
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
Очищувач NPU для капілярного контролю ставитися до серії MET-L-CHEK. Це екологічно безпечний очищувач на спиртовій основі, швидко випаровується не залишаючи слідів.
Контрастний капілярний метод методом впровадження дозволяє визначати поверхневих дефектів, таких як тріщини, пори та ін
Очищувач NPU застосуємо при температурі від -10 º С до +100 º С
Області застосування очищувача NPU по галузях промисловості:
• авіабудування,
• металургія,
• будівництво ядерних реакторів,
• автомобілебудування,
• електротехніка,
• машинобудування,
• ливарне виробництво,
• штампування,
• кораблебудування,
• медицина.
Області застосування очищувача NPU за матеріалами:
• леговані сталі,
• чавун,
• металеві покриття,
• пластмаси,
• вироби порошкової металургії,
• кольорові метали,
• стеатит,
• кераміка.
3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
Проявник Met-L-Chek D - 70 - це неводний проявник для контролю, застосовуваний як з флуоресціюючими, так і видимими пенетранта.
Проявник D 70 міститься у переліку кваліфікаційних продуктів MIL-I-25135E і AMS-2644 як проявник форми «d» та «е». Він відповідає вимогам Правил експлуатації котлів та посудин, що працюють під тиском ASME, ASTM E-165, ASTM E-1417 і матеріалам, контрольованим пенетранта ASTM E-1418.
Проявник наноситься напиленням, як за допомогою аерозолі, так і звичайного розпилового пістолета.
Перед застосуванням проявник необхідно струшувати. Основа - розчинник - може загорятися і слід уникати відкритого полум'я. Містить мало сірки, соди, хлору та інших галогенів, що робить його надійним при роботі з титаном і споавамі з високим вмістом нікелю, що знаходять застосування в ядерних технологіях.
Висновки
Методи НК, які описані вище, застосовують електромагнітні коливання в широкому частотному діапазоні. Так радіохвильовий метод використовує частоти 106 – 108 Гц, в той час як радіаційний метод поля з частотою 10^17 Гц. Тобто частоти використовуємих для НК хвиль можуть відрізнятися на десять порядків.
Результати сучасних досліджень дають надію на розвиток нових методів НК. Прикладом для такого висновку можуть бути пропозиції по використанню для НК хвиль терагерцевого (THz) діапазону. Він займає положення між міліметровими та інфрочервоними хвилями і може з успіхом конкурувати з радіаційним НК внаслідок відсутностнього іонізіційного впливу на матеріали. В той же час, THz хвилі можуть легко проникати скрізь полімерні матеріали. Таким чином, з’являється можливість подальшого розвитку методів НК.
Перелік посилань та довідкової літератури