
- •Що таке охорона праці, її завдання, державна політика в галузі оп, законодавчі документи в оп.
- •Право громадян на охорону праці, режими праці та відпочинку працюючих, охорона праці неповнолітніх та жінок.
- •Обов’язки роботодавці та працівника у сфері охорони праці, Соціальний захист працюючих.
- •4.Відповідальність роботодавця і працівника щодо порушення вимог з охорони праці. Фінансування заходів з по
- •1.Дисциплінарна відповідальність
- •2.Адміністративна відповідальність
- •3.Матеріальна відповідальність
- •3. Кримінальна відповідальність
- •Фінансування
- •5. Органи державного нагляду за охороною праці, їх функції
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •6. Система управління охороною праці
- •7.Служба оп та її завдання
- •8. Громадський контроль за станом оп на підприємстві. Медичний огляд працівників. Атестація робочих місць за умовами праці
- •9.Організація та навчання з питань оп. Види інструктажів
- •10. Що таке гігієна праці та виробнича санітарія. Умови праці.
- •11. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники.
- •12.Мікроклімат виробничих приміщень та його показники.
- •13.Температура повітря, його нормування, вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •14.Вологість повітря,його нормування, вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •15.Швидкість руху повітря,його нормування,вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •16. Температурні показники мікроклімату, нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •17. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •18 . Шкідливі хімічні речовини їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •19. Шум. Його вплив на організм працівника працівника та заходи щодо зниження шуму.
- •20. Вібрація. Її вплив на організм працівника працівника та методи захисту.
- •21. Виробнече освітлення, його показники та розрахунок.
- •22. Напруженість та важкість трудового процесу.
- •23. Виробничий травматизм та професійні захворювання. Їх причини.
- •24. Роботи з підвищеною небезпекою. Розслідування нещасних випадків
- •25. Методи забезпечення безпеки обладнання. Сигнальні кольори, знаки безпеки
- •26. Організація робочих місць. Робоче місце.
- •27. Механізація і автоматизація технологічних процесів і обладнання. Контрольно-вимірювальні засоби. Блокувальні і сигнальні пристрої
- •28. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •29. Безпека при вантажо-розвантажувальних і транспортних роботах
- •30. Безпека при земляних роботах
- •31. Дія електричного струму на організм людини
- •32. Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •33. Вплив шляху протікання струму на наслідки ураження
- •34. Електробезпека та основні причини електротравматизму
- •35.Класифікація виробничих умов за рівнем електронебезпеки
- •36.Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •37. Захисне заземлення та занулення
- •38. Ізоляція, захисне відключення, індивідуальні засоби захисту.
- •39. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •40. Що таке пожежа та пожежна безпека. Основні нормативні документи. Причини пожеж.
- •41. Класифікація пожеж. Оцінка пожежовибухонебезпеки речовин, матеріалів.
- •42. Горіння та його види
- •43. Особливості горіння горючих речовин і матеріалів. Самозаймання
- •44. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія а
- •45. Класифікація пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон.
- •46. Засоби пожежогасіння. Класифікація вогнегасних засобів. Вогнегасники
- •47. Протипожежне водопостачання
- •48. Система протипожежного захисту
- •Вогнестійкість будівель і споруд . Властивості будівельних конструкцій
- •50. Установки пожежної автоматики
- •51. Організація забезпечення пожежної безпеки на підприємстві. Обов’язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •52. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •53. Навчання з питань пожежної безпеки. Види інструктажів
44. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86) поділяються на п'ять категорій; А, Б, В, Г, Д.
Категорія а
(Вибухопожежонебезпечна) - приміщення (будівлі), у яких знаходяться горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро-і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа, а також речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б
(Вибухопожежонебезпечна) - це приміщення (будівлі), в яких знаходяться горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В
(Пожежонебезпечна) - це приміщення (будівлі), в яких знаходяться горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що вони не належать до категорій А чи Б.
Категорія Г
Це приміщення (будівлі), в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д
Це приміщення (будівлі), в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
45. Класифікація пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон.
Пожежонебезпечна зона – це обмежений простір всередині або поза приміщенням, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
Клас П-І - зони приміщень, в яких зберігаються (використовуються) горючі рідини з температурою спалаху вище 61°С.
Клас П-ІІ - зони приміщень, де можливе утворення горючого пилу або волокон з нижньою концентраційною межею межу поширення полум'я понад 65 г/м3 до об’єму повітря.
Клас П-ІІа - зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини. Горючий пил і волокна відсутні.
Клас П-ІІІ - зовнішні установи та ззовні розташовані зони, де зберігаються або використовуються горючі рідини з температурою спалаху понад 61°С, а також тверді горючі речовини.
Вибухонебезпечна зона – це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші. Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності з ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок».
Газо-, пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітряні-вибухонебезпечні зони класів 20,21,22.
Вибухонебезпечна зона класу О – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто ситуації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормаль
ної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Класифікація пожежонебезпечних зон виконується відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).