24. Роботи з підвищеною небезпекою. Розслідування нещасних випадків

Роботи з підвищеною небезпекою

Це роботи при яких є підвищений ризик отримання ушкодження.

До таких робіт відносяться електрозварювальні, газополум’яні, транспортування балонів із газами, земляні роботи, роботи в колодязях, роботи на висоті (вище 1,3 м), роботи з хімічними реагентами та інше. Ці роботи виконуються за нарядом-допуском, який виписується в двох екземплярах на 1 добу. Якщо такі роботи безперервні, то на весь період проведення робіт. До цих робіт допускаються працівники та керівники, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань. Мінімальна кількість працівників ≥3. Розслідування нещасних випадків

Розслідування та облік нещасних випадків здійснюється відповідно до “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабміну (2004р), дія якого поширюється на підприємства всіх форм власності та громадян, які виконують роботи за трудовим договором.

Згідно з цим Положенням нещасними випадками є такі ушкодження здоров’я як поранення, травми, гострі профзахворювання та професійні отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючими випромінюваннями і інші, що отриманні внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з представниками флори і фауни, що призвели до втрати працездатності працівника на один робочий день чи більше.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які сталися:

• на території підприємства перед початком або після закінчення роботи, якщо вона виконувалася за дорученням роботодавця;

• на транспортному засобі підприємства під час переїзду на роботу чи з роботи або при використанні власного транспорту в інтересах підприємства;

• поза межами підприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктів або переходами до них чи у зворотному напрямку за дорученням роботодавця;

• при виконанні робіт, які не входять до прямих обов’язків працівника, але були спрямовані на попередження або ліквідацію аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах;

• при наданні підприємством шефської допомоги, а також унаслідок тілесних ушкоджень іншою особою працівника при виконанні ним трудових обов’язків, чи внаслідок раптового погіршення стану здоров’я через небезпечні або шкідливі виробничі чинники.

Усі вище згадані нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складаються акти за формою Н-І.

Не складаються акти і не беруться на облік нещасні випадки, які за результатами розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом. На них складається акт за формою НТ(невиробнича травма) відповідно до Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

25. Методи забезпечення безпеки обладнання. Сигнальні кольори, знаки безпеки

Методи забезпечення безпеки обладнання поділяються на: загальні; часткові.

До загальних належить механізація і автоматизація технологічних процесів, дистанційне управління і спостереження, блокування і сигналізація, надійність і міцність конструктивного виконання.

До часткових методів належать захист обладнання від певної безпеки. Це може бути герметизація, екранування, теплоізоляція, звукоізоляція, амортизація, огородження, заземлення і т. ін.

Безпека технологічного обладнання забезпечується правильним вибором методів захисту. Крім цього безпека праці забезпечується: використанням у конструкціях спеціальних захисних засобів; дотриманням ергономічних вимог; включенням вимог безпеки у технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту і ін.

Конструктивні елементи технологічного обладнання не повинні мати гострих країв, кутів, нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь.

Рухомі частини технологічного обладнання, а також пасові та ланцюгові передачі мають бути огородженні або захищенні іншим шляхом якщо огородження не допускається.

Огородження запобігає проникненню людини або частини її тіла у небезпечну зону. Огороджувальні пристрої мають різноманітне конструктивне виконання. Вони бувають стаціонарні, рухомі та переносні і такі, що не погіршують спостережень за роботою технологічного обладнання. Вони повинні мати гладку поверхню, бути пофарбованими в один колір з технологічним обладнанням і виконуватися відповідно до вимог стандартів.

За способом передавання інформації сигналізація буває візуальною, звуковою, контрольною, знаковою і жестовою.

Сигнальні кольори та знаки мають такі значення: червоний - “ Заборона ”, “ Стоп ”, “Явна небезпека ” ; жовтий - “ Увага ”, “ Попередження ” ; зелений - “ Безпека ”, “ Дозвіл ”, “ Шлях вільний ” ; синій - “ Інформація ”.

Знаки безпеки мають різну форму: забороняючі – червоне коло з білим поясом всередині і червоною косою смугою; попереджуючі – жовтий рівнобедрений трикутник з символічним зображенням чорного або червоного (для радіації, струму) кольору; приписуючі – зелений квадрат з символічним зображенням білого кольору (або з білим колом і пояснюючим написом чорного кольору).

Білим кольором визначають лінії руху, місця для збирання відходів. Для кольорової сигналізації використовують також термофарби, що змінюють свій колір при нагріванні. За допомогою такої сигналізації отримують інформацію про підвищення температурної межі на об’єкті спостереження.