
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
Завдання №12
12.1 Характеристики манометричного методу контролю герметичності
Метод |
Принципиальные основы метода |
Способы проведения испытаний |
Области применения |
Предельно достижимый порог чувствительности к потоку, м3·Па/с |
Манометричний |
Регистрация изменения полного давления Р в системе испытаний в результате перетекания проникающих веществ через течи |
Камерный
Бескамериый |
Проверка герметичности изделий, находящихся под избыточным давлением Предварительная оценка степени герметичности перед контролем высокочувствительными течеискателями |
10-4
|
12.2 Характеристики елетронозахватного методу контролю герметичності наведені в таблиці 9
Таблиця 9
Метод |
Принципиальные основы метода |
Способы проведения испытаний |
Области применения |
Предельно достижимый порог чувствительности к потоку,м3· Па/с |
|
Электро-нозахватний |
Регистрация перетекания через течи электроотрицат Характеристикі пробных веществ, склонных к образованию отрицательных ионов, по изменению тока разряда |
Щупом |
Изделия, находящиеся под избыточный давлением электроотрицательных пробных веществ |
10-11
|
|
|
|
Обдувом |
Испытания вакуумных систем |
10-9 |
12.3 Характеристики хімічного методу контролю герметичності наведені в таблиці 10
Метод |
Принципиальные основы метода |
Способы проведения испытаний |
Области применения |
Предельно достижимый порог чувствительности к потоку,м3·Па/с |
|
Хімічний |
Регистрация проникающих через течи веществ по эффекту химических реакций с индикаторным покрытием |
С использованием индикаторных покрытий |
Контроль герметичности оборудования замкнутых и незамкнутых конструкций |
10-9 |
Завдання №13
13.1 При радіаційному контролі використовують, як мінімум, три основних елементи:
джерело іонізуючого випромінювання;
контрольований об'єкт;
детектор, реєструючий дефектоскопічну інформацію.
При проходженні через виріб іонізуюче випромінювання послаблюється - поглинається і розсіюється. Ступінь ослаблення залежить від товщини ɓ і щільності 𝝆 контрольованого об'єкту, а також від інтенсивності М і енергії Е випромінювання. При наявності в речовині внутрішніх дефектів розміром ∆ɓ змінюються інтенсивність і енергія пучка випромінювання.
13.2. Радіографічні методи радіаційного неруйнівного контролю засновані на перетворенні радіаційного зображення контролюємого об'єкта в радіографічний знімок або запис цього зображення на запам’ятовуючий пристрій з послідуючим. На практиці цей метод найбільш поширений в зв’язку з його простотою і документним підтвердженням одержуваних результатів. В залежності від використовуваних детекторів розрізняють плівкову радіографію і ксерорадіографію (електрорадіографію). У першому випадку детектором прихованого зображення і реєстратором статичного видимого зображення служить фоточутлива плівка, у другому напівпровідникова пластина, а в якості реєстратора використовують звичайну бум агу.
13.3. Залежно від використовуваного випромінювання розрізняють кілька різновидів промислової радіографії: рентгенографію, гаммаграфію, прискорювальну і нейтронну радіографії. Кожен з перерахованих методів має свою сферу використання. Цими методами можна просвічувати сталеві вироби товщиною від 1 до 700 мм.
Радіаційна інтроскопія - метод радіаційного неруйнівного контролю, заснований на перетворенні радіаційного зображення контрольованого об'єкту в світлове зображення на вихідному екрані радіаційно-оптичного перетворювача, причому аналіз отриманого зображення проводиться в процесі контролю.
Чутливість цього методу менше, ніж радіографія, його перевагами є достовірність отримуваних результатів завдяки можливості стереоскопічного бачення дефектів та розгляду виробів під різними кутами, «експресність» та безперервність контролю.