Завдання №37

37.1 Термоелектричні приклади

Прилади неруйнівного контролю, засновані на термоелектричному ме­тоді, знаходять застосування при сортуванні деталей по марках сталей, для експрес-аналізу сталі та чавуну безпосередньо в ході плавки і в зливках, визначення товщини галь­ванічних покриттів, вимірювання гли­бини загартованого шару, дослідження процесів втоми металу.

Джерелом інформації про фізичний стан матеріалу при термо­електричному методі неруйнівного контролю є термо-ЕРС, яка виникає в ланцюзі, що складається з пари електродів (гарячого і холодного) і контрольованого металу.

37.2 Електроіскрові прилади

Для контролю суцільності діелек­тричних покриттів (емаль, скло, епоксидна смола) на внутрішній по­верхні труб застосовують електроіскрові прилади. Так, для контролю труб в цехових умовах застосовують дефектоскоп ИД-1М. Його робота полягає на електроіскровому пробої де­фектних місць в діелектричному по­критті високою випрямленою на­пругою. Контроль здійснюється за допомогою змінних електроіскрових голівок, що вставляються в трубу на металевій штанзі. Дефектоскоп забезпечений світловою і звуковою сигналі­зацією.

37.3 Турбоелектричні і електростатичні прилади

Дефектоскоп ДИВ-1 дозволяє про­водити кількісний аналіз високочастотного розряду, що відбувається між поверхнею контрольованого виробу і прозорим електродом разрядно-оптичного перетворювача (ПРО). При товщині склопластика 6 мм добре виявляється непроклей між шарами з розкриттям близько 0,15 мм, площею від 0,1 мм² і більш, а при просоченні органічної тканини кау­чуком контролюється вміст зв’я­зуючого речовини з точністю ±50 %.

У текстильній, папероробній, нафтохімічній і інших галузях промисловості знаходять застосування прилади типу ИНЕП, призначені для виміру напруженості електростатичних зарядів, що виникають при електризації швидкорухомих діелектричних матеріалів (текстиль, папір та ін.).

Принцип дії приладу заснований на безконтактному вимірі напруженості електростатичного заряду.

Завдання №38

38.1 Акустичні коливання

Для акустичного методу НК застосовують коливання ультразвукового і звукового діапазонів частотою від 50 Гц до 50 Мгц. Інтенсивність коливань зазвичай невелика, не перевищує 1 кВт/см2. Такі коливання відбуваються в області пружних деформацій середовища, де напруга і деформації пов'язані пропорційною залежністю (область лінійної акустики).

Амплітуда акустичних хвиль в рідинах і газах характеризується одним з наступних параметрів:

акустичним тиском (Па) або зміною тиску відносно середнього значення тиску в середовищі:

де с – швидкість поширення аку­стичних хвиль; ρ – густина середовища;

зміщенням v (м) частинок середовища з положення рівноваги в процесі ко­ливального руху;

швидкістю (м/с) коливального руху частинок середовища

де t – час.

Крім пружності за об'ємом, в твер­дому тілі існує пружність по формі, тому в тілі можуть поширюватися хвилі двох типів : повздовжні та поперечні.

38.2 Класифікація методів контролю

Згідно ГОСТ 23829-79 акустичні методи ділять на дві великі групи: використовуючи випромінювання і прийом акустичних хвиль (активні методи) і засновані тільки на при­йомі хвиль (пасивні методи). У кож­ній з груп можна виділити методи, засновані на виникненні в об’єкті контролю рухомих і стоячих хвиль, або коливань.

Активні акустичні методи, в яких застосовують хвилі, що біжать, ділять на дві підгрупи, що використовують проходження і віддзеркалення хвиль. Застосовують як безперервне, так і імпульсне випромінювання.

До методів проходження відносяться наступні.

Тіньовий метод заснований на зменше­нні амплітуди хвилі, що пройшла, під впливом дефекту.

Часовий тіньовий метод заснований на запізнюванні імпульсу, викликаному оточуванням дефекту.

Дзеркально-тіньовий метод заснований на послабленні сигналу, відбитого від протилежної поверхні виробу (донного сигналу).

Велосиметричний метод заснований на зміні швидкості пружних хвиль за наявності дефекту.

38.3 Тіньовий метод

Тіньовий метод заснований на зменше­нні амплітуди хвилі, що пройшла, під впливом дефекту.