- •Передмова
- •Глава 1
- •1.2. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації
- •1.3. Відображення в загальних нормах цивільного права особливостей інтелектуальної діяльності та її результатів
- •1.4. Спеціальні інститути цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •1.5. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •§ 2. Юридична природа права інтелектуальної власності
- •2.1. Поняття інтелектуальної власності
- •2.2. Поняття права інтелектуальної власності
- •2.3. Специфіка права інтелектуальної власності
- •2.4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •2.5. Юридична природа інтелектуальної власності
- •2.6. Правова охорона інтелектуальної власності
- •2.7. Інститут виключного права
- •2.8. Строковість права інтелектуальної власності
- •2.9. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності
- •2.10. Інтелектуальна та промислова власність
- •2.11. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •2.12. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.13. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право
- •2.14. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування
- •3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Авторське право та суміжні права
- •3.3. Патенти та споріднені поняття
- •3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг
- •3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності
- •Питання для повторення
- •Додаткова література
- •Глава 2
- •3.9. Охорона промислових зразків у срср
- •3.10. Останні законодавчі акти срср в галузі патентного права
- •3.11. Становлення патентного права в Україні
- •Глава 39 цк присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.
- •4.2. Товарні знаки та виробництво товарів для експорту
- •§ 5. Історія розвитку законодавства
- •Глава 1. Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони
- •§ 1. Інтелектуальна діяльність і цивільно-правовий режим охорони та використання її результатів
- •§ 2. Юридична природа права інтелектуальної власності
- •§ 3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •Глава 2. Історія розвитку законодавства про охорону інтелектуальної власності
- •§ 1. Історія розвитку авторського права
- •§ 2. Історія розвитку суміжних прав
- •§ 3. Історія розвитку патентного права
- •§ 4. Історія розвитку законодавства про регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг: становлення права на товарні знаки
- •§ 4. Вільне використання творів 199
- •Глава 10. Захист авторських і суміжних прав 253
- •§ 1. Порушення авторських та суміжних прав 253
- •§ 2. Способи цивільно-правового захисту авторських
- •§ 3. Адміністративна та кримінальна відповідальність
- •§ 3. Обов'язки патентоволодільця 327
- •§ 4. Дострокове припинення чинності прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок та визнання їх недійсними 331
- •Глава 15. Захист прав на винахід, корисну модель,
- •§ 1. Порушення прав на винахід, корисну модель,
- •§ 2. Способи захисту прав 336
- •Глава 16. Правове регулювання комерційного
- •§ 1. Поняття й ознаки комерційного (фірмового)
- •§ 2. Правова охорона торговельних марок 363
- •§ 3. Оформлення прав на торговельну марку 368
- •§ 4. Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну
- •§ 5. Захист прав на торговельну марку 386
- •§ 2. Суб'єкти права на сорт рослин, породу тварин 456
- •§ 3. Оформлення права на сорт рослин, породу тварин 458
- •§ 4. Права авторів сорту рослин, породи тварин
- •§ 4. Охорона прав на комерційну таємницю 475
- •В. С. Дроб'язко, р. В. Дроб'язко право інтелектуальної власності
- •03151, Київ-151, вул. Ушинського, 40.
2.7. Інститут виключного права
Під виключними правами розуміють тільки майнові права. Сам термін «виключне право» походить з часів середньовіччя, коли окремим особам як виняток із загального права надавали деякі права. Буржуазна система, проголосивши загальну рівність, скасувала поняття виключного права, проте нині щодо об'єктів інтелектуальної власності воно відродилося.
Виключне право — це абсолютне право на нематеріальний об'єкт. Виключне право виконує для нематеріальних об'єктів ту саму функцію, що й право власності для матеріальних об'єктів, хоча вона і не вичерпує значення першого.
2.8. Строковість права інтелектуальної власності
Володілець права інтелектуальної власності має виключні повноваження щодо використання відповідного об'єкта протягом певного строку, встановленого державою. Тобто право інтелектуальної власності має строковий характер.
Строки, протягом яких діють виключні права на результати інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації, розрізняють залежно від виду об'єкта інтелектуальної власності або засобу індивідуалізації. їх встановлює ЦК або спеціальне законодавство.
Після закінчення певного строку, встановленого законодавством, зазначені об'єкти стають суспільним надбанням, тобто їх можна використовувати без згоди правоволодільця та виплати відповідної винагороди. При цьому слід дотримуватися особистих немайнових прав творців об'єктів інтелектуальної власності, які є невідчужуваними та діють безстроково.
2.9. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності
Об'єкти інтелектуальної власності нематеріальні, їх можуть одночасно використовувати кілька осіб. Такі об'єкти є результатами або виявленнями розуму (звідси і назва «інтелектуальна», від лат. intellectus - розум).
Всі об'єкти інтелектуальної власності мають вартісну оцінку, як і інші результати людської праці. Особа, здійснюючи інтелектуальну діяльність, реалізує свою правочинність володіти, користуватися та розпоряджатися результатами цієї діяльності. Виникле право за своєю правовою природою абсолютне: ніхто не має права порушувати його.
2.10. Інтелектуальна та промислова власність
Інтелектуальну власність слід відрізняти від промислової, яка, будучи складовою першої, характеризується тим, що її об'єкти знаходять застосування у виробничій діяльності (винаходи, промислові зразки тощо).
Поняття «промислова власність» було вперше вжито в тексті СТ.1 Паризької Конвенції про охорону" промислової власності на Гаванській конференції 1925 р. Попередні редакції Паризької конвенції хоча і перераховували об'єкти промислової власності, проте не розкривали самого поняття. Для об'єктів права промислової власності характерна наявність територіального принципу охорони, який полягає в тому, що виключне право на такий об'єкт дійсне тільки в межах держави, де його було одержано. Виключне право на об'єкти промислової власності підтверджує спеціальний охоронний документ, виданий компетентним органом (як правило, патентним відомством).
Необхідність спеціальної реєстрації об'єктів промислової власності зумовлена тим, що для них на відміну від творів, які охороняє авторське право і для яких переважне значення має форма втілення, важливіший зміст. Якщо форма твору унікальна і за загальним правилом не може бути відтворена іншою особою, то
об'єкти промислової власності можуть створити незалежно одна від одної кілька осіб. У зв'язку з цим необхідна реєстраційна система, яка засвідчила б першість творця.
Охоронні документи (патент, свідоцтво) діють протягом певного строку, по закінченні якого об'єкти промислової власності стають суспільним надбанням, тобто їх можна використовувати без згоди правоволодільця і без виплати винагороди. Разом із тим, деякі права (наприклад, право на позначення найменування товару) не мають часових обмежень.