52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).

Серед основних процесів історичних змін у співвідношенні між морфемами основи розрізняються опрощення, перерозподіл й ускладнення. Кожен із цих процесів відіграє важливу роль у розвитку словотвірної системи української мови:

- завдяки опрощенню в українській мові з'являються нові кореневі морфеми й зникають непродуктивні та нерегулярні афікси;

- перерозподіл зумовлює формування похідних (вторинних) афіксів і твірних основ нової структури, а на їхній основі – виникнення нових словотвірних моделей та типів;

-ускладнення сприяє засвоєнню українською мовою іншомовних морфемних ресурсів.

У процесі опрощення розрізняють два ступені: повне і неповне (часткове). При повному опрощенні виникають нові непохідні основи; розкласти такі основи на морфи можна лише за допомогою етимологічного аналізу (печаль, печать — від пекти; пшениця — від пашня, тобто оранка\ гарячий, гірчиця — від горіти). При неповному опрощенні нові непохідні основи все ж зберігають сліди своєї колишньої похідності, що спричиняє змішування морфемного і словотвірного аналізу (народ, природа, умова, порядок, півники (квіти), коник (трав’яний), дар). Завдяки опрощенню мова поповнюється новими кореневими словами, розширює свої словотворчі ресурси.

Ускладнення - процес, протилежний спрощенню, коли непохідна основа перетворюється у похідну, тобто одна морфема поділяється на дві. фляжка.

Перерозклад—це історична зміна морфемних меж у складі слова; такий мовний процес, у результаті якого в складі похідного слова змінюються межі між твірною основою і словотворчим афіксом внаслідок переходу звукового елемента однієї морфеми до сусідньої морфеми. Так, наприклад, збільшився звуковий обсяг закінчень у словах рук-ам, вод-ам, земл-ям (порівняйте: давнє рука-мь, вода-мь, земля-мь) за рахунок перерозкладу кінцевих голосних основи -а.

53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.

Словотвір (також деривація) — розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення. (лексичні одиниці за структурою і способом творення їх).

Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так: Префіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити — ходити, перенавантаження — навантаження, прехороший --- хороший Суфіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький --- холодний, дубок --- дуб, вітерець --- вітер, читання --- читати

Префіксально-суфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний — брова, безмежний — межа, затишок — тиша.

Постфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися --- бити, миритися — мирити.

Префіксально-постфіксальний: розійтися --- іти, приблудитися --- блудити.

Суфіксально-постфіксальний: лінуватися --- лінь, здороватися --- здоров(ий).

Суфіксально-префіксально-постфіксальний: прибіднятися --- бідний, змилостивитися --- милостивий.

Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) — це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід --- відходити, закид — закидати, зелень — зелений. Основоскладання — спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки — підрядної чи сурядної. Наприклад: життєпис — життя писати, хвилеріз — хвилі різати, лісостеп — ліс і степ, синьо-жовтий --- синій і жовтий, кисло-солодкий — кислий і солодкий

Морфолого-синтаксичний спосіб — це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна — (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).

Словотвірний аналіз – це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення твірної основи та словотворчих афіксів

Словотвірний аналіз - двоступеневий: 

а) визначаємо словотворчі засоби - твірне слово (чи словосполучення), твірну основу; з'ясовуємо роль суфіксів, префіксів та ін. засобів у творенні аналізованого слова; б) визначаємо спосіб його творення.