
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
Завдання №39
39.1 Ехо-метод
Ехо-метод реєструє ехо-сигнали від дефектів.
Дзеркальний ехо-метод заснований на дзеркальному віддзеркаленні імпульсів від дефектів, орієнтованих вертикально до поверхні, з якої ведеться контроль. Для цього похилі перетворювачі (А і С) розташовують по різні сторони виробу (К-метод) або по одну сторону виробу (А і В), використовуючи віддзеркалення від нижньої поверхні. Це підвищує надійність виявлення непроварів і тріщин у зварних швах. У процесі контролю за допомогою механічних або електричних пристроїв виконується умова lа + lв = const.
39.2 Імпендансний метод
Від розглянутих акустичних методів НК істотно відрізняється імпедансний метод. Він заснований на аналізі зміни механічного імпедансу ділянки поверхні контролюючого об'єкту, з яким взаємодіє перетворювач. Про зміні імпедансу судять по характеристикам коливань перетворювача: частоті, амплітуді, фазі. У вітчизняних низькочастотних дефектоскопах імпедансу перетворювач має форму стержня. У деяких іноземних приладах (Бонд-тестер, США) перетворювач виконують у формі п’єзопластини з протектором і демпфером. Частота коливань тут значно вище.
При використанні стоячих хвиль збуджуються вільні або змушені коливання або об'єкту контролю в цілому (інтегральні методи), або його частини (локальні методи). Вільні коливання в об'єкті найчастіше збуджуються шляхом механічного удару, а вимушені - шляхом дії гармонійної сили, частота якої змінюється. Стан (бездефектність) об'єкту аналізують по власній частоті вільних коливань або по резонансах вимушених коливань. Рідше використовують амплітуду відповідних коливань.
39.3 Метод акустичної емісії
Найбільш характерним пасивним методом, що використовує рухомі хвилі, є акустико-емісійний метод. При акустичній емісії пружні хвилі випромінюються самим матеріалом в результаті внутрішньої динамічної локальної перестройки його структури. Такі явища, як виникнення і розвиток тріщин, алотропічні перетворення, рух скупчень дислокацій, - найбільш характерні джерела акустичної емісії. Контактуючі з виробом п’єзоперетворювачі приймають пружні хвилі і дозволяють встановити місце їх джерела (дефекту).
Завдання №40
40.1 Вібродинаміка
Пасивними акустичними методами, засновані на збудженні стоячих хвиль або коливань об'єкту контролю, є вібраційно-діагностичний і шумодіагностичний. При першому аналізують параметри вібрацій якої-небудь окремої деталі або вузла (ротора, підшипників, лопатки турбіни) за допомогою приймачів контактного типу, при другому вивчають спектр шумів працюючого механізму, зазвичай з допомогою мікрофонних приймачів.
40.2 П’єзоелементи
П’єзоелектричні матеріали - матеріали, що володіють п'єзоефектом, використовуються для виготовлення п’єзоелементів (п’єзопластин), що слугують в акустичних приладах НК для перетворення електричних коливань в пружні і пружних коливань в електричні.
У дефектоскопії в переважній більшості випадків застосовують п’єзопластини, поляризовані по товщині.
40.3 Конструкції контактних перетворювачем
П'єзоелектричний перетворювач – пристрій, призначений для перетворення електричної (акустичної) енергії в акустичну (електричну). Принцип роботи перетворювача заснований на використанні п'єзоелектричного ефекту.
Найбільш широке застосування в ультразвуковій дефектоскопії отримали контактні перетворювачі. П’єзопластина в контактному прямому поєднаному п’єзоперетворювачі притиснута з одного боку до демпферу, з іншої - до протектору.
П’єзопластину демпфер і протектор, склеєні між собою, називають резонатором. Резонатор розміщений в корпусі. За допомогою виводів п’єзопластину сполучають з електронним блоком дефектоскопа. Контактна рідина (мастильний матеріал) забезпечує передачу пружних коливань ультразвукової частоти перетворювача до контрольованого виробу і навпаки.
Прямі перетворювачі призначені для збудження поздовжніх хвиль.