на збут

- інші оперативні витрати

Адміністративні – загальногосподарські витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

Найбільш питому вагу в цій групі витрат мають витрати на збут:

- пакування матеріалів

- на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам…

- на передпродажну підготовку товарів

- на транспортування основних засобів.

- інші витрати на збут

До інших операційних витрат належать витрати різного роду непродуктивні витрати ( штрафи, пені, неустойки)

Статистичні витрати вирішують такі завдання:

1.характеристика рівня динаміки і структури витрат на продукцію.

2. оцінка та аналіз факторів що формують величину витрат.

3. визначають економії перевитрати за кожною статтею витрат у порівняні з планом ( нормами)

4. виявлення шляхів у знижені витрат на продукцію роботи послуг.

59. Витрати торговельних організацій, їх склад і характеристика.

Основну частину витрат торговельного підприємства становлять витрати на збут.

Витрати обігу – це витрати пов’язані із доведенням товарів від виробника до безпосереднього споживача.

Витрати торговельного підприємства можна виразити абсолютними і відносними показниками.

Абсолютні виражаються в сумі джерелом інформації про витрати в сумі є форма №1 «Звіт про фінансовий результат» відносним показником є рівень витрат Р= витрати/т.о *100

57. Витрати операційної діяльності, характеристика та склад.

Склад витрат операційної діяльності за економічними елементами визначають за витратами, які не включають до собівартості реалізованої продукції.

Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групують за такими

- економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

64. Статистичне вивчення прибутку і рентабельності.

Під доходами розуміють економічні вигоди, які одержують підприємства від усіх видів своєї діяльності.

Прибуток = доходи – витрати підприємства.

Розрізняють такі види прибутку:

- балансовий – це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності підприємства.

- операційний – це прибуток від основної діяльності підприємства.

- чистий – це прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства після сплати на прибуток.

Чистий прибуток підприємство використовує в 2 напрямках:

14. інвестування у розвиток виробництва.

15. Оплата праці працівникам і соціального розвитку колективу.

Прибуток абсолютними і відносними показниками.

Абсолютний – прибуток в сумі

Відносний – рентабельність

Рентабельність виробництва: Р_в=П_б/Ф

Рентабельність основної діяльності: Р_о.д=П_б/В_р.

Рентабельність продукції: Р_п=П_р.п/О_р

Рентабельність капіталу: Р_к=П_б/К

П_б – балансовий прибуток

Ф – фонди

В_р – витрати на реалізацію продукції

О_р – обсяг її реалізації

К – капітал

51.Статистика продуктивності праці, її завдання показники.

Основним показником, який характеризує ефективність роботи підприємства є продуктивність праці.

В загальному розуміння продуктивність праці – це виробіток 1 робітника в одиницю часу годину, зміну, за місяць, квартал, рік.

Продуктивність праці у виробництві:

П= ОВП(обсяг виготовленої продукцій)/сЧ

В торгівлі

П= Т(т.о)/сЧ

Оберненим показником до продуктивності праці є трудомісткість, яка характеризує затрати часу на виготовлення одиниці продукції.

Т = сЧ/ОВП

Т=сЧ/РТО(роздрібний т.о)

Продуктивність праці вимірюється в натуральних, вартісних і трудових показниках.

Трудові показники продуктивності праці характеризують затрати часу на одиницю продукції.

Вимірюється в людино-днях і людино-годинах.

Усі чинники, які сприяють підвищенню продуктивності праці можна об’єднати в 2 групи:

1.----

2. науково-технічні.

48. Статистика чисельності і складу працівників, основні показники.

Одним із основним завдання статистики є облік чисельності працівників.

Облік чисельності працівників здійснюється згідно інструкції зі статистичною кількістю працівників в народному господарстві в Україні на 2005 рік.

Згідно інструкції виділяють 2 види чисельності:

1.облікова чисельність працівників.

2. середньооблікова чисельність

Облікова чисельність – це показник чисельності на дату ( на початок місяця, квартал, року). Вона включає як фактично працюючих так і відсутніх на роботі з причин (хвороби, відпустки)

Середньооблікова чисельність – це чисельність в середньому за період(місяць, квартал, рік). Вона використовується в економічному аналізі і плануванні. Середньооблікова чисельність розраховується підсумуванням чисельності працівників за кожний календарний день звітного місяця і включаючи святкові і вихідні дні і ділять одержану суму на число календарних днів звітного місяця.

49. Показники руху робочої сили.

Під рухом робочої сили розуміють постійну зміну чисельності працівників на підприємстві.

Для характеристики руху робочої сили використовують абсолютні і відносні показники:

Абсолютні :

1. оборот з прийомом, який включає зовнішній оборот ( чисельність працівників прийнятих на роботу) та внутрішній оборот ( число працівників які перейшли з однієї категорії в іншу того ж підприємства)

2. обороти зі звільненням включає зовнішній і внутрішній оборот.

3. плинність кадрів – це чисельність працівників звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

1.Кофіцієнт обороту з прийому

2.Кофіцієнт обороту із звільнення

3..Кофіцієнт плинності кадрів

50. Статистика використання робочого часу, її показники

Робочий час-це частина календарного періоду яка використовується на виробництві продукції або для виконання вевного виду робіт чи послуг,для характеристики використання робочого часу застосовують спеціальні показники:

-абсолютні

-середні

Основними одиницями виміру для характеристики абсолютних показників витрат робочого часує:людино-години і людино-дні.

Но їх визначають такі фонди робочого часу

1.Каледарний фонд часу(КФ)-це фонд робочого часу за календарем,являє собою суму людино-днів явок і неявкою працівників на роботу.

2.КФ можна також розраховувати множиною числа календарних днів періодів на середню облікову чисельність працівників.

3.Табельний фонд(ТФ)- цього визначаю відніманням святкових

ТФ=КФ-СД-ВД

4.Максимально можливий фонд

ММФ=ТФ-ЧФ

Відносні – ефективність використання робочого часу:

1.коефіцієнт використання календарного фонду

К_кф= ФФ/КТ

К_тф=ФФ/ТФ К_ммф=ФФ/ММФ

Де ФФ – фактичний фонд.

41. Статистичні показники обсягу продукції, методика їх визначення.

В процесі аналізу випуску і реалізації продукції розраховуються такі показники:

1.рівень виконання плану випуску продукції:

Р_ВП=Q_Ф/Q_пл. *100

Динаміка в діючих цінах =Q_зв.п/Q_мин. *100

Динаміка в порівняних цінах. (Q₁/і_р)/ Q_{0 *100}

Коефіцієнт рентабельності випуску продукції: Кр=Q_{ф.в плану}/Q_{план *100}

Коефіцієнт аритмічності: К_ар=100% - К_р

Структура продуктивності визначається за формулою відносної величини структури

В_с= n_i/N *100

26. Індекси середніх величин і структурних зрушень.

Для характеристики динаміки двох середніх рівнів однорідної сукупності визначають індекс середньої величини. Він характеризує зміну середньої величини в результаті дії двох чинників – якісного та кількісного.

1.при наявності вихідних даних про кількість реалізованих товарів та ціни:

2.за наявності вихідних даних про структуру реалізованих товарів та ціни.

При аналізі однорідної сукупності статистичні індекси дають змогу виявити й оцінити зрушення в кількісному показнику. Їх розраховують:

1.за наявності вихідних даних про кількість реалізованих товарів і ціну базисного періоду.

2.за наявності вихідних даних про структуру реалізованих товарів та ціну базисного періоду.

Індекс структурних зрушень Id, навпаки, показує, як змінилася середня за рахунок структурних зрушень; значення ознаки x фіксуються на постійному рівні:У кожній конкретній індексній системі Id оцінює вплив на динаміку середньої того структурного фактора, який є основою поділу сукупності на складові.Формули індексів фіксованого складу і структурних зрушень різнозважені: в Ix ваги фіксуються на рівні поточного періоду, в Id — значення ознаки x — на рівні базисного періоду. Саме такий варіант зважування забезпечує пов’язування цих індексів у систему:Розглянемо побудову індексів середніх величин на прикладі трудомісткості продукції одного виду, яка виготовляється за різними технологіями