
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
Завдання №43
43.1 Безконтактні перетворювачі і прилади
Безконтактні методи збудження акустичних хвиль розширюють можливості акустичного контролю при великих швидкостях і варіаціях об’єму контролю, високих і низьких температурах, шорсткою і забрудненою поверхнею об'єкту, а також у випадках, коли за вживаною технологією механічний контакт і контактні рідини застосовувати недопустимо.
43.2 Акустичний зв’язок за допомогою повітря
Повітря можна використовувати для акустичного зв’язку ультразвукових перетворювачів з об’єктом контролю перш за все, коли не треба введення акустичної енергії всередину об’єкта контролю, наприклад, при експрес-контролі параметрів шорсткості поверхні виробу, дистанційної віброметрії та товщинометрії листів (при двосторонньому доступі). При цьому можна застосувати ультразвукові коливання з частотами від десятків кілогерц до одиниць мегагерц, затухання яких у повітрі не так велико, щоб перешкоджати їх використанню. При розробці апаратури слід враховувати залежність швидкості звуку від зовнішніх умов: температури, вологості, руху повітря.
Контроль виробів з металів об’ємними акустичними хвилями з використанням тільки повітряного акустичного зв’язку є проблематичним з-за малого проходження акустичної енергії через межу повітря-тверде тіло, а також внаслідок того, що кут заломлення ультразвукового променя залежить у більшій мірі від кута падіння. Якщо товщина контролюючого об’єкта спів розмірна з довжиною пружної хвилі в ньому, то коефіцієнт прозорості значно збільшується.
43.3 Термоакустичний зв’язок
Термоакустичний ефект заснований на збудженні акустичних хвиль, що змінюються у часі термомеханічними напруженнями в результаті нерівномірного нестаціонарного розподілу температур. Тіло можна нагрівати безконтактно (індукційний нагрів) і навіть дистанційно (нагрів променем лазеру).
При амплітуді коливань температури 100 на частоті порядку 10 МГц напруження, що збуджується в металі термоакустичним методом, будуть одного порядку з напруженням, отриманими звичайним п’єзоелектричним методом.
Завдання №44
44.1 Ефект електричного поля
Акустичні коливання струмопровідної поверхні виробу можуть бути викликані силами взаємодії електричних зарядів, якщо цю поверхню зробити однією з пластин конденсатора. Прийом акустичних коливань може бути здійснений в результаті зворотного ефекту - появи змінного електричного опору на обкладеннями конденсаторного перетворювача при зміні відстані між обкладеннями, одним з яких є виріб. При напруженості електричного поля конденсатора 107 В/м добуток коефіцієнтів перетворення конденсаторного перетворювача на три-чотири порядки менше, ніж у випадку п'єзоелектричного перетворювача. Тому перетворювачі такого типу використовують лише для досліджень, наприклад для безконтактного виміру розподілу амплітуди коливань поверхні в широкому діапазоні частот.
44.2 Ефект електромагнітного поля
Збудження акустичних коливань під дією електромагнітного поля відбувається в результаті декількох ефектів. Ефект намагнічування проявляється у взаємодії поля намагніченості феромагнітного виробу з полем зовнішнього джерела. Ефект магнітострикції проявляється в деформації елементарних об'ємів феромагнітного виробу під дією зовнішнього магнітного поля. Зворотній ефект - поява магнітного поля в результаті деформації елементів феромагнітного тіла - називають магнітопружним ефектом.
Ефект вихрових струмів, що індукуються у виробі під дією змінного струму в котушці, розташований поблизу виробу, проявляється в їх взаємодії із зовнішнім (стаціонарним або імпульсним) магнітним полем, що отримується за допомогою постійного магніту або електромагніту. Іноді джерелом зовнішнього магнітного поля являється котушка, яка наводить вихрові струми. Зворотний ефект проявляється у виникненні вихрових струмів у виробі в результаті коливання елементів виробу в постійному магнітному полі і у збудженні вихровими струмами індукціонними ЕРС в котушці, розташованій поблизу виробу.
44.3 Електромагнітно-акустичні перетворювачі
У таблиці. 10 показані основні схеми електромагнітно-акустичних (ЕМА) перетворювачів, дія яких заснована на ефектах електромагнітного поля.
Чутливість ЕМА-перетворювачів приблизно на два порядки менша чутливості п’єзоелектричних перетворювачів.
Застосування системи імпульсного намагнічування, що діє тільки в момент випромінювання та прийому акустичного імпульсу, дозволяє виконувати ЕМА-перетворювачі малогабаритними.
Т
аблиця
10 (наведена в оригіналі з [1])