
- •Міністерство освіти і науки України Національний університет кораблебудування
- •Михайлюк в.О., Романовський г.Ф., Савіна о.Ю.
- •Рекомендовано Методичною радою нук
- •Завдання на лабораторні роботи з дисциплін
- •Рекомендована література
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Підсумком лабораторної роботи є письмовий звіт.
- •Тема 1: Критерії оцінки здоров’я
- •1.1. Показники стану здоров’я
- •Оцінка результатів розвитку: 50…55 балів – нормальний розвиток; більше 55 – відмінний; менше 50 – недостатній.
- •1.2. Методика оцінки стану здоров'я людини за найбільш застосованими критеріями
- •Тема 2: Умови безпечного харчування
- •Небезпеки довільного харчування
- •2.2. Режими здорового харчування
- •Тема 3: Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •3.1. Принципи надання невідкладної допомоги при нещасних випадках
- •3.2. Відпрацювання методик надання допомоги
- •Надання допомоги при кровотечах
- •Тема 4: Особливості організації та надання першої медичної допомоги у Надзвичайних Ситуаціях
- •4.1. Організація медичного забезпечення у надзвичайних ситуаціях (нс)
- •Надання першої медичної допомоги при ураженні рр, нхр та бор
- •Організація та способи проведення спецобробки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Методика перерахунку одиниць радіоактивності в одиниці поглиненої (еквівалентної) дози
Оцінка результатів розвитку: 50…55 балів – нормальний розвиток; більше 55 – відмінний; менше 50 – недостатній.
1.2. Методика оцінки стану здоров'я людини за найбільш застосованими критеріями
Оцінка стану за антропометричними показниками:
Визначити й оцінити антропометричні дані: ріст, маса тіла, окружність грудної клітки.
Визначити величину “нормованої” маси тіла залежно від віку з таких залежностей:
для чоловіків: М = 0,25.(3.Р–450+Т)+40,5;
для жінок: М = 0,225.(3.Р–450+Т)+45,
де М – маса (кг), Р – ріст (см), Т – вік (у роках).
Примітка: якщо реальна маса тіла не перевищує ідеальну більш ніж на 10 %, це означає, що вона в нормі.
Визначити величину індексу тілесної маси (індексу Кетле) за формулою:
ІК = маса (кг) / ріст2 (м),
й оцінити його результат, з урахуванням таких критеріїв: 20…25 – норма (ідеально – 22), 25…30 – надмірна маса, більше 30 – ожиріння, менше 19 – недостатня маса.
Визначити показник розвитку грудної клітки.
Порівняти отримані антропометричні показники з нормованими і зробити висновок.
Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи
Пульс – це поштовхоподібне коливання стінок кровоносних судин, зумовлене виштовхуванням крові зі шлуночків серця. Пульс прощупується там, де великі артерії проходять над щільними тканинами. За пульсом можна характеризувати серцеву діяльність. Однією з основних властивостей серцевих скорочень є частота пульсу – це кількість скорочень серця за хвилину. Отримавши дані частоти пульсу, можна визначити тривалість одного серцевого циклу, тобто повного скорочення й розслаблення серця, поділивши 60 с на частоту скорочень серця. Наприклад, у дорослої людини частота скорочень серця – 75 на хвилину, а серцевий цикл 0,8 с (60:75). Серцевий цикл складається зі скорочень передсердь – 0,1 с, скорочень шлуночків – 0,3 с і загальної паузи – 0,4 с.
Визначити частоти пульсу при різних станах організму.
У стані спокою, сидячи, знайти пульс кінцями другого, третього та четвертого пальців правої/лівої руки на променевій артерії і підрахувати кількість пульсових ударів упродовж 10 секунд. Дані занести до табл. 1.
Таблиця 1. Показники функціонального стану серцево-судинної системи
Показники функціонального стану |
У стані спокою |
Після навантаження |
||
сидячи (за 10 с) |
одразу |
через 5 хв |
через 10 хв |
|
Частота пульсу |
|
|
|
|
Визначити частоту пульсу за 1 хвилину в стані спокою (частота пульсу за 10 с х 6) та порівняти її з віковою нормою (табл. 2), зробити висновок.
Таблиця 2. Частота серцевих скорочень у здорових людей у стані спокою (за М. Г. Сандруччі, Г. Боно)
Вік, роки |
Частота серцевих скорочень за хвилину |
15…20 |
60…90 |
20…30 |
60…65 |
30…40 |
65…68 |
Зробити 20 присідань за 40 с і визначити частоту пульсу та одного серцевого циклу впродовж 10 с після навантаження; через 5 хв., через 10 хв. Дані занести до табл. 1.
Оцінити рівень функціонального стану серцево-судинної системи організму за допомогою даних табл. 3.
Таблиця 3. Зміни пульсу на динамічну пробу 20 присідань
Оцінка змін
|
Пульс |
Після навантаження |
|
ударів за 10 с |
Час повернення до вихідної величини |
||
до проби |
після проби |
||
Добра |
10…12 |
15…18 |
1…3 хв |
Задовільна |
13…15 |
20…23 |
4…5 хв |
Незадовільна |
16 і більше |
24 і більше |
6 хв і більше |
Зробити висновки про функціональний стан серцево-судинної системи.
Оцінка функціонального стану дихальної системи
Визначити функціональну дихальну пробу з максимальною затримкою дихання до і після 20 присідань (проба Сєркіна), яка включає три фази і виконується сидячи.
Одночасно з увімкненням секундоміра затримати дихання на спокійному вдиху (І фаза). Час затримки дихання внести до табл. 4.
Таблиця 4. Час затримки дихання (с)
Фази |
Оцінка |
||
І |
ІІ |
ІІІ |
|
|
|
|
|
Присісти 20 разів упродовж 40 с, визначити одразу ж час затримки дихання (II фаза) і результат записати в табл. 4.
Відпочити одну хвилину і знову визначити час затримки дихання на вдиху (III фаза). Дані внести до табл. 4.
На основі одержаних результатів із використанням даних табл. 5 оцінити функціональний стан дихальної системи, записати у графі «Оцінка» табл. 4.
Таблиця 5. Оцінка проби Сєркіна
Фази |
Оцінка |
||
І |
ІІ |
ІІІ |
|
60 с і більше |
30 с і більше |
більше 60 с |
відмінно |
40…55 с |
15…25 с |
35…55 с |
добре |
20…35 с |
12 с і менше |
24 с і менше |
погано |
У висновку охарактеризувати функціональний стан дихальної системи.