- •Що таке охорона праці, її завдання, державна політика в галузі оп, законодавчі документи в оп.
- •Право громадян на охорону праці, режими праці та відпочинку працюючих, охорона праці неповнолітніх та жінок.
- •Обов’язки роботодавці та працівника у сфері охорони праці, Соціальний захист працюючих.
- •4.Відповідальність роботодавця і працівника щодо порушення вимог з охорони праці. Фінансування заходів з по
- •1.Дисциплінарна відповідальність
- •2.Адміністративна відповідальність
- •3.Матеріальна відповідальність
- •3. Кримінальна відповідальність
- •Фінансування
- •5. Органи державного нагляду за охороною праці, їх функції
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •6. Система управління охороною праці
- •7.Служба оп та її завдання
- •8. Громадський контроль за станом оп на підприємстві. Медичний огляд працівників. Атестація робочих місць за умовами праці
- •9.Організація та навчання з питань оп. Види інструктажів
- •10. Що таке гігієна праці та виробнича санітарія. Умови праці.
- •11. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники.
- •12.Мікроклімат виробничих приміщень та його показники.
- •13.Температура повітря, його нормування, вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •14.Вологість повітря,його нормування, вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •15.Швидкість руху повітря,його нормування,вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •16. Температурні показники мікроклімату, нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •17. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •18 . Шкідливі хімічні речовини їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •19. Шум. Його вплив на організм працівника працівника та заходи щодо зниження шуму.
- •20. Вібрація. Її вплив на організм працівника працівника та методи захисту.
- •21. Виробнече освітлення, його показники та розрахунок.
- •22. Напруженість та важкість трудового процесу.
- •23. Виробничий травматизм та професійні захворювання. Їх причини.
- •24. Роботи з підвищеною небезпекою. Розслідування нещасних випадків
- •25. Методи забезпечення безпеки обладнання. Сигнальні кольори, знаки безпеки
- •26. Організація робочих місць. Робоче місце.
- •27. Механізація і автоматизація технологічних процесів і обладнання. Контрольно-вимірювальні засоби. Блокувальні і сигнальні пристрої
- •28. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •29. Безпека при вантажо-розвантажувальних і транспортних роботах
- •30. Безпека при земляних роботах
- •31. Дія електричного струму на організм людини
- •32. Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •33. Вплив шляху протікання струму на наслідки ураження
- •34. Електробезпека та основні причини електротравматизму
- •35.Класифікація виробничих умов за рівнем електронебезпеки
- •36.Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •37. Захисне заземлення та занулення
- •38. Ізоляція, захисне відключення, індивідуальні засоби захисту.
- •39. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •40. Що таке пожежа та пожежна безпека. Основні нормативні документи. Причини пожеж.
- •41. Класифікація пожеж. Оцінка пожежовибухонебезпеки речовин, матеріалів.
- •42. Горіння та його види
- •43. Особливості горіння горючих речовин і матеріалів. Самозаймання
- •44. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія а
- •45. Класифікація пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон.
- •46. Засоби пожежогасіння. Класифікація вогнегасних засобів. Вогнегасники
- •47. Протипожежне водопостачання
- •48. Система протипожежного захисту
- •Вогнестійкість будівель і споруд . Властивості будівельних конструкцій
- •50. Установки пожежної автоматики
- •51. Організація забезпечення пожежної безпеки на підприємстві. Обов’язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •52. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •53. Навчання з питань пожежної безпеки. Види інструктажів
28. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
До обладнання, що працює за рахунок використання енергії стисненого повітря, газу або пари відносяться водяні і парові котли, компресори і балони зі стисненим або зрідженим газом. Ці установки бувають стаціонарними, що установлюються на нерухомі фундаменти, і пересувними, що мають ходову частину.
Конструкція посудин з високим тиском має відповідати вимогам "Правил влаштування і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів". Вибір матеріалів і розрахунки елементів на міцність мають відповідати діючим "Нормам розрахунку елементів парових котлів на міцність".
При проектуванні елементів, мають бути враховані напруги, що виникають при гідравлічному випробуванні, яке не повинно перевищувати 1,25 величини допустимих напруг при температурі 20°С, прийнятої у відповідності до вказаних норм розрахунку.
