
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
Завдання №47
47.1 Ультразвуковий контроль зварних з’єднань
Ультразвуковий контроль зварних з’єднань згідно ГОСТ 14782-76 проводять, як правило, ехо-методом з включенням перетворювачів за поєднаною схемою. Значно рідше застосовують тіньовий і дзеркально- тіньовий з роздільним і роздільно-поєднаним включенням перетворювачей відповідно і ехо-дзеркальний методи. Кут введення коливань вибирають таким, щоб відстань від перетворювача до шва була як можна меншою, а напрям променя - можливо близьким до нормалі по відношенню до перерізу, в якому площа очікуваних дефектів максимальна. Контроль ведуть прямим і іноді відбитим променями. Двократно і багаторазово відбитим променем контролюють у разі, коли розміри посилення шва не дозволяють прозвучивать його прямим або однократно відбитим променем при оптимальному куті введення променя.
47.2 Способи акустичної візуалізації
Отримання зображення фотодифузійним або звукохімічним шляхом вимагає великої інтенсивності ультразвуку і великої експозиції, тому цей спосіб не знайшов широкого застосування.
Звукотепловий ефект полягає в перетворенні частини енергії упругих коливань в тепло. Використання цього ефекту для ультразвукової інтроскопії нині практично не досліджене.
Ефекти в рідких кристалах представляють інтерес для візуалізації ультразвуку, але досягнутий поріг чутливості занадто високий.
Механічні ефекти - метод поверхневого рельєфу Соколова, осередок Польмана і їх модифікації. На основі цих ефектів отримують зображення хорошої якості, але і тут порогова чутливість висока.
Звукооптичні ефекти - дифракційні і інтерференційні ефекти світла, що пройшли через прозоре середовище, зазвичай воду, з полем пружних хвиль в ній. Ці ефекти часто використовують для акустоскопії і у ряді випадків забезпечують довільно низький поріг чутливості.
47.3 Ультразвукові інтроскопи
Ультразвукові інтроскопи, розроблені для медичної діагностики, можуть знайти застосування і для промислового контролю. Так, прилад УИ-25ЭЦ можна без переробок застосовувати для контролю виробів з матеріалів, швидкість поширення ультразвуку в яких близько 1500 м/с. Це вироби з матеріалів типу гум, пластмас. Максимальний розмір області, що візуалізується, 300×300 мм (при с = 1500 м/с). Наявність тимчасової автоматичного регулювання посилення (ТАРП) до 60 дБ забезпечує можливість контролю матеріалів з великим загасанням ультразвуку.
Завдання №48
48.1 Ультразвукові прилади для контролю товщин
По характеру фізичних принципів, використовуваних для виміру товщини, акустичні товщиноміри ділять на: імпульсні, в яких товщина вимірюється за часом проходження ультразвукового імпульсу у виробі або шарі;
імпульсні або з безперервним випромінюванням, в яких товщина визначається по амплітуді минулих через виріб ультразвукових хвиль;
з безперервним випромінюванням, в яких товщина вимірюється по фазі тих, що пройшли через виріб ультразвукових хвиль;
резонансні, в яких для вимірювання товщини використовується локальний резонансний метод або локальний метод вільних коливань, а також інші інтерференційні явища, що виникають при поширені акустичних хвиль у виріб.
Найбільш поширені акустичні товщиноміри - ехо-імпульсні, що дозволяють контролювати виріб як з гладкими пласкопаралельними, так і з грубо- обробленими, кородованими, еродованими, криволінійними і непаралельними поверхнями.
48.2 Ультразвуковий контроль довжини та діаметру труб
Контроль довжини виробів в принципі не відрізняється від контролю товщини і проводяться, як правило, ехо- методом. Для цієї мети широко застосовують ехо-дефектоскопи, причому відлік довжини проводять по екрану ЕЛТ або по глибиномірному пристрою. При визначенні подовжніх розмірів в тонких довгих об'єктах можуть збуджуватися хвилі різних типів, наприклад, нормальні хвилі в пластинах і стержнях. При використанні цих хвиль необхідно вибирати такі частоти УЗК, щоб швидкість хвиль була практично незалежна від зміни товщини листа або діаметру стержня.
Зовнішній діаметр труб і товщину листів, через які погано проходить УЗК, контролюють за допомогою системи, що складається з двох перетворювачів, розташований співвісний на фіксованій відстані.
48.3 Ультразвуковий засіб контролю структури матеріалів
Одним з найважливіших показників якості кристалічних матеріалів, зокрема металів, є структура, головним чином величина зерна, що впливає на міцні характеристики виробу. Величина зерна визначена ДСТУ 5639-82 як середній діаметр зерна і оцінюється в номерах шкали.
Для виміру коефіцієнта затухання найбільше застосування отримав імпульсний (ехо- або тіньовий) метод, заснований на порівнянні амплітуд ультразвукових сигналів, вживаний в імерсійному або контактному варіанті. Структуру матеріалу оцінюють шляхом зіставлення даних, отриманих на контрольованому виробі і на зразках, з відомою середньою величиною зерна. Для контролю застосовують серійні імпульсні дефектоскопи, оснащені каліброваним атенюатором.