
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
3.1.3.3 Комвис лм
КОМВИС ЛМ призначений для вихорострумового контролю
- Теплообмінних труб (парогенераторів, конденсаторів та ін)
- Перемичок колекторів парогенераторів
- Різьблення шпилькових гнізд, шпильок, гайок
Особливості
- Одночасне одержання сигналу на 4-х частотах
- Висока швидкість контролю
- Великий набір вихорострумового перетворювача різних типів
- Обмін даними з системою управління маніпулятором
- Можливість детального аналізу вихрострумовий даних, цифрова фільтрація та вейвлет-перетворення сигналів
- Автоматичне визначення типу і розмірів дефекту
- Різні види порогів спрацьовування сигналізації про наявність дефектів
- Роздрук протоколу результатів контролю з дефектограмами і реєстром дефектів, а також картограми об'єкта контролю
Технічні характеристики:
Частотний діапазон, кГц |
0,5-1000 |
Кількість вхідних каналів |
2 |
Кількість вихідних каналів |
8 |
Максимальна швидкість контролю, м / с |
2 |
Розрядність АЦП, біт |
14 |
Максимальна частота дискретизації, кГц |
400 |
Габаритні розміри, мм |
400x291x223 |
3.1.4 Радіохвильовий контроль
3.1.4.1 НВЧ Д-4П
НВЧ Д-4П, застосовуваний для виявлення при ручному скануванні місць, не доступних для контролю при автоматичному скануванні.
На рис. 3.8 приведена структурна схема приладу, що складається з двох частин (I і II).
Рисунок
3.8 - Структурна схема приладу НВЧ Д-4П
У дефектоскопі застосована однозонної-довая схема з компенсаційним каналом, що забезпечує режим роботи на відображення з компенсацією опорного сигналу.
Високочастотні коливання клі-стрункого генератора /, промодуліро-ванні «меандром», за допомогою подвійного Т-образного трійника 2 діляться між випромінюючим і компенсаційним каналами. Прийнятий сигнал через цей же трійник і розділовий феритовий вентиль 3 потрапляє в детектор 4. До детектору через трійник 5 підводиться компенсаційний сигнал. Завдяки наявності в компенсаційному каналі аттенюатора 6 і фазовращателя 7 режим роботи зондуючого пристрої можна варіювати в широких межах. Виділена детектором низькочастотна складова сигналу подається на реєструючий підсилювач 8 та індикаторний прилад 9.
Технічна характеристика приладу НВЧ Д-4П
Робоча довжина хвилі, мм. ,, 8 Виявляються розшарування:
розкривши, мм ...,. »• 0,1
площа, см2, 1
глибина залягання, мм,, До 20
Розміри блоку ручного ска-
нування, мм,,. 250Х 250Х100
Маса, кг. 25
Контрольований матеріал склопластик, кераміка,
Рисунок 3.9 – Типічні схеми амплітудно-фазових дефектоскопів
Схема
дефектоскопа на рис. 3.9,б позбавлена
зазначених недоліків. Вона відрізняється
від попередньої тим, що в ній опорне
плече з керованих атенюаторів і
короткозамикача замінено другою антеною.
Симетричні плечі подвійного образу-водного
трійника повернуті в один бік так, що
антени паралельні і спрямовані в бік
контрольованого об'єкта. Обидва плеча
трійника є робочими. Виявлення
не-однородностей проводиться за рахунок
порівняння коефіцієнтів відбиття від
двох ділянок об'єкта, що знаходяться
під антенами. Якщо електрична довжина
робочих плечей однакова, то схема є
самобалансірующейся ї не реагує на
зміни зазору, товщини і діелектричних
властивостей контрольованого шару,
коли ці зміни відбуваються одночасно
і однаково під обома антенами. Будь-яка
зміна параметрів шару під однією з антен
у порівнянні з параметрами шару, що
знаходиться під іншою антеною, призводить
до порушення балансу моста і появі
сигналу на виході детекторної секції.
Недоліком такої схеми є те, що вона
фіксує тільки кордони протяжних
неоднорідно-стей і не дає інформації
про зміну властивостей виробу в цілому,
а результат залежить від перекосу
датчика, що приводить до різниці у
величині зазору між обома антенами.
Однак основне достоїнство схеми полягає
в можливості проведення контролю (без
перебудови схеми) виробів з різними
властивостями, товщиною і при змінному
зазорі. На цьому принципі заснована
робота дефектоскопа СД-12Д.