Конструктивні елементи посудин з високим тиском мають бути надійними і безпечними в експлуатації. Повинна бути передбачена можливість огляду, очищення з використанням засобів механізації, промивання і продування, а також ремонту їх елементів.
Недотримання правил експлуатації обладнання і посудин, що працюють під тиском в несприятливих умовах, може призвести до нещасних випадків внаслідок вибуху, під час якого травми і каліцтва може отримати не тільки обслуговуючий персонал, а й люди, які знаходяться районі дії вибуху.
До посудин, що працюють під тиском, відносяться ємності, у яких р≥0,7 кгс/см2 (0,7 МПа) або рV≥200, де V — внутрішній об’єм посудин, л.
Основна вимога до котельних установок полягає у тому, щоб підтримувати поряд з постійним тиском постійну номінальну температуру пари без значних відхилень(допустиме відхилення т-ри перегрітої пари ±5°С).
29. Безпека при вантажо-розвантажувальних і транспортних роботах
Майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт поділяють на постійні (бази) і тимчасові (будівельні та інші об’єкти).
На безпеку праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт значною мірою впливають розміри зони розвантажувальних і навантажувальних робіт. Ширина доріг для поїзду на майданчиках при двосторонньому русі транспортних засобів має бути не менше 6,2 м, а при односторонньому - не менше 3,5 м. Під’їзні шляхи мають бути з твердим покриттям і утримуватися у справному стані, а територія бути спланованою.
У межах фронту робіт можна використовувати бокову, торцеву і косокутну схеми розташування транспортних засобів.
Для безпечного руху транспортних засобів на майданчиках встановлюють знаки "В’їзд", "Виїзд", "Розворот" та ін.
Яких заходів безпеки необхідно додержуватися при навантажуванні транспортних засобів?
Під час навантаження і розвантаження необхідно правильно розподіляти вантаж на транспортних засобах.
Вантаж рівномірно укладають по всій площі, щоб він не виступав через борти машини і був надійно закріпленим. Поштучні вантажі, що виступають вище бортів кузова мають ув’язуватися міцними мотузками. Забороняється з’єднувати їх металевим дротом або стальними канатами. Висота вантажу має не перевищувати допустиму висоту переїздів під мостами, шляхо- і трубопроводами, і не може бути більше 3,8 м від поверхні дороги до найвищої точки вантажу.
При навантажуванні навалом сипучих і мало сипучих матеріалів стежать, щоб вантаж не піднімався над бортами кузова (стандартними і нарощеними) і був розміщений рівномірно по всій площі.
Задні колеса машини під час навантаження загальмовують, а на передніх закріплюють додаткові вантажі. Штучний вантаж (бочки, ящики, піддони та ін.) укладають щільно, без проміжків, щоб при гальмуванні під час руху він не переміщався по кузову, оскільки це може порушувати стійкість транспортного засобу.
Навантажувати та розвантажувати вантажі необхідно відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 * під керівництвом відповідальної особи. Працівники, які постійно зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, забезпечуються необхідними засобами індивідуального захисту та проходять обов’язкові медичні огляди.
Яких вимог безпеки необхідно дотримуватись при виконанні транспортних робіт?
До керування транспортними засобами допускаються особи, які мають відповідне посвідчення, склали іспит з "Правил дорожнього руху" та пройшли інструктажі з охорони праці.
Якщо транспортування вантажів передбачається на дорогах державного значення, призначають водіїв першого або другого класів.
Перед випуском на лінію перевіряють надійність і справність рульового керування, зчеплення, дію гальм; правильність укладання і кріплення ватажу, відповідність його маси вантажопідйомності транспортного засобу.
Тривалість робочого дня водіїв має не перевищувати однієї зміни, коли рейс має тривалість понад добу, виділяють двох водіїв.
Гідравлічна система самоскидів має забезпечувати плавний підйом кузова та його фіксацію у будь-якому положенні. Кузов обладнують жорстким упором, яким необхідно користуватись при виконанні робіт під піднятим кузовом.
На під’їзних дорогах і проїздах, а також на території підприємства, швидкість руху машин не може перевищувати 10 км/год., а у виробничих приміщеннях—2 км/год.
На території і у виробничих приміщеннях вивішують знаки, що вказують дозволені і заборонені напрямки руху, в’їзди, виїзди, повороти, а в особливо небезпечних місцях установлюють попереджувальні знаки.