
- •1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
- •2. Розділи мовознавства.
- •3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.
- •4.Методи і методики вивчення мовознавства
- •5.Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6.Мова і мислення
- •7.Мова і мовлення
- •8.Функції мови
- •9. Невербальні засоби спілкування.
- •10.Біологічні теорії походження мови.
- •11.Соціальні теорії походження мови.
- •12.Етапи історичного розвитку мов.
- •13.Контакти мов
- •14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
- •15. Основні етапи розвитку письма.
- •18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.
- •20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21.Класифікація голосних
- •Огублені і неогублені голосні
- •Наголошені і ненаголошені голосні
- •22. Класифікація приголосних.
- •23.Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •25.Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •26. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •29.Наголос і його види.
- •30.Алфавіт. Сім*ї алфавітів.
- •31. Графіка і орфографія. Принципи орфографії в сучасних мовах.
- •32.Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •34.Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •36. Омонімія
- •37.Явище синонімії, види синонімів.
- •38. Антоніми, види антонімів
- •39. Евфемізми, табу
- •41.Активна і пасивна лексика.
- •42.Неологізми і їх різновиди. Неологізми
- •Авторські неологізми
- •43.Історизми і архаїзми
- •46. Лексикографія. Види словників.
- •44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів
- •45.Класифікація фразеологізмів
- •47.Основні тлумачні словники(укр., рос, франц, англ.)
- •48.Граматика.Роздіи граматики. Абстрактний характер граматики.
- •49.Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50.Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •51.Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
- •52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).
- •53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
- •58.Генеалогічна класифікація мов.
- •59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
- •60. Слов*янські мови.
- •61.Германські мови.
- •62.Романські мови.
13.Контакти мов
Це взаємодія двох чи декількох мов, що чинить вплив на фонетичну і граматичну структуру та словниковий запас однієї або декількох з цих мов.
М.К. відбуваються:
- в разі загарбання територій
- коли на одній території співіснує різне населення
- коли різномовне населення є сусідами
- коли населення вступає у тісні економічні, торгівельні, культурні відносини з іншим населенням
- коли засвоюється інша мова у процесі шкільного вивчення
Субстрат – нижній шар, мова підоснова, залишки переможеної мови у структурі мови, яка перемогла, це сліди мови корінних жителів у мові – переможців.
Суперстрат – верх шар, мова підоснова, сліди чужинців у корінній мові., це відбувається тоді, коли перемагає місцева мова.
Адстрат – нашарування, спостерігається там, де є часткове накладання мовних територій, ознаки мовної системи, що виявляють тривалий вплив однієї мови на іншу в процесі контактування різних етносів.
Тривалі контакти народів призводять до запозичення. Запозиченням можуть бути – фонеми, морфеми, цілі слова, і навіть окремі граматичні форми. В деяких випадках, запозичатись може ціла мовна система, коли мовні одиниці не перех з одн мови в іншу, а уподібнюється. Таку взаємодію називають інтерференцією. Мовна інтерференція відб тоді, коли люди вільно володіють і практично користуються двома мовами. Наслідком є розвиток двомовності – білінгвізм. Якщо мови збігаються у функціях, то рано чи пізно одна із них витісняє іншу, і залишається лише одна.
14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
З винайденням вогню, прирученням тварин, виробництвом металів тощо спільноти почали об’єднуватися в племена, держави, які займали значні території. Тому виникла потреба у передаванні інформації у просторі і часі, яка була задоволена винайденням письма.
Предметне письмо. Певні спроби дистанційного спілкування виникли ще в первісному суспільстві. В той час передавали повідомлення за допомогою предметів, які були спеціально для цього призначені і мали загальноприйнятий зміст. Залишки давнього предметного Спілкування збереглись у багатьох народів. В Україні, наприклад, існує звичай вручати гарбуз хлопцеві, що означає відмову дівчини вийти за нього заміж.
Предметне письмо — відображення мовленнєвої інформації за допомогою певних предметів.
Формами предметного письма є:
- камінцеве -мішечок із камінцями, форма, розмір і колір яких виражали усталений зміст;
—вузликове: письмо кіпу давніх інків у Перу. Інформацію передавали кольорами шнурків і кількістю та формою зав'язаних на них вузликів;
—черепашкове: північноамериканське письмо вампум. Воно являло собою пояс із нанизаними черепашками, колір та розташування яких виражали певне значення.
Загалом предметне письмо є обмеженою формою передавання інформації. Ним можна передати коротке конкретне повідомлення, проте абстрактні роздуми, поетичний твір ним зафіксувати неможливо. Предметне письмо передає тільки зміст. Виникнення предметного письма зумовлене спостереженнями людини за природою.
Звукове письмо— тип письма, в якому графічні знаки позначають склади або окремі звуки. Найдавнішою формою звукового письма є силабічне,у якому окремий знак виражає певну послідовність звуків, найчастіше склад.