3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ

Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ можливі у процесуальних формах тимчасового припи­нення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження у ній без ухвалення судового рішення. Тимчасо­ве припинення здійснення процесуальних дій настає внаслі­док відкладення розгляду справи (статті 169, 170 ЦПК Ук­раїни) і зупинення провадження у справі (статті 201-204 ЦПК України).

Закінчення провадження без ухвалення судового рішення настає у результаті закриття провадження у справі (стат­ті 205, 206 ЦПК України) і залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК України).

Відкладення розгляду справи полягає в тому, що розгляд справи у даному судовому засіданні не провадиться, а перено­ситься судом на призначений ним день нового судового засідання (ст. 170 ЦПК України). Відкладення розгляду спра­ви зумовлюється різними обставинами: неявкою осіб, які бе­руть участь у справі, та інших учасників процесу.

Суд може відкласти розгляд справи також у зв'язку з не­обхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб. У справах про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя (ст. 191 ЦПК України).

Залежно від конкретних обставин справи вирішується можливість розгляду чи відкладення розгляду справи. Про відкладення розгляду справи суд постановляє ухвалу (ст. 208 ЦПК України), зміст якої повинен відповідати ст. 210 ЦПК України.

Зупинення провадження у справі. Обов'язкове зупинення провадження у справі настає з підстав, передбачених ст. 201 ЦПК України.

Факультативне (необов'язкове) зупинення провадження у справі можливе з інших підстав, передбачених ст. 202 ЦПК України. Питання про зупинення провадження у справі розгля­дається у судовому засіданні за участю осіб, які беруть участь у справі, про що суд постановляє ухвалу.

Закриття провадження у справі. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 205 ЦПК

Підстави для залишення заяви без розгляду визначені ст. 207 ЦПК.

4. Протокол судового засідання

Фіксування цивільного процесу здійснюється шляхом: фіксування судового засідання технічними засобами (ст. 197 ЦПК України); ведення журналу судового засідання (ст. 198 ЦПК України); складання протоколу про окремі процесуальні дії (ст. 200 ЦПК України).

Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідан­ня або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК України). Носій технічного запису судо­вого засідання (касета, дискета тощо) є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання при­єднується до матеріалів справи. Особа, яка брала участь у справі, має право вимагати від суду повного або часткового відтворення технічного запису судового засідання. Таке від­творення можливе за ініціативою суду. За розпорядженням головуючого судового засідання на заяву особи, яка бере участь у справі, можливе повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за плату, встановлену Кабінетом Міністрів України. Особа, яка бере участь у справі, має також право одержати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис.

Журнал судового засідання веде секретар судового засідання по конкретній справі у письмовій формі і встановленого ст. 198 ЦПК України змісту. У ньому повинні бути зазначені: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування су­ду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секрета­ря судового засідання; 3) справа, що розглядається, наймену­вання (назва) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва про­цесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відо­мості, передбачені ЦПК України. Журнал невідкладно після судового засідання підписується секретарем судового засідан­ня, який його веде та приєднується до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. (ст. 199 ЦПК України).

Протокол про окремі процесуальні дії. Про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза судовим засіданням, скла­дається протокол в письмовій формі за змістом, передбаченим ст. 200 ЦПК України. У протоколі зазначаються: рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії: час початку вчинен­ня процесуальної дії; найменування суду, який розглядає спра­ву, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, назва (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекла­дачів, свідків; відомості про роз'яснення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; усі розпорядження головуючого та постановлені ух­вали; заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі; основ­ний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також по­казання свідків, усне роз'яснення експертам своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консуль­тації та висновки спеціалістів; докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; час закінчення вчинення процесуальної дії, інші відомості, передбачені ЦПК України. Протокол окремої проце­суальної дії повинен бути оформлений не пізніше наступного дня вчинення такої дії і приєднується до справи.