[Ред.]Поняття особистості в філософії [ред.]Історія розвитку поглядів на особистість

• У ранньохристиянський період великі каппадокійці (насамперед Григорій Ниський і Григорій Богослов) ототожнили поняття «іпостась» і «обличчя» (до них поняття «особа» в богослов'ї та філософії було описовим, ним могли називати маску актора або юридичну роль, яку виконував чоловік). Наслідком цього ототожнення стало виникнення нового поняття «особистість», невідомого раніше в античному світі.

• У середньовічній філософії особистість розумілася як сутність Бога

• У новоєвропейської філософії особистість розумілася як громадянин

• У філософії романтизму особистість розумілася як герой.

[Ред.]Сучасні концепції особистості [ред.]Персоналізм

Згідно з логікою персоналізму, існування індивіда, вплетене в складну мережу суспільних відносин, підпорядковане соціальним змінам, виключає для нього можливість затвердити своє власне, неповторне «Я». Тому необхідно розрізняти поняття індивіда і особистості. Людина як частина роду (Homo Sapiens), як частина суспільства, є індивід. Про таку людину — біологічного чи соціального «атома» — нічого не відомо. Він анонім (за висловом К'єркегора) — лише елемент, частина, що визначається співвідношенням з цілим. Людина як особистість може затвердити себе лише шляхом вільного волевиявлення, за допомогою волі, яка долає і обмеженість життя людини, і соціальні перегородки як би зсередини людини. У сфері ідей персоналізму розвивається тенденція, яка потім стане заповіддю екзистенціалізму — твердження про принципову ворожість суспільства і особистості.

[Ред.]Атрибути особистості

• Воля

• Свобода

• Розум

• Почуття

[Ред.]Поняття особистості в психології

У сучасній психології нараховують десятки теорій особистості. Допарадигмальний характер психології^[4] не дає достатніх підстав визначити, яка з них є правдивою. С. Л. Рубінштейн зазначав, що особистості характерний такий рівень психічного розвитку, який дозволяє їй свідомо керувати власною поведінкою і діяльністю. Суть особистості, за К. Роджерсом, виражає її самосвідомість, суб’єктивність, здатність діяти свідомо і відповідально.

Отже, особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня соціального розвитку і самосвідомості, який дозволяє їй знаходити і обирати серед цінностей культури особистісні смисли, самостійно виконувати відповідну перетворювальну діяльність, свідомо і відповідально здійснювати саморегуляцію діяльності й поведінки.

Особистість є категорією і предметом вивчення психології особистості. Особистість з точки зору психології — це сукупність вироблених звичок і уподобань, психічний настрій і тонус, соціокультурний досвід та набуті знання, набір психофізичних рис та особливостей людини, її архетип, що визначають повсякденну поведінку і зв'язок з суспільством і природою. Також особистість спостерігається як прояв «поведінкових масок», вироблених для різних ситуацій та соціальних груп взаємодії.

[Ред.]Комплекс стійких компонентів особистості

Особистість характеризують такі ознаки:

• розумність (визначає рівень інтелектуального розвитку);

• відповідальність (рівень розвитку почуття відповідальності, уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них);

• свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття самостійних рішень);

• особиста гідність (визначається рівнем вихованості, самооцінки);

• індивідуальність (несхожість на інших).

Особистість визначають:

• неповторні фізичні якості,

• психічні процеси,

• темперамент,

• характер,

• здібності,

• мотивація

• потреби,

• інтереси.