
- •Загальні поняття
- •Аналіз методів неруйнівного контролю
- •1.1 Магнітний метод
- •1.2 Електричний метод
- •1.3 Вихрострумовий метод
- •1.4 Радіохвильовий метод
- •1.5 Тепловий метод
- •1.6 Оптичний метод
- •1.7 Радіаційний метод
- •1.8 Акустичний метод
- •1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •Комплект контрольних завдань з навчальної дисципліни.
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Завдання №31
- •Завдання №32
- •Завдання №33
- •Завдання №34
- •Завдання №35
- •Завдання №36
- •Завдання №37
- •Завдання №38
- •Завдання №39
- •Завдання №40
- •Завдання №41
- •Завдання №42
- •Завдання №43
- •Завдання №44
- •Завдання №45
- •Завдання №46
- •Завдання №47
- •Завдання №48
- •Завдання №49
- •Завдання №50
- •3.1.1 Магнітні дефектоскопи
- •3.1.1.1 "Магекс-1м"
- •3.1.1.2 "Магекс-2"
- •3.1.1.3 "Магекс-3"
- •3.1.1.4 Магнитний дефектоскоп da 750, da 1500 (parker)
- •3.1.1.6 Ручний намагнічуючий пристрії (parker)
- •3.1.2 Електричний контроль
- •3.1.2.1 Детектор мікроотворів Elcometer 270
- •3.1.2.2 Термоелектричний дефектоскоп тес-364м
- •3.1.3 Вихрострумовий контроль
- •3.1.3.1 Вихрострумовий дефектоскоп вд-30нк
- •3.1.3.3 Комвис лм
- •3.1.4 Радіохвильовий контроль
- •3.1.4.2 Дефектоскоп сд-12д
- •3.1.5 Теплова контроль
- •3.1.5.1 Тепловізор flir b40
- •3.1.5.2 Тепловізор Fluke Ti10
- •3.1.6 Оптичний контроль
- •3.1.6.1 Відеоендоскопи migs
- •3.1.6.2 Відеоендоскоп серії vigs
- •3.1.7 Радіаційний контроль
- •3.1.7.1 Малогабаритний переносний генератор постійного потенціалу ср 120 / ср160 з автономним живленням
- •3.1.7.2 Комплекс цифрової радіографії kodak industrex hpx-1
- •3.1.7.3 Рентгенівські апарати site-X панорамного і направленого випромінювання
- •3.1.8 Акустичний контроль
- •3.1.8.1 Тіам-3 течешукач акустичний
- •3.1.8.2 Дефектоскоп ультразвуковий портативний удз – 71
- •3.1.9 Неруйнівний контроль проникаючими речовинами
- •3.1.9.1 Індикаторний склад "іфх-колор-п"
- •3.1.9.2 Пенетрант mr 68 c (mr-Chemie)
- •3.1.9.2 Очищувач npu, горючий (аерозоль, 400мл)
- •3.1.9.3 Проявник Met-l-Chek d - 70 (аерозоль, 400мл)
- •Химченко н.В. Неразрушающий контроль в химическом и нефтяном машиностроении / н.В. Химченко, в.А. Бобров. – м.: Машиностроение, 1978. – 264 с.
Завдання №6
6.1. Радіохвильовий неруйнівний контроль заснований на аналізі взаємодій електромагнітного випромінювання радіохвильовому діапазону з об'єктом контролю, на практиці найбільшого поширення набули надвисокочастотні (СВЧ) методи, використовуючі діапазон довжин хвиль від 1 до 100 мм. Взаємодія радіохвиль носити характер взаємодії тількі падаючої хвилі (процеси поглинання, дифракції, відображення, заломлення, що відносяться до класу рядіооптичних процесів) або взаємодій падаючої і відображеної хвиль (інтерференційні процеси, відносяться до області радіоголографії). Крім того, в радіодефектоскопії можуть використовуватися специфічні резонансні ефекти взаємодії радіохвильового випромінювання (електронний парамагнітний резонанс, ядерний магнітний резонанс та ін.) Використання радіохвиль перспективне з двох причин: розширення області застосування діелектричних, напівпровідникових, феритових і композитних матеріалів, контроль яких іншими методами менш ефективний, можливості використання особливості радіохвиль діапазон СВЧ.
6.2Метод неруйнівного контролю, якій використовує електромагнітні хвилі в терагерцевому діапазоні, полягає у регістрації та аналізі параметрів полів після іх взаємодії з об’ектом контролю.
6.3. Приймачі хвиль НВЧ. Для прийому хвиль НВЧ в приладах неруйнівного контролю можуть бути використані в основному термоелектричні індикатори (термопари, термістори, болометри) і випрямляючі пристрої (кристалічні детектори). Багато з них вельми чутливі і реагують на потужність 10-12 Вт. Для передачі джерела енергії до приймача випромінювання використовують як хвильові лінії так і вільний простір. Хвилевід за яким поширюється електромагнітна хвиля, представляє собою металеву трубу прямокутного або круглого перетину.
Завдання №7
7.1. Капілярні методи неруйнівного контролю засновані на капілярному проникненні індикаторних рідин (пенетранта) в порожнині поверхневих та наскрізних несплошностей матеріалу об'єктів контролю та реєстрації індикаторних слідів, що утворюються візуальним способом або за допомогою перетворювача. Капілярний НК призначений для виявлення невидимих або слабо видимих неозброєним оком під поверхневих та наскрізних дефектів в об'єктах контролю, визначення їх розташування, протяжності (для дефектів типу тріщин) і орієнтації по поверхні. Цей вид контролю дозволяє діагностувати об'єкти будь яких розмірів і форм, виготовлені з чорних і кольорових металів і сплавів, пластмас, скла, кераміки, а також інших твердих матеріалів. Капілярний контроль застосовують також для об'єктів, виготовлених з феромагнітних матеріалів, якщо їх магнітні властивості, форма, вид і місце розташування дефектів не дозволяє досягти необхідної за ГОСТ 21105-75 чутливості магнітопорошковим методом або магнітопорошковий метод контролю не допускається застосовувати за умовами експлуатації об'єкта.
7.2. Капілярний дефектоскопічні матеріал застосовують при капілярному неруйнівному контролі і використовують для просочення, нейтралізації або видалення надлишку проникаючого речовини з поверхні і прояви його залишків з метою отримання первинної інформації про наявність несуцільності в об'єкті контролю. Дефектоскопічні матеріали підбирають в залежності від вимог, що пред'являються до об'єкта контролю, його стану та умов контролю. Їх укомплектовують в цільови набори, в які входять повністю або частково взаємообумовлені сумісні дефектоскопічні матеріали, наведені нижче. Набір дефектоскопічних матеріалів - взаємозалежне цільове поєднання дефектоскопічних матеріалів: індикаторного пенетранту, проявника, очищувача і гасителя. Індикаторний пенетрант И - капілярний дефектоскопічний матеріал, що володіє здатністю проникати в несплошності об’єкта контролю та індицировати їх. Очисник від пенетранта М - капілярний дефектоскопічний матеріал, призначений для видалення індикаторного пінетранта з поверхні об'єкта контролю самостійно або в поєднанні з органічним розчинником або водою. Гаситель пенетранта (гаситель) Г - капілярний дефектоскопічні матеріал, призначений для гасіння люмінесценції або кольору залишків відповідних індикаторних пенетрантов на поверхні об'єкта контролю. Проявник пенетранта П - капілярний дефектоскопічний матеріал, призначений для витягання індикаторного пенетранта з капілярної порожнини несуцільності з метою утворення чіткого індикаторного малюнка і утворення контрастуєючого з ним фону.
7.3. Апаратура капілярного неруйнівного контролю - це технічні засоби контролю, виключаючи дефектоскопічні матеріали, використовувані для капілярного неруйнівного контролю. Капілярний дефектоскоп - це сукупність приладів капілярного неруйнівного контролю, допоміжних засобів і зразків для випробувань, якими за допомогою набору дефектоскопічних матеріалів здійснюється технологічний процес контролю. Капілярні дефектівскопи (далі дефектоскопи) призначені для виявлення невидимих або слабо видимих оком поверхневих дефектів (тріщин, пористості, непроварів, інших несплошностей різного походження) в металевих та неметалевих матеріалах, напівфабрикатах та виробах будь-якої геометричної форми. Прилади капілярного нерозривно-вирішального контролю - це пристрої, за допомогою яких отримують, передають і перетворюють інформацію про технологічні операції, дефектоскопіческіх матеріалах або наявності несплошності для безпосереднього сприйняття оператором або заміняючим його засобом.