Статистика

12. Відносні величини, їх суть, одиниці вимірювання, застосування.

Відносними величинами називається співвідношення, абсолютних величин.Відносні величини мають відносне значення при аналізі соц. економічних явищ, оскільки дозволяють оцінити явища з точки зору їх динаміки, складу інтенсивності тощо.

Відносні величини можуть бути вираженні:

1. У формі коефіцієнтів

2. %

3. ‰

Перш ніж визначати відносні величини необхідно встановити чи можна співвставити і порівняти статистичні показники для одержання правильних висновків, при цьому необхідно врахувати:

1. Чи були зміни в методології, обліку

2. Чи було організовано зміну сукупності.

3. Всі показники повинні бути порівняні в часі по території вказані в одних і тих же одиницях виміру.

20. Показники ряду динаміки, методика їх розрахунку.

Усі показники ряду динаміки можна поділити на 2 групи: абсолютні і відносні. Абсолютні: абсолютний приріст, значення 1% приросту

Відносні: коеф. і темп росту, коеф. і темп приросту.

Обчислення показників ряду динаміки ґрунтується на співставленні рівних рядів, і проводиться 2 методами:

1.базусний

2.ланцюговий

Суть базисного – що кожний наступний зрівнюється з першим обраним за базу порівнянь.

Суть ланцюгового – на кожний наступний рівень зрівнюється з попереднім

Формули:

1. Предмет, метод і завдання статистики.

Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільно-економічних явищ та процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною характеристикою в умовах визначеного місця і часу.

До специфічних методів належать:

4. статистичне спостереження

5. зведення і групування стат. даних

6. метод узагальнен.стат. показників

7. вибірковий метод

8. табличний метод

9. графічний метод

Завдання:

1. всебічне дослідження виникаючих у суспільстві глибоких перетворень економічних і соціальних перетворень на основі науково-обґрунтованих показників.

2. Узагальнення та прогнозування тенденцій розвитку господарства держави.

3. Виявлення резе_рвів ефективності суспільного виробництва.

4. Своєчасне забезпечення господарчих та керівних органів статистичною інформацією.

3.Програмно – методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.

План статистичного спостереження складається з 2 частин:

1.програмно-методологічна – включає питання, які пов’язані з визначенням:

- мети спостереження

- об’єкта спостереження

- одиниць спостереження

- програми спостереження – перелік питань на які необхідно одержати відповідь

2.організаційна – вираховує питання скільки коштів, часу витрачається.

4. Форми статистичного спостереження

Статистичне спостереження здійснюється в 2 формах:

1. звітність

2. спеціально-організоване статистичне спостереження.

Звітністю називається форма стат. спост. При якій стат.дані надходять в органи від підприємств у вигляді обов’язкових звітів про їх роботу за встановленими формами та у відповідні строки.

Звітність складається на основі даних первинного обліку, який ведеться на всіх підприємствах.

Розрізняють звітність:

1. Загальнодержавну

2. Відомчу

За сторонами подання звітність буває:

1. Річна

2. Поточна

Спеціально-організоване спостереження – це форма спостереження, яка охоплює сфери життя, які не охопленні звітністю:

10. Переписи

11. Обліки ( облік земельного фонду)

12. Обстеження

13. Опитування

5.Види та способи статистичного спостереження.

Види спостережень визначаються ознаками групування. За обхватом одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності.

До несуцільного обстеження відносять: вибіркове, основного масиву, анкетне i монографічне спостереження. За часом проведення статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне і одноразове. Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів (інформації) по мірі їх виникнення.

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу: перепис населення – через 10 років, перепис обладнання – через 2 роки і т.ін. Одноразове спостереження проводять епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань.

Способи статистичного спостереження є:

1. безпосередній облік фактів – якщо записи у фольмуляр проводяться у момент встановлення факту

2. документарний – якщо запис у фольмуляр здійснюється на основі документів

3. опитування – якщо запис відповідей на запитання роблять зі слів опитуваного.

6. Перевірка результатів статистичного спостереження.

Статистична інформація, яку одержують в процесі статистичного спостереження, підлягає перевірці та контролю. Перевіряється як повнота охоплення одиниць сукупності, так і повнота і правильність заповнення формулярів. Розбіжність між записами у формулярі та реальними значеннями ознак має назву помилки спостереження. Розрізняють помилки реєстрації та помилки репрезентативності.

Помилки реєстрації виникають в наслідок неправильного встановлення факту або помилкового запису у формулярі. Вони поділяються на випадкові та систематичні. Випадкові помилки виникають під впливом випадкових чинників і дають викривлення даних як більшу, так і в меншу сторони. Систематичні помилки призводять до викривлення інформації у певному напрямку. Вони бувають навмисними і ненавмисними.

Навмисні помилки виникають внаслідок свідомого викривлення фактів або даних. Їх часто називають приписками. Посадові особи,  які допускають такого роду помилки притягаються до відповідальності. Ненавмисні помилки пов'язані з особливостями психіки людини, наприклад схильність до заокруглення цифр.

Помилки репрезентативності виникають лише при проведенні несуцільних спостережень і зумовлюються тим, що обстежується тільки частина сукупності. Такі помилки є об'єктивними, їх можна кількісно оцінити та врахувати.

Помилки спостереження виявляються та усуваються після перевірки та контролю  формулярів. Контроль починається із зовнішнього огляду формуляру на предмет повноти та якості його заповнення. Далі здійснюється логічний та арифметичний контроль. Логічний контроль полягає у зіставленні відповідей на питань.

7. Статистичні зведення та групування, суть, завдання та значення.

Під статистичним зведення розуміють систематизацію та підсумування даних з метою одержання узагальненої характеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак

Статистичне групування – це розподіл зібраного статистичного матеріалу на групи за однією або кількома ознаками.

Основні завданням статистичного групування є:

1.Одержання узагальнених показників і більш глибокий їх аналіз.

2.Виділення і вивчення суспільно-економічних типів явищ.

3.Встановлення зв’язків і залежностей між явищами.

4.Вивчиння структури явищ.

Перед тим як вступити до групування вирішують 3 завдання:

1. що взяти за основу групування.

2. скільки груп необхідно утворити

3. як розмежовуються групи.

8. Групувальні ознаки їх види.

Групувальна ознака - це ознака за якою розподіл сукупність одиниць явищ від правильного її вибору залежать висновки, які одержують в результаті статистичного групування.Групування може проводитись за кількісними і якісними ознаками.

Кількісна – це ознака яка має цифровий вимір: обсяг т/о, числ. Прац.

Якісна – це ознака немає цифрового виміру: стать, прод . тов..

Якщо групуванняпроводиться за якісною ознакою, то число груп відповідає числу її різновидів. Після встановленнякількісної груп визначають розмір інтервалів групування( це різниця між макс. І мін. Значення ознаки в кожній групі